Тема 7. Облік розрахунків з оплати праці, страхування та зі стипендіатами

2 — контроль за дотриманням встановленої чисельності праців-

ників відповідно до затвердженого штатного розпису;

3 — контроль за використанням робочого часу;

4 — своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати, оплати

відпусток, соціальної допомоги;

5 — своєчасне складання податкової та статистичної звітності з

праці;

6 — своєчастне і достовірне складання звітів до фондів соціально-

го страхування та надання їх у встановлений термін;

7 — надання інформації працівникам щодо даних їх особових ра-

хунків;__

Форми оплати праці в бюджетних установах

Законодавчі засади відносин з оплати праці регулюються Зако-

ном України «Про оплату праці» від 24.03.95. Крім того діє ряд на-

казів міністерств, що встановлюють умови оплати праці та розміри

ставок посадових окладів бюджетних установ відповідної галузі. Зо-

крема це такі:

1. Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі єди-

ної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників

установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»

№ 1298 від 30.08.2002 р.

2. Про упорядкування умов оплати праці працівників установ

охорони здоров’я та соціального захисту населення. Наказ Мінпраці

163

Тема 7. Облік розрахунків з оплати праці, страхування та зі стипендіатами

та Міністерства соціального захисту та охорони здоров’я від 05.10.05

№ 308/519.

3. Про упорядкування умов оплати праці та затвердження схем

тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти

та наукових установ. Наказ Міносвіти і науки від 26.09.05р. № 557.

4. Про впорядкування структури та умов оплати праці працівни-

ків апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та

інших органів. Постанова КМУ № 268 від 09.03.2006 р.

А також ряд інших законодавчих документів.

В бюджетних установах основою організації оплати праці є тариф-

на система, складовими якої є тарифно-кваліфікаційні характеристи-

ки, тарифні розряди, тарифні коефіцієнти, схеми посадових окладів.

При тарифній системі діють дві форми оплати праці: погодинна і

відрядна. Сутність погодинної форми оплати праці є її оплата за кіль-

кість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника.

Сутність відрядної форми — це оплата за кількість і якість вироб-

леної продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими

розцінками.

Заробітна плата при погодинній оплаті визначається згідно з та-

рифною ставкою і кількістю відпрацьованого часу.

Тарифна ставка — це розмір зарплати за одиницю часу, як прави-

ло за годину чи місяць, а тому розрізняють годинні та місячні тарифи.

У бюджетних установах застосовуються переважно місячні та-

рифні ставки, які називають посадовими окладами.

При погодинній формі оплати праці для бюджетних установ най-

більш поширеною є штатно-окладна система. Вона передбачає вста-

новлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповід-

но до посади, яку він обіймає. Крім того на розмір посадового окладу

впливають і інші фактори.

Погодинні тарифні ставки використовуються для оплати праці

нештатних працівників, коли вони залучаються з інших установ або

виконують роботу зверх річної норми навантаження. Наприклад,

консультування в лікарнях високопрофесійними лікарями, читання

лекцій студентам ВНЗ, учням шкіл докторами наук, академіками чи

іншими кваліфікованими спеціалістами — науковцями та інше.

З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів

та організацій галузей бюджетної сфери, а також створення механізму

164

Бухгалтерський облік в бюджетних установах

підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та між-

посадових співвідношень в оплаті праці в бюджетній сфері Кабінетом

Міністрів України затверджено впровадження Єдиної тарифної сітки

розрядів і коефіцієнтів з оплати праці, що діє з 1 вересня 2005 року

в установах освіти, науки та охорони здоров’я та в інших бюджетних

установах.

Нею встановлені:

– єдина тарифна сітка розрядів та коефіцієнтів з оплати праці

працівників установ, закладів та організацій окремих галузей

бюджетної сфери;

– схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-пе-

дагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та

інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій;

– схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фа-

хівців керівників інших структурних підрозділів і технічних

службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та

організацій;

– схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, загаль-

них для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;

– ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей еко-

номіки за проведення навчальних занять.

Єдина тарифна сітка розрядів та тарифних коефіцієнтів визначає

тарифні розряди для посад і професій на підставі яких визначається

посадовий оклад. Ці схеми враховують кваліфікацію працівників від-

повідно до професій та посад.

Для визначення посадового окладу за цією сіткою кожній профе-

сії чи посаді встановлений тарифний розряд і відповідно для кожного

тарифного розряду встановлений тарифний коефіцієнт.

Для посадового окладу працівника, що має 1тарифний розряд

присвоюється тарифний коефіцієнт 1,00. Це найменший посадовий

оклад і він встановлюється Кабінетом Міністрів України. На сьогодні

він встановлений на рівні мінімальної заробітної плати.

Для визначення посадового окладу необхідно тарифний коефіці-

єнт помножити на посадовий оклад працівника 1 розряду з тарифним

коефіцієнтом 1.

Наприклад, для доцента вищого навчального закладу 3–4 рівня

акредитації встановлено тарифний розряд 18, тарифний коефіці-

165