Практичне заняття № 6 Тема: Морфологічний аналіз числівника і займенника Теоретичні питання:

1. Семантичні, морфологічні та синтаксичні властивості числівника.

2. Розряди числівників за значенням, їх характеристика.

3. Відмінювання числівників, їх правопис.

4. Поєднання числівників з іншими частинами мови

5. Значення, граматичні ознаки та синтаксична роль займенника.

6. Розряди займенників за значенням.

7. Відмінювання займенників, їх правопис.

Основні поняття:

Числівник, кількісні числівники ( власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні, дробові); порядкові числівник, прості, складні, складені числівники; займенник, особові займенники, зворотній займенник, питальні, відносні, вказівні, присвійні, означальні, неозначені, заперечні займенники.

Завдання для самопідготовки

1. Повторити теоретичний матеріал з курсу „Сучасна українська мова“.

2. Повторити зміст основних понять теми.

3. Підготувати опорні схеми до теми.

4. Вивчити алгоритм морфологічного аналізу числівника, займенника.

5. Виконати вправи і завдання (див. матеріали практичних занять)

Алгоритм морфологічного аналізу числівника

1. Словоформа у реченні.

2. Питання числівника.

3. Початкова форма.

4. Розряд за значенням (кількісний (зазначити групу за значен­ням) чи порядковий.

5. Група за будовою (простий, складний чи складений).

6. Граматичні ознаки (відповідно до розряду і групи за значен­ням).

7. Спосіб творення (для похідних слів).

8. Особливості правопису.

9. Зв'язок з іменниками.

10. Синтаксична роль у реченні.

Зверніть увагу

1. Якщо у реченні числівник уживається із прийменником, імен­ником чи іншою частиною мови, слід виписувати всю сполуку.

2. Початкова форма числівника для кількісних − називний від­мінок (числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль − форма од­нини); для порядкових − називний відмінок чоловічого роду.

3. Слід відрізняти числівники від інших частин мови, які мають кількісне значення.

4. Необхідно розрізняти кількісні числівники та іменники, на­приклад: два− двійка, три − трійка, чотири − четвірка і т. д. Кількісні числівники відповідають на питання скільки? і змінюються тільки за відмінками (двох, двома, трьох, трьом). Виняток складає числівник один, який змінюється за родами, числами й відмінками (один, одна, одне, одні), числівники два, обидва, півтора, які змінюються за родами (дві, обидві, пів­тори), і числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль, які змі­нюються за числами (тисячі, мільйони, мільярди, нулі), проте при цьому зберігається питання числівника як частини мови скільки? Іменники ж відповідають на питання що? і, на від­міну від переважною більшості числівників, крім зазначених, змінюються за числами (двійки, трійки, четвірки)

5. Визначаючи розряд за значенням, слід пам'ятати, що в сучас­ній українській мові виділяють числівники кількісні (питання скільки?), до яких належать власне кількісні (шість, сім, два­дцять, двісті), збірні (п'ятеро, семеро, двоє), дробові (три чет­вертих, п'ять сьомих, одна ціла три десятих), неозначено-кількісні (кілька, кількасот, кілька)іадцять, багато, мало, небагато, безліч), та порядкові (питання котрий?): восьмий, перший, двадцятий, двохсотий, тисячний.

6. З'ясовуючи групу за будовою, необхідно враховувати, що в су­часній українській мові розрізняють числівники прості (слово складається з однієї основи (кореня): два, чотири, сто, сорок, тисяча, кілька), складні (кілька основ (коренів): дванадцять (утворене з давнього два на десяте), триста (утворене з дав­ньої сполуки три по сто)) та складені (складається з кількох простих чи складних числівників: двісті сімдесят три, два­дцять вісім, сорок один). При розборі складеного числівника слід пам'ятати, що аналізується утворення в цілому, а не ко­жен окремий його компонент.

7. При визначенні граматичних категорій числівника, слід вра­ховувати, до якого розряду за значенням належить аналізо­ваний числівник (див. матеріал для довідок).

8. З'ясовуючи синтаксичну функцію аналізованого слова, слід враховувати, що числівники можуть виступати такими чле­нами речення:

1) Кількісні:

• підметом: Дванадцять − найвищий бал.

• частиною складеного іменного присудка:

Усмішка твоя − єдина, Мука твоя − єдина. Очі твої − одні(В. Симоненко)

• додатком: П'ять на п'ять − двадцять п'ять.

• обставиною: Пшоно змивала трьома водами.

2) порядкові:

• означення: Третій роман мені сподобався найбільше.

• частини складеного іменного присудка: У списках Планети однині усі вони − перші (Б. Олійник).