5. Висновок

Глобальна інформатизація суспільства, широке поширення нових інформаційних та комунікаційних технологій, призвели до посилення ролі інформації у соціально-економічних процесах і усвідомлення її як найважливішого стратегічного ресурсу.

У результаті документування інформація закріплюється (фіксується) на носії, здобуває юридичну силу, можливість ідентифікації, докази її автентичності. Таким чином, основною формою організації інформації в управлінні є документ.

Існує три основних сутнісних підходу до формулювання поняття документа: як матеріального об'єкта; як носія інформації; як документованої інформації.

Для управлінського документа суттєвим є носій інформації. Носії документної інформації змінюються в ході технічного прогресу. З розвитком нових інформаційних технологій з'являються так звані електронні документи, носії інформації яких принципово відрізняються від «паперових».

Людина здатна сприймати електронний документ лише за допомогою спеціальних технологічних процедур і програмних засобів. Електронні документи мають фізичну і логічну структуру, не збігається з колишніми уявленнями про документ як жорсткою, незмінної конструкції інформації та її носія.

Носії інформації найтіснішим чином пов'язані не тільки зі способами і засобами документування, але і з розвитком технічної думки. Звідси - безперервна еволюція типів та видів матеріальних носіїв.

Розвиток матеріальних носіїв документованої інформації в цілому йде по шляху безперервного пошуку об'єктів з високою довговічністю, великою інформаційною ємністю при мінімальних фізичних розмірах носія.

6. Список використаної літератури.

1. Гедрович Ф.А. Цифрові документи: проблеми забезпечення схоронності / / Вісник архівіста. \

№ 1. 2004. С.120-122.

2. Клименко С.В., Крохин І.В., Кущ В.М., Лагутін Ю.Л. Електронні документи в корпоративних мережах. М., 2001. 345с.

3. http://library.mephi.ru/icb2/glav2.html

4. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. – М.: Наука, 1982. – 552 с