5 Проектування повздовжнього профілю

5.1 Принципи проектування поздовжнього профілю

Процес проектування автомобільної дороги включає в себе ряд процедур не всі з яких можливо автоматизувати . До таких процедур відносять проектування повздовжнього профілю , який за рахунок важкої формалізації архітектурно - ландшафтних вимог відноситься до творчих процедур. В значний мірі задовольнити проектування можна , спочатку приложивши лінію повздовжнього профілю плавно від руки.

При цьому слід користуватися такими вимогами.

• проектна лінія повинна спиратися на керівні відмітки та контрольні точки.

• Радіуси вертикальних випуклих кривих повинні бути не менше 15000 м, вигнуті не менше 5000м

• Об’єми насипу та виїмок кривих повинні бути приблизно однакові

• Довжина випуклих кривих повинні бути не менше 500м , вигнутих –250м.

Якщо врахування всіх цих вимог призводить до великого збільшення об’ємів земляних робіт та вартості будівництва, то допускаються такі зміни.

• повздовжні ухили збільшувати до граничних величин , що приймаються по ДБН [1]

• радіуси зменшувати до граничних значень ,що приймаються тим же ДБН [1]

Для забезпечення зорової плавності та ясності дороги проектну лінію повздовжнього профілю слід узгоджувати з особливостями плану траси, зважаючи на архітектурно – ландшафтне проектування .

Зорову ясність дороги забезпечують , суміщаючи вертикальні криві з кривими у плані. Найкраща ясність досягається ,якщо крива у плані з деяким запасом покриває криву профілю .

В кінці затяжних супісків не слід розташовувати криву у плані так як вона не вірно орієнтує водія про крутизну повороту і являє собою велику загрозу для руху. Якщо ж такого рішення не можна уникнути ,то радіус кривої у плані повинен бути не менш ніж у 1.5рази більше допустимого за ДБН [1], опуклу криву у кінці спуску слід суміщати з кривою у плані [8].

5.2 Розрахунок керівних і контрольних точок При проектуванні поздовжнього профілю потрібно забезпечити стійкість земляного полотна і міцність дорожнього одягу, плавність напрямку руху і т.Д.

Керівні позначки h_min потрібно розраховувати на ділянках, що проходять на відкритій місцевості і піддаються сніжним заметам, також на ділянках незабезпеченим поверхневим стоком.

, (5.1)

де h_сн - розрахункова висота сніжного покриву, визначена за даними

метеорологічних станцій з імовірністю перевищення 5% , м;

ΔH - узвишшя брівки земляної полотнини, м.

Керівну позначку, призначену з умови мінімального узвишшя низу дорожнього одягу над рівнем ґрунтових чи поверхневих вод, порівняти з керівною позначкою, обчисленої з умови снегонезаносимости насипу, і прийняти до проектування велику з них. Значення керівних позначок варто нанести на креслення подовжнього профілю на відповідних ділянках і надалі використовувати при побудові пг6роектної лінії подовжнього профілю. Наступний етап – визначення висотних позначок контрольних крапок.

Контрольними крапками є місця переходів через водотоки, місця перетинання існуючих і проектованих залізних і автомобільних доріг, місця переходів через сухі логи (де проектом передбачається пристрій водопропускних труб).

Призначення контрольної позначки на ділянках проектування труб при перетинанні малих водотоків і при безнапірних режимах [4]:

, (5.2)

де h_л - позначка логу в спорудження, м;

d - діаметр труби, м;

δ - товщина стінки труби, (0.1 – 0.15 ) м;

h - підпір, м.

Призначення контрольної позначки на ділянках проектування малих мостів при перетинанні постійних водотоків [4]:

, (5.3)

де z - зазор від рівня високої води до низу пролітної будівлі (0,5-1,0),м;

h_k - висота пролітної будівлі (прийняти 5-10% від довжини прольоту моста), м.

. Призначення контрольної позначки на ділянках перетинання з існуючими залізними й автомобільними дорогами виробляється в залежності від типу

перетинання.

Перетинання автомобільних доріг з автомобільними дорогами в різних рівнях слід приймати на основі техніко-економічних розрахунків і, як правило, при перетинаннях доріг категорій: I – з автомобільними дорогами всіх категорій; II – з дорогами II і III категорій; III – з дорогами III категорії при розрахунковій сумарній інтенсивності руху на перетинанні більш 4000 авт./доб.

На ділянках перетинання з залізними й автомобільними дорогами в різних рівнях позначку проїзної частини шляхопроводу обчислюють по формулі:

, (5.4)

де H₀ - позначка головки рейки чи проїзної частини пересічної дороги, м;

Г - вертикальний розмір габариту під шляхопроводом

(прийняти 6,5м для електрифікованих залізниць; 5,0 м – для автомобільних доріг).

h_k - висота пролітної будівлі (прийняти 5-10% від довжини прольоту моста), м.

При перетинанні з автомобільними (залізними) дорогами в одному рівні

позначка проектованої дороги в місці перетинання приймається рівній позначці

брівки земляної полотнини (позначці головки рейки) пересічної дороги.