17. Загальна характеристика організаційних структур

Лінійна характеризується простотою взаємовідносин.

Керівництво підприємства часто перевантажене, накази виконуються і передаються дуже повільно, тому що воно не має змоги самостійно розробити до дрібниць усі рішення і повинне передати визначені повноваження нижчим інстанціям або надати їм значну свободу щодо прийняття рішень.

Недоліків лінійної системи можна уникнути, якщо скоротити проміжні інстанції під час передачі розпоряджень з регулювання визначених процесів і зберегти їх тільки для передачі доручень і вказівок.

Функціональна передбачає наявність підрозділів, які мають свої чітко виражені цілі та завдання.

Перевагами функціональної структури організації підприємства є: стимулювання ділової і професійної спеціалізації; зменшення дублювання функцій і споживання матеріальних ресурсів у функціональних сферах; поліпшення координації у функціональних сферах. До недоліків функціональної структури належать: збільшення можливості конфліктів між функціональними сферами; подовження ланцюга команд від керівника до безпосереднього виконавця.

Якщо необхідно зберегти єдність управління і виконання, що губиться у функціональній системі, а тривалий поділ праці змушує виділяти визначені завдання, то можна зберегти передачу вказівок за інстанціями (лінійна структура) і доручити

Основні види та характеристики комбінованих управлінських структур

Лінійно-штабна організаційна структура

Лінійно-штабна організаційна структура- деякою мірою сприяє ліквідації недоліки лінійної і функціональної організаційної структури, де передбачається функціональний поділ управління праці у підрозділах на рівні цехів або виробництв, що дає можливість проводити свої рішення через лінійних керівників.Штаби у відповідних підрозділах спеціалізуються на управлінських функціях, але не мають права приймати рішення , а лише забезпечувати більш кваліфіковане виконання лінійними керівниками своїх обов’язків.

Лінійно-функціональна структура

Передбачає , що функціональні служби (штаби) отримують повноваження управління службами нижчого рівня, які виконують відповідні функції, однак делегуються не лінійними а функціональними повноваженнями.

Переваги:

• Стимулювання ділової і професійної спеціалізації у відповідних підрозділах.

• Висока виробнича реакція підрозділів за рахунок високої спеціалізації та можливостей її вдосконалення.

• Зменшення дублювань у функціональних напрямках діяльності

• Поліпшення координації діяльності у функціональних областях.

Недоліки:

• Розмивання розробленої стратегії п-ства

• Відсутність тісних взаємозв’язків і взаємодії на горизонтальних рівнях п-ства

• Збільшення обсягу роботи керівників вищого рівня управління п-ств.

• Втрата гнучкості у взаєминах працівників апарату управління.

• Слабка інноваційна реакція на впровадження новацій на п-стві.

Дивізійна організаційна структура

Базується на виділенні великих автономних виробничо-господарських підрозділів та надання їм певної свободи в управлінні та фінансуванні.

• Продуктова лінійно-дивізійна структура

• Регіональна лінійно-дивізійна структура