
- •3. Сучасна концепція стратегічного менедмженту
- •6. Поняття та способи досягнення „стратегічного рівня” підприємства
- •13. Сутність, основні елементи та етапи застосування swot-аналізу
- •16. Поняття, параметри та показники конкурентоспроможності продукту. Методи оцінки конкурентоспроможності продукту.
- •17. Конкурентний статус підприємства. Методи визначення, фактори та показники, які визначають конкурентоспроможність підприємства
- •18. Характеристика методів аналізу конкурентів (матриця конкурентного профілю, анкета для аналізу конкуренції у галузі та конкурентів та ін.)
- •19. Визначення „стратегічної групи конкурентів”. Застосування „карти стратегічних груп” в аналізі середовища організації.
- •20. Створення ключових компетенцій та їх використання.
- •25. Поняття „потенціалу підприємства”: характеристика ресурсного, цільового і структурного підходів щодо його оцінки.
- •26. Стратегічне оцінювання активів організації.
- •28. Аналіз секторів бізнесу підприємства (модель бкг).
- •30. Матриця спрямованої політики(модель Shell/dpm).
- •31. Загальна характеристика моделі adl.
- •33. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу.
- •34. Роль, значення, сутність та місце мети у стратегічному управлінні.
- •35. Місія як генеральна мета підприємства.
- •36. Сутність та визначення цілей управління, основні вимоги до цілей,класифікаційні групи цілей.
- •37. „Дерево цілей” підприємства: поняття та методи його побудови.
- •39. Основні методи прогнозування, що використовуються в стратегічному плануванні (методи екстраполяції, експертні методи, методи моделювання).
- •41. Сутність стратегії. Фактори, що найбільш суттєво впливають на зміст стратегії.
- •42. Процес розробки стратегії та характеристика його етапів.
- •44. Загальноконкурентні стратегії. Підхід м.Портера до визначення загальноконкурентних стратегій.
- •46. Ресурсні стратегії. Критичний аналіз методів обгрунтування.
- •49. Комплексні стратегії підприємства: специфіка „стратегічного набору” комплексних стратегій.
- •50. „Стратегічний набір” як система стратегій, визначення „стратегічного набору” підприємства, вимоги до нього.
- •51. Принципи та переваги стратегічного планування на підприємстві.
- •52. Основні етапи стратегічного планування.
- •53. Моделі стратегічного планування,їх сутність,спільні та відмінні ознаки.
- •54. Система стратегічного планування на підприємстві: бар’єри та методи їх подолання.
- •58. Система стратегічних планів, проектів та програм і вимоги до них.
- •59. Бізнес-план як стратегічний план розвитку підприємства.
- •65. Порівняльна характеристика „традиційних” і „стратегічних” організаційних структур управління(осу).
- •66. Особливості реакції осу різних типів на зміни у середовищі функціонування організації.
- •67. Формування стратегічних господарських центрів (сгц) як реакція на зміни внутрішнього організаційного середовища.
- •68. Формування координаційних центрів між сгц(структура і порядок їх формування).
- •72. Використання моделі „7s” МакКінсі для аналізу та проектування стратегічних осу.
- •74. Основні характеристики фінансового-економічного забезпечення (фез) стратегічного управління.
- •77. Роль „центрів відповідальності” у фез стратегічного управління.
- •80. Організаційна культура як об’єкт впливу (спз) стратегічного управління.
- •82. Особливості мотивації в системі спз стратегічного управління.
- •84. Поняття стратегічної інформації. Джерела стратегічної інформації і методи її отримання.
- •85. Формування бази стратегічних даних(бсд).
- •87. Сутність стратегічного контролю. Об’єкти та вимоги до обліку і контролю у стратегічному управлінні.
28. Аналіз секторів бізнесу підприємства (модель бкг).
1. Матриця „зростання – ринкова частка” або Бостонської консультаційної групи (БКГ).
Побудова цієї матриці дозволяє визначити стратегічну позицію підприємства по кожному напрямку його діяльності і на основі результатів аналізу цієї позиції вибрати правильну стратегію дій підприємства на ринку і оптимальну стратегію перерозподілу фінансових потоків між різними напрямками діяльності.
Види (напрямки) діяльності підприємства досліджуються за двома параметрами: 1) темп росту ринку, який є найважливішою характеристикою привабливості ринку; 2) відносна доля ринку, яка визначає силу позиції підприємства в конкурентній боротьбі на даному ринку.
Визначення цих параметрів дозволяє класифікувати всі напрямки діяльності підприємства за чотирма групами: „зірка”, „дійна корова”, „собака” та „дика кішка” .
Побудова матриці БКГ.
Визначається діапазон змін темпів росту або скорочення на окремих цільових ринках в межах однієї галузі (мінімальне та максимальне значення).Ці показники відмічаються на вертикальній осі матриці (РР).
По горизонтальній осі відмічається діапазон зміни відносної частки ринку (ВДР) підприємства, що досліджується. Відносна частка ринку розраховується шляхом ділення ринкової частики підприємства на ринкову частку його провідного конкурента. ВДР нижче одиниці є свідченням слабких конкурентних позицій, чим більше одиниці фактично досягнуте значення ВДР, тим більш високою є конкурентоспроможність даного підприємства.
Отримане поле матриці поділяють вертикальною та горизонтальною лініями на чотири квадрати, кожен з яких визначається певними характеристиками стратегічного напрямку діяльності (господарського підрозділу, виду бізнесу, товарної групи тощо), який отримує оцінку в означених межах.
Існують також методики, які рекомендують проводити горизонтальні та вертикальні межі квадратів, враховуючи визначені значення РР та ВДР, а осі масштабувати відносно визначених значень.
Для кожної товарної групи (виду товарів) оцінюються майбутні темпи зростання, розраховується доля ринку, що дозволяє ідентифікувати його положення в межах матриці. Для забезпечення наглядності отриманого результату кожна товарна група відображається у вигляді круга, діаметр якого відповідає її питомій вазі в загальному обсязі реалізації підприємства.
29. Аналіз конкурентних позицій підприємствава. (модельGE/МакКінсі).
Аналіз портфеля підприємства на базі матриці Мак-Кінзі передбачає попередню оцінку параметрів матриці – показників привабливості ринку та конкурентного статусу підприємства.
Методика їх кількісної оцінки була розроблена видатним дослідником А.Ансофом та набула світового визнання.
Комплексний показник привабливості ринку розраховується за формулою:
K = aG + $P + yO-cjT,
де G, Р,0,Т - комплексні показники відповідно перспектив росту, рентабельності, можливостей, небезпек; а, р\ у, а - вагові коефіцієнти; а + (3 + у + ст=1.
Розрахунок комплексних показників перспектив росту G та рентабельності Р проводиться аналогічним чином.
Для оцінки перспектив росту використовуються такі параметри: темп росту відповідного сектора економіка; приріст чисельності споживачів; ступінь зістарівання продукції; ступінь оновлення технології; динаміка географічного розширення ринку та ін.
Оцінка рентабельності припускає врахування таких факторів: коливання цін; коливання обсягів продажу; циклічність попиту; місткість ринку порівняно з виробничими потужностями в галузі (тобто чи є в галузі потужності, що стоять?), тривалість життєвого циклу продукції; затрати, які необхідні для виходу на ринок; перспективи руху цін на ринках ресурсів; час та вартість розробки нової продукції та ін.
Запропонований А.Ансофом показник конкурентного статусу підприємства грунтується на врахуванні можливостей (потенціалу).
Комплексний показник конкурентного статусу підприємства розраховується за формулою.
Оцінка рівня капіталовкладень обґрунтована на припущенні про те, що існує оптимальний рівень капіталовкладень, при якому рентабельність вкладеного капіталу максимальна. У той же час для кожного напрямку діяльності існує мінімальне значення капіталовкладень, без якого прибутку від даного напрямку діяльності взагалі неможливо отримати.
Оцінка майбутньої ефективності діючої стратегії припускає оцінку в балах 3 валетних факторів успіху, а саме: політики росту, ринкової та продуктової диференціації.
Оцінка потенціалу підприємства базується на вивченні наступних п'яти факторів успіху:
загальне управління (відповідність системи управління особливостями середовища підприємства;управління ризиком; організація впровадження нововведень; кадровий потенціал; корпоративна культура та ін.);
фінансове управління (фінансова стійкість; ліквідність; можливість отримання кредитів; управління грошовими потоками; податкова оптимізація та ін.);
маркетинг (аналіз ринку; вибір цільових сегментів ринку; активність використання методів просування продукції на ринку; канали товарного руху та ін.);виробництво (собівартість продукції; управління запасами; матеріально-технічне постачання; рівень техніки, що використовується, технології та ін.);
ШОКР (кількість інновацій, технічний рівень розробок, новизна та ін.)По кожному із цих факторів визначається число балів при оптимальній та діючій стратегії управління.
Підсумковий бал визначається як середнє арифметичне оцінок, отриманих по окремих факторах.
Матриця Мак-Кінзі є більш складним інструментом портфельного аналізу, який успішно може використовуватися і в процесі діагностики кризового підприємства. Позиціювання господарського портфеля за методом Мак-Кінзі забезпечує необхідну підтримку в активізації власних джерел генерацій грошових коштів (зони 7,8.9) і „відсікання зайвого” для мінімізації витрат (зони 1,2,3).