69. Система відносин власності

Власність — володіння речами; речі, рухомі й нерухомі, що комусь належать. Розрізняють власність приватну, комунальну і державну в залежності від того, чи речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі.

Власність — це ціле, а її елементами (частинами цілого) є володіння, користування і розпорядження. Зв’язок між цими елементами такий: розпорядження визначається користуванням, користування — володінням, володіння — формами власності.

Відносини власності утворюють певну систему, складовими частинами якої виступають відносини привласнення, котрі передбачають відчуження об'єкта власності певною особою від інших членів суспільства; відносини щодо господарського використання об'єктів власності, тобто отримання від них доходу. Водночас може виникнути ситуація, коли власник одноосібно використовує об'єкт власності в господарських цілях, і в цьому разі він є і власником, і суб'єктом господарювання. Досить часто виникає ситуація, коли власник матеріального блага передає підприємцю майно на певних умовах з метою його подальшого господарського використання.

Відносини власності виникають між суб'єктами господарювання щодо певних об'єктів.

Об'єкти відносин власності — це сукупність матеріальних і нематеріальних благ, які можна привласнити або відчужити. До них належать засоби виробництва галузей національної економіки, нерухоме майно, природні ресурси, предмети особистого споживання та домашнього вжитку, гроші, цінні папери, коштовні метали, робоча сила, супутники Землі, наукові винаходи, художні твори тощо.

Суб'єкти відносин власності - це конкретні носії цих відносин. Ними бувають окремі фізичні та юридичні особи (організації, підприємства, установи, об'єднання осіб всіх організаційно-правових форм), держава в особі її органів управління та органів місцевого самоврядування, об'єднання держав або всі держави світу.

70. Классификация отношений собственности

Традиционно разделение права собственности на виды производится по формам собственности или субъектами права собственности (фактически является модифицированным разновидностью предыдущей классификации).

Согласно такому подходу Конституция предусматривает три экономические формы собственности: частную, государственную, коммунальную. Эти экономические отношения опосредуются правом частной собственности, правом государственной собственности, правом коммунальной собственности. Однако разновидностей права собственности в Конституции упоминается более: предусмотрены право собственности украинского народа, право государственной собственности, право частной собственности, право собственности Автономной Республики Крым право коммунальной собственности как собственности территориальных громад.

В ст.ст.324-327 ГК не содержится специального правила о разделении права собственности на виды, но как и в Конституции, в них речь идет о праве собственности украинского народа, право частной собственности, праводержавнои собственности и право коммунальной собственности.

Следует обратить внимание на то, что в этом случае критерием является субъектный состав отношений собственности, а не формы собственности. Такой вывод следует из того, что и Конституция, и ЦК вспоминают право собственности украинского народа, которое не является отдельной экономической формой собственности, но характеризуется принадлежностью имущества специальном субъекту права собственности.

Следует отметить, что ГК не вспоминает отдельно право собственности Автономной Республики Крым. С точки зрения различения форм собственности это вроде бы логично, поскольку такой экономической формы не существует.