3.5. Мінімальні допустимі радіуси вертикальних кривих в повздовжньому профілі

Мінімальний радіус опуклої кривої у повздовжньому профілі визначають з умов забезпечення видимості поверхні дороги:

Рис. 3.2 Видимість на опуклій кривій

(3.17)

де S – відстань видимості поверхні дороги, м;

d – відстань від поверхні проїзної частини до рівня око водія в легковому автомобілі, приймається рівним 1,2м.

.

Отриману величину порівнюємо з мінімально допустимою по нормативам [1]. Приймаємо мінімальний радіус випуклої кривої рівним 15000м.

Мінімальний радіус увігнутих кривих розраховують з умов забезпечення видимості у нічний час діб.

Рис.3.3 Видимість на увігнутій кривій

(3.18)

де h_Ф – відстань від поверхні проїжджої частини до фар легкового автомобіля (приймають 0,7м);

 – кут розсіювання світа фар (приймаються 2).

.

Мінімальний радіус угнутої вертикальної кривої перевіряють з умови допустимого перевантаження ресор, щоб відцентрове прискорення не перевищувало 0,50,7м/с².

Розраховуємо мінімальний радіус гнутої кривої по умові:

(3.19)

де V – розрахункова швидкість руху легкового автомобіля, км/год;

а₀ – відцентрове прискорення, м/с².

.

Отриману величину порівнюємо з мінімально допустимою по нормативам [1] та приймаємо радіус увігнутої кривої рівний 5000м.

3.6. Розрахунок пропускної здатності смуги руху та потрібного їх кількості

Максимальну пропускну здатність смуги руху визначають із умови, що автомобілі рухаються один за одним з однаковою швидкістю на відстані видимості поверхні дороги. При цьому забезпечується можливість повної зупинки автомобіля, що рухається з розрахунковою швидкістю перед перешкодою на поверхні дороги.

Враховуючи безперервність руху та однакову для усіх автомобілів швидкість, теоретичну максимальну пропускну здатність однієї смуги рекомендують розраховувати з умови:

(3.20)

де N_П – пропускна здатність одної смуги, авт/год;

V – розрахункова швидкість руху легкового автомобіля [1];

S – найменш допустима відстань між автомобілями;

= 0,3 – 0,5.

Пропускна здатність смуги руху дороги ІІ категорії з розрахунковою швидкістю руху 120 км/год визначається:

.

Визначають число смуг руху потрібне для пропуску розрахункової перспективної середньорічної інтенсивності руху автомобілів:

(3.21)

де N – перспективна середньорічна добова інтенсивність руху на дорозі, авт/добу;

N_П – пропускна здатність одної смуги, авт/год;

t – коефіцієнт переходу від добової до годинної інтенсивності руху, приймаємо 812.

Число смуг руху на дорозі з перспективною інтенсивністю N_t=6960 авт/добу розраховується по формулі:

.

Згідно з нормами [1] приймаємо чотири смуги руху по дві у кожному напрямку.

3.7. Визначення ширини проїзної частини та земляного полотна

Ширину проїзної частини слід розраховувати в залежності від ширини смуги руху та кількості смуг. Ширину кожної смуги руху визначають в залежності від її розташування на проїзній частині дороги, розрахункової швидкості руху та габаритів автомобілів.

Рис. 3.4 Розрахункова схема руху на двосмуговій дорозі

Визначаємо ширину проїзної частини для руху легкового автомобіля ГАЗ-24 з розрахунковою швидкістю руху 120 км/год та вантажного автомобіля ЗІЛ-130 з швидкістю 65км/год. Розрахунок для легкового автомобіля.

Ширина смуги руху дорівнює:

(3.22)

де а – ширина кузова автомобіля, м;

y, x – зазор безпеки між кузовом автомобіля та віссю дороги або смуги руху.

, (3.23)

, (3.24)

;

;

.

Ширина проїзної частини:

, (3.25)

.

Для вантажного автомобіля ЗІЛ-130 при швидкості 57км/год:

;

.

По нормам для ІІ категорії b₂ = 3,75 м; в= 7,5 м; В = 15 м, ширина укріпленої частини обочини 0,5м , що й приймаємо в якості нормативу.

3.8. Розрахунок розширення проїзної частини

Для забезпечення безпеки руху на кривих роблять уширення проїжджої частини [1] з внутрішньої сторони закруглення. Величину уширення проїжджої частини в межах кривої розраховують за формулою:

, м, (3.26)

де l₀ - довжина автомобіля без заднього звісу, м;

R - радіус кривої в плані дороги, м.

Для легкового автомобіля ГАЗ-53, l₀=3,556 м:

м.

Для автомобіля з одним причепом величину уширення визначають за формулою:

, м, (3.27)

де R- радіус кривої в плані, м;

b- ширина смуги руху, м;

l₀- відстань від задньої осі до переднього буфера автомобіля, м;

Q^'- величина, що враховує особливості конструкції автопоїзда з одним причепом, м;

, (3.28)

де с - довжина заднього звісу зачепного пристрою причепа, м;

d - довжина дишла причепа до центра поворотного круга, м;

l - довжина бази причепа;

м,

м.

Приймаємо більше з отриманих значень і порівнюємо його з нормативним [1]. Приймаємо Z = 0,44 м. <2d. Уширення проїзної частини не потрібно.

Уширення проїзної частини на кривій визначають для різних марок автомобілів, що є у складі руху та автопоїзда. Приймають більше з отриманих значень та порівнюють його з нормативним [1].

Якщо значення уширення Z менше ніж ширина двох узбіч 2d, то уширення проїзної частини слід виконувати за рахунок зменшення ширини узбіччя. Максимальна ширина узбіччя при цьому, повинна бути не менш ніж 1,5 м для доріг I, II категорій та 1,0 м - для останніх [1].

Якщо Z > 2d , потрібне уширення земляного полотна на величину:

, м, (3.29)

Величина ΔB визначається до десятих метра. Уширення земельного полотна здійснюється по всій довжині кривої в плані.

Рис. 3.5 Розрахункова схема для визначення уширення на кривих.

Рис. 3.6 Схема розрахунку уширення при зустрічі автопоїздів

Результати розрахунків зводимо по формі табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Таблиця обґрунтування нормативів

Найменування показника	Одиниці виміру	Значення показників			Примітки
		За нормативом	По розрахунку	Прийняті
1	3	4	5	6	7
1. Інтенсивність	авт/год		6960	6960	СН і П 2.05.02 -85
2. Категорія дороги		ІІ		ІІ
3. Розрахункова швидкість руху	км/год	120		120
4. Максимальній повздовжній ухил	‰	40	63	40
5. Мінімальніий радіус кривої у плані	м	800	810	800
6. Мінімальні радіуси вертикальних кривих: - опуклої - угнутої	м м	26042 1846	15000 5000	15000 5000
7. Кількість смуг руху	шт	4	2,9	4
8. Ширина полоси руху	м	3,75	3,72	3,75
9. Ширина проїзної частини	м	15	15,04	15