1. Теоретико-методологічні засади розуміння сутності української культури.

Один із можливих підходів до розуміння укр. культури, так званий, етно-національний підхід, який базується на етнолінгвістичній концепції нації. Прикладом історії укр. культури в рамках даного підходу може бути популярна у свій час книжка Івана Огієнка «Українська культура».

Розширене тлумачення сутності укр. культури.

Приклад з історії:

У 1920 –х роках укр. мистецтвознавці та історики Д.Антонович і Данило Щербаківсьий запропонували інші ширші принципи визначення укр. культурного простору. Вони написали передмову до каталогів виставок укр. живопису 17-20 століття і запропонували вважати українським наступне:

• Творчість укр. майстрів в Укр.

• Творчість укр. мистецтвознавців, що з тих чи інших причин працювали за межами Укр.

• Творчість «чужих» майстрів в Укр. (С.Параджанов «Тіні забутих предків»)

• Окремі художні твори, що сюжетно пов’язані з Укр.

• Розуміти під укр. всі національності, що проживають на території етнічної Укр.

Отже, національна специфіка і змістовна своєрідність укр. культури явище дуже складне. На цьому наголошує Мирослав Попович – історик: «Україна – це завжди щось більше, ніж суто україномовна або укр. за тематикою і сюжетом культура»

Як зазначають сучасні укр. вчені академіки Русинівський, Гончаренко (автори посібника «Культура укр. народу» Київ 1994) національна своєрідність культури проступає у різноманітних факторах, а саме в особливостях її структур, національної ментальності, в наданні переваги певним ідеям, обрядам, звичаям тощо.

Національне начало знаходить своє відображення також в оригінальній інтерпретації загальнолюдських проблем, культурних досягнень світового масштабу. Тому помилково було визначити національне начало спрощення, тобто вважати національною культурою те, що залишається в ній після вилучення загальнолюдського. Національна культура не є чимось постійним, вона змінюється, модифікується залежно від особливості зв’язків з іншими культурами.

Характерними рисами укр. культури є наступне:

• Укр. культура – це продукт праці укр. народу в галузі духовної творчості і матеріального виробництва. Це система наук, художніх, релігійних здобутків, які є втіленням його історії і духовного досвіду.

• Укр. культура відбиває світогляд народу, його національну свідомість, розуміння основних проблем загальнолюдського і власне буття.

• В укр. культурі втілені естетичні та етичні ідеали укр. народу виражені притаманними йому чуттєво-емоційними формами, художніми образами, логічними поняттями закріпленими в звичаях, традиціях.

Таким чином, укр. культура – це сукупність надбань, спосіб сприйняття світу, система мислення і творчості укр. народу.

2. Періодизація історії української культури

І. КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (до середини ХІІІ ст.)

І. 1. Культура населення України доби ранньої первісності

І. 2. Культура неолітичного населення України (сер. VІ – поч. ІV тис. до н.е.)

І. 3. Культура енеолітичного населення України (др. пол. VІ – ІІІ тис. до н.е.)

І. 4. Культура населення України бронзової доби (сер. ІІІ – поч. І тис. до н.е.)

І. 5. Культура населення України раннього залізного віку (кінець ХІ ст. до н.е. – ІV ст. н. е.)

І. 6. Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я (VІ ст. до н.е. – ІV ст. н. е.)

І. 7. Культура давніх слов’ян і Київської Русі (рубіж н. е. – середина ХІІІ ст.)

ІІ. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХІІІ – першої половини ХVІІ ст. (ХІІІ – перша пол. ХІV ст.)

ІІ. 1. Культура на українських землях в умовах феодальної роздробленості

ІІ. 2. Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина ХІV – перша половина ХVІ ст.)

ІІ. 3. Культурно-національне відродження в Україні (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

ІІІ. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

ІІІ. 1. Розвиток української культури в добу Гетьманщини (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.)

ІV. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

ІV. 1. Дворянський етап українського національно-культурного відродження (кінець ХVІІI – перша половина ХІХ ст.)

ІV. 2. Народницький етап українського національно-культурного відродження (середина 40-х – 80-і рр. ХІХ ст.)

ІV. 3. Модерністський етап українського національно-культурного відродження (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)