ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….

1. Природні умови і економічна характеристика району проектування……

2. Визначення перспективної інтенсивності руху і категорії дороги……...

3. Обґрунтування нормативів на проектування (по ДБН)……………… ….

4. Проектування 2-х варіантів траси…………………………………………

5. Проектування повздовжнього профілю траси………...………………….

6. Конструювання земляного полотна……………………………………….

7. Проектування дорожнього одягу………………………………………….

8. Визначення об’ємів робіт………………………………………………….

Висновок……...………………………………………………….……………

Перелік посилань……………………………………………………………...

ВСТУП

Обов’язковою умовою розвитку економіки будь-якого регіону держави являє наявність розвиненої транспортної системи. Особливе місто в цій системі займає автомобільний транспорт, у зв’язку з притаманними йому винятковими особливостями у транспортному забезпеченні. У теперішній час автомобільним транспортом щорічно перевозиться вантажів і пасажирів у, де кілько раз більше, ніж іншими видами транспорту разом узятими.

У народному господарстві усі види транспорту утворюють єдину транспортну систему та працюють у взаємній ув’язці. Транспорт являється невід’ємним елементом будь-якого виробництва, забезпечує зв’язок між промисловими, сільськогосподарськими та іншими галузями народного господарства; впливає на усі процеси розвитку економіки нашій держави, на розмішена продуктових сил, освоєння нових районів та природних багатств; сприяє підвищенню життєвого рівня народу і його культури, має величезне значення в укріплюванні обороноздатності. Особливо значну роль автомобільного транспорту в освоєнні малонаселених районів та нових сільськогосподарських територій, у розробці великих родовищ корисних копалень. Широко застосовується автомобільний транспорт для перевезення швидко пошкоджуючих вантажів.

Однак, ефективна робота автомобільного транспорту визначається якісним майном транспортної сіті, то є майном автомобільних доріг і їх про тяжінням. Це положення придбає особливу важливість на рівні регіональних перевезень. Тому у числі первісних задач стоячих у теперішній час перед Україною в області транспорту, виявляється завершенням формування сіті місцевих автомобільних доріг, то поліпшення технічного стану існуючих автомобільних доріг.

Рішення вище названих задач вимагає капітальних вкладень. У зв’язку з чим перед проектувальниками автомобільних доріг ставляться питання особливої значимості по визначенню найбільш ефективних технічних рішень, направлених на зниження капіталоємкості і трудомісткий будівельних та ремонтних робіт. Зменшення потрібності дефіцитних будівельних матеріалів, можливість механізації та індустріалізації дорожньо-будівельних робот і продовження строків будівельного виробництва. Пошук цих рішень засновується на широкім використанні місцевих дорожньо-будівельних матеріалів та промислових відходів, а також інших передових досягнень вітчизняних і закордонній дорожній науці.

1. Природні умови і економічна характеристика району проектування

Полта́вська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України, утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км, а із заходу на схід 245 км.

Географія

Полтавська область 6-а серед областей України за площею. Має внутрішнє положення, межує з сімома областями.

Основна геологічна структура, в межах якої розташована область, — Дніпровсько-Донецька западина та її схили.

Рельєф області рівнинний, вона лежить в межах Полтавської рівнини.

Клімат визначається розташуванням у помірному кліматичному поясі, тип — помірно-континентальний. Середня температура січня — -3,7°C, липня — +21,4°C, кількість опадів складає 580...480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів.

По території області протікає 146 річок загальною довжиною 5 101 км; усі вони належать басейну Дніпра: ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.

Ґрунти , здебільшого, середньо-гумусові чорноземи, змінені сільськогосподарською діяльністю.

Полтавщина розташована у лісостеповій зоні. Ліси вкривають 8,5% території (переважно дубові та соснові); за цим показником область належить до малозаліснених областей України. Лучні степи області майже повністю розорані.

Природно-рекреаційний потенціал складають у тому числі:

• Гадяч — кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі р. Псел;

• Ліщинівка — лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. Ворскла;

• Миргород — рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони.

Об'єкти природно-заповідного фонду:

• 46 заказників, у тому числі 11 державного значення;

• 92 пам'ятки природи, серед яких — 1 державного значення;

• Устимівський дендропарк (Устимівка);

• 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 — державного значення;

• 10 заповідних урочищ.

Рельєф

Основні риси рельєфу області зумовлені її тектонічною і геологічною будовою. Загальну рівнинність території визначають тектонічні рухи (переважно слабкої інтенсивності), та субгоризонтальний характер залягання порід осадового чохла. Різниця в інтенсивності й направленості тектонічних рухів зумовила формування відносно підвищених (Придніпровська височина, Полтавська рівнина) та знижених рівнин (долина Дніпра – власне Придніпровська низовина).

Поверхня області має загальний нахил з півночі-північного сходу на південь-південний захід. Цей же напрямок простежується й для гідрографічної сітки. Максимальна абсолютна відмітка рельєфу (202,6м) на Лівобережжі області розташована за 5км на захід від Опішні на правобережній Придніпровській височині найвища точка поверхні +204м (вершина горба за 4км на південь від Крюківського району міста Кременчук). Цей горб називають „Деївською горою”. Найнижча точка поверхні Полтавщини (64м) – це берег Дніпродзержинського водосховища (середній уріз води в ньому). Середній похил поверхні по профілю між цими відмітками становить 0,98км. Але зниження в межах Придніпровської низовини відбувається нерівномірно. Ярусність рельєфу обумовлена більшою інтенсивністю підняття на північному сході області. З другої половини неогену внаслідок відступання пра-Дніпра від схилів Воронезького кристалічного масиву (який інтенсивно, але нерівномірно в часі підіймався) на південний захід утворювались широкі тераси-яруси. Таких ярусів, що ступінчасто знижуються, деякі вчені налічують більше 20. Вони і складають Придніпровську низовину. Більш давні неогенові тераси займають найвище положення і в сукупності утворюють Полтавську пластово-ярусну рівнину висотою 200...140м. Максимальні відмітки рельєфу рівнини в межах міста Полтави +159,2м (Поле Полтавської битви); мінімальні +78м (уріз р.Ворскли під мостом траси Київ - Харків).

Молоді антропогенові тераси та заплава Дніпра утворюють Придніпровську акумулятивну низовину (з переважанням висот до 120м). Лише на ділянці правобережжя виділяється напівпокрита цокольна рівнина (схил Придніпровської височини). Західна частина області нижча за східну (дивись профіль по 50°пн.ш. на карті краєзнавчого атласу).

Води

Загальна площа земель, покритих водою становить 1488 км², або 5,18% від усієї території області. У тому числі: під штучними водоймами — 1313 км², річками й струмками — біля 103 км², озерами — 51,4 км².

Місцеві водні ресурси річок Полтавської області становлять: у середній за водністю рік 1940 млн.м³, у маловодний рік 75% забезпеченості — 1310 млн.м³, у дуже маловодний рік 95% забезпеченості — 760 млн.м³. У середній за водністю рік з 1 км² поверхні області збирається 82 тис. м³ водного стоку (в Україні — 83 тис. м³; у світі — 268 тис. м³). За об'ємом місцевого стоку Полтавщина займає 12 місце в Україні. Але найбільше значення для забезпечення господарства області водою має транзитний стік Дніпра. Тому сумарний стік (транзитний + місцевий) на території області становить 51,5 км³ на рік. За цим показником Полтавщина займає 4 місце серед областей України.

На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5100 км. Серед них дві великі (понад 500 км) — Дніпро і Псел; дев'ять середніх (довжиною 101…500 км) — Ворскла, Сула, Оріль, Удай, Хорол, Оржиця, Мерла, Орчик, Коломак; 135 малих річок (100 км і менше). Є також приблизно 1600 струмків.

Річкова система у сучасному вигляді сформувалася в кінці льодовикової епохи. Нахил поверхні області зумовлює переважний напрям річкової сітки: майже всі річки течуть з півночі на південь або з північного сходу на південний захід і є лівими притоками Дніпра.

На території області переважають невеликі озера з площею водного дзеркала від 0,1 до 5 кв.км. Найбільше їх в Оржицькому — 57 озер (загальною площею 252 га) та в Семенівському районах — 32 озера (площею 246 га). Найбільшим заплавним озером є Малий Лиман (на р. Сула) з площею водного дзеркала 4,6 кв.км.

За походженням озера області належать до таких типів:

• заплавні;

• плеса пересихаючих річок (поширені в басейні Суди та Хорола).

Для того, щоб запобігти втратам води під час весняної повені стік майже всіх річок області зарегульовано. Побудовано 90 водорегулюючих споруд, в тому числі 68 водосховищ із загальною площею водного дзеркала 6252 га. Обсяг зарегульованої води в них становить 143 млн.м³ (корисний об'єм водосховищ 113 млн м³). Найбільшими в області є водосховища, що утворилися після спорудження Кременчуцької (1952 р.) та Дніпродзержинської (1964 р.) ГЕС у долині Дніпра.

Клімат

Географічне положення Полтавщини визначило її належність до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини атлантико-континентальної помірно-вологої помірно-теплої кліматичної області. У цілому для території Полтавщини притаманні загальні риси помірного континентального типу клімату.

Як відомо, особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає показники сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння з півночі на південь області зростає від 1900 до 1980 годин за рік; кількість сумарної сонячної радіації – від 101 до 104 ккал/см2 за рік; показники радіаційного балансу – від 44 до 46 ккал/см2 за рік. Переважну частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, в основному на протязі другої половини весни і в літні місяці. Радіаційний баланс території в середньому за рік є додатнім, а на протязі зими - від'ємним.

Другим за впливом на особливості клімату є чинник циркуляції атмосфери. Рівнинний характер поверхні області сприяє поширенню над її територією повітряних мас трьох типів і шести підтипів. Серед трьох зональних типів переважають повітряні маси помірних широт (понад 2/3 днів за рік). Арктичні повітряні маси панують в понад, 1/10, а тропічні - понад 1/5 кількості днів за рік.

У понад 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас −  із суходолу Євразії; у 1/3 днів панує морський підтип повітряних мас  (із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів – Середземного, Чорного, Азовського). Упродовж останніх десятиліть спостерігаються деякі тенденції в характеру циркуляції атмосфери, що впливають на зміни клімату. Практично зникла так звана "Вісь Воєйкова", північніше якої панував західний переніс повітряних мас і циклональний тип погоди, а південніше – східний переніс і антициклональний тип погоди. Ця вісь зумовлювала кліматичну межу між лісостеповою й степовою зонами й розміщувалася на південний схід від Полтави. В наш час узимку різко зменшився вплив Сибірського баричного максимуму, який зумовлював антициклональну погоду (морозну і суху), та посилився вплив циклонів (із Ісландського мінімуму, Середземноморської баричної депресії та Чорноморської баричної улоговини). Це призвело до збільшення середньої температури повітря в найхолодніший місяць – січень на 3-4°C, та середньої температури повітря за рік на +1°C. Зросла також середня температура повітря у більшості місяців року. Річний хід температури повітря майже повністю співпадає з річним ходом розподілу сонячної радіації.

Одним з найважливіших кліматичних показників є середня місячна температура повітря. Її річний хід на Полтавщині за даними кліматичного довідника, станом на 1989 рік показаний в таблиці 1.1:

Таблиця 1.1 – Середньомісячні температури повітря

І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
-6,6	-6,0	-1,0	7,7	15,2	18,4	20,7	19,5	14,2	7,4	0,9	-4,1

Одним із екстремальних кліматичних показників є максимальна і мінімальна температура повітря. Абсолютний мінімум температури повітря в області спостерігався в районі м. Кременчука і в північно-східних районах (-38°С), абсолютний максимум - в районі Кременчука (+40°С). Улітку 2010 року найвища за весь період спостережень температура повітря по метеостанції Полтава становила +38,6°С.

Важливим показником, що дозволяв визначили ступінь континентальності клімату, є річна амплітуда середньомісячних температур повітря. Для області величина цього показника складає 27,3°С, для м. Полтави - 27,5°С. Абсолютна амплітуда температури повітря по області - 78°С, для м. Полтави - 75°С.

В останні роки ведеться підготовка до видання нового кліматичного довідника по Україні, дані якого враховують тенденції зміни клімату за останні десятиліття. За цими даними, за період спостереження впродовж 1961-2005 років, середньомісячні температури повітря у Полтаві розподіляються наступним чином: січень -3,7оС; лютий -3,6оС; березень +1,0оС; квітень +9,4оС; травень +15,3оС; червень +18,7оС; липень +21,4оС; серпень +20,1оС; вересень +14,4оС; жовтень +8,0оС; листопад +0,9оС; грудень -3,9оС. Середньорічна температура повітря становить +8,2оС.

Атмосферні опади на території області, в основному, випадають при проходженні  північно-західних циклонів. Середня річна кількість атмосферних опадів закономірно зменшується із північного заходу на південь та південно-схід Полтавщини, в інтервалі 580...480 мм за рік (у Полтаві − 545 мм за рік). Річна кількість опадів по всій Полтавщині впродовж також зростає (за півстоліття на 60 мм і більше).

Таблиця 1.2 – Середня тривалість кліматичного сезону

Дати переходу середніх добових температур через певні межі по місту Полтава			Середня тривалість кліматичного сезону
			по області (днів)	по м. Полтава (днів)
0°С	Осінь Весна	21.XI 21.III	Зима:                 115-125	120
5°С	Осінь Весна	4.ІУ 28.Х	Весна:                      55	53
10°С	Осінь Весна	20.ІУ 8.Х	Літо:                 115-125	124
15°С	Осінь Весна	13.У 14.ІХ	Осінь:                       70	68