7.1.Необхідність і сутність кредитування підприємств

Підприємство може отримувати короткострокові кредити шляхом одержання комерційного кредиту від продавця товару. Однак постійне отримання цього кредиту і збільшення терміну його надання ускладнюється через його неефективність для продавця або через ненадійність оплати постачання покупцем з низькою кредитоспроможністю. Якщо цей спосіб одержання коштів для підприємства недоступний то воно може отримувати банківський кредит.

Кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим хто надає кредит і тим, хто його отримує.

Кредитні відносини – це відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості (коштів) у позику на умовах її повернення разом з певним відсотком.

Об’єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку.

Суб’єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства.

Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб’єктами виступають дві сторони. Одна називається кредитором, а друга – позичальником.

Причини виникнення кредитних відносин:

1)загальноекономічні:

- товарне виробництво;

- рух вартості у сфері товарного обміну;

- функціонування підприємств на засадах комерційного розрахунку;

2)специфічні:

- сезонний характер окремих виробництв;

- розбіжності між нагромадженням коштів та їх витрачанням на підприємстві;

- відхилення фактичного використання оборотних коштів від їх нормативу.

Основними об’єктами короткострокового кредитування в обігові кошти є:

1)виробничі запаси (сировина, основні і допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструменти);

2)незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

3)затрати майбутніх періодів (сезонні витрати та витрати на освоєнні випуску нових виробів);

4)готова продукція і товари.

7.2.Банківське кредитування підприємств

Банківський кредит – це основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове користування частину власного або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського процента.

Банківський кредит класифікують за різними ознаками.

Види банківського обслуговування підприємств:

1)кредити:

- позика на строк;

- кредитна лінія;

- контокорентний кредит;

- кредит під облік векселів;

2)кредитно-гарантійні послуги:

- акцептний кредит;

- авальний кредит;

3)послуги кредитного характеру:

-факторинг.

Строковий кредит – це незабезпечений кредит, на термін, як правило, не більше 90 днів, оформлений у вигляді простого векселя підписаного позичальником.

Грошові кошти надаються одноразово в повній сумі і повертаються з відсотками в повній сумі одним платежем.

Запозичення коштів таким способом підприємство здійснює у виняткових ситуаціях, коли виникають несподівані потреби в коштах, тому строкові позики мають високу вартість пов’язану з високими адміністративними витратами по оформленню і виконанню договорів такого типу.

Кредитна лінія – це договір між банком і його клієнтом, що представляє собою обіцянку банка надати клієнту визначену суму грошей до деякого ліміту, протягом визначеного терміну.

Договір укладається на 1 рік і потім може бути відновлений. Кредитна лінія відкривається під регулярне використання. Розрізняють обумовлену і необумовлену кредитну лінію.

При обумовленій кредитній лінії банк надає можливість підприємству використовувати кошти тільки на визначені цілі.

У випадку необумовленої кредитної лінії кошти можуть використовуватися підприємством на будь-які цілі.

Контокорентний кредит передбачає ведення банком поточного рахунку клієнта з оплатою розрахункових документів, що надійшли і зарахування виторгу.

Якщо ж коштів клієнта виявляється недостатньо для погашення зобов’язань, то банк здійснює кредитування в межах встановленої в кредитному договорі суми.

Існують спеціальні овердрафтні рахунки, коли банк кредитує клієнта понад встановлену кредитним договором суму.

Овердрафт – це допущення дебетового залишку на рахунках клієнта.

У багатьох європейських країнах овердрафт заборонено законодавчо. Він виступає як своєрідна позичка клієнту, що повинна бути погашена в короткий термін і з процентною ставкою, що перевищує середньо ринкову.

Обліковий вексельний кредит надається банком пред’явникові векселів. Векселедержатель одержує від банку зазначену у векселі суму за винятком облікового відсотку, комісійних платежів і інших накладних витрат.

Акцептний кредит в основному використовується в зовнішній торгівлі і надається позичальником імпортерові шляхом акцепту банком виставлених на нього експортером витрат.

Аваль – це поручительство за особу або зобов’язання за векселем. Банк, що видав таку гарантію (аваліст) відповідає за платіж за векселем у тому ж обсязі, що й особа, якій він виданий, тобто несе солідарну відповідальність.

Аваліст, що оплатив вексель має право вимагати відшкодування платежу, за який від видав аваль.

Ломбардний кредит – це форма банківського кредиту під заставу депонованих у банку цінних паперів (цінні папери повинні котируватися на біржі). Сума кредиту складає від 50% до 90% курсової вартості цінних паперів. Термін кредитування, як правило, не більше 3 місяці.

Револьверний кредит – це автоматично поновлюваний кредит або кредитна лінія. Це є зобов’язання давати кредит у межах встановленого обсягу протягом встановленого періоду.

Є два види відсотків, що нараховуються за користування кредитом:

1)Прості

2)Складні

S – загальна сума боргу

P – сума позики

i – ставка %

n – термін кредитування