59. Бізнес-план як стратегічний план розвитку підприємства.

Бізнес-план (англ. Business plan) — це техніко-економічне обгрунтування діяльності підприємств в ринкових умовах, програма його діяльності; він характеризує модель підприємства в майбутньому. Він складається для діючого підприємства, нового виду діяльності або продукції, для нового підприємства. Він потрібен керівникові фірми, акціонерам, інвесторам. Бізнес-план частіше складається на рік, два роки, зрідка на більший період. Це різновид стратегічного плану

Існує досить багато визначень страт-ого плану:

-формальний інструмент урахування та подолання невизначеності у внутр-ньому серед-щі, що забезпечує “синдром наступної сходинки” в д-ності п-ства;

-відображення гіпотез про справи на ринку, поведінку конкурентів, розвиток (занепад) ділової активності взагалі;

-уявлення керівника про майбутній стан об'єкта упр-ня та шляхи досягнення цього майбутнього стану, закріплене в док-тах певної форми;

-підприємницький план, який спрямовує п-ство на правильний шлях у потрібний час;

-інструмент реалізації концепції цілеспрямованої поведінки, що дає змогу пов'язати в єдиний процес дії різних зацікавлених груп та осіб.

Стр-ра. Страт-ий план має кілька “зрізів”:

“часовий” — передбачає існування довгостр-вих планів, проектів і програм (останні за термінами можуть бути більш або менш тривалими відносно загальної с-ми страт-ого план-ня). Інструментами для виконання страт-их планів є середньо- та короткострокові плани та бюджети.

“функц-ний” — визначає напрямки та темпи розвитку (скорочення) окремих функц-них підс-м п-ства (маркетинг, вир-во тощо);

“ресурсний” — визначає потреби та можл-ті забезп-ня окремими видами ресурсів певних виконавців для реалізації страт-их дій;

“виконавчий” — вказує на коло залучених до виконання страт-их заходів ланок і окремих виконавців, що дає змогу побудувати адресну с-му стимулювання.

Страт-ий план має складну внутр-ню стр-ру. Для невеликих і середніх п-ств може розроблятися єдиний план з відповідними розділами, а для великих — кожний розділ може мати вигляд розгорненого плану або програми.

Основою будь-якого страт-ого плану є прод-тово-товарні стратегії, тому можна виокремити план залучення нових споживачів (СЗГ) і підтримання контактів з наявними споживачами (СЗГ); на цій основі формуються плани розподілу та реклами, товарообігу, реалізації та руху готової продукції. В свою чергу, ці плани є основою планів отримання доходів, прибутків тощо.

Згідно з концепцією “страт-ого набору”, досягти необхідних темпів розвитку п-ства у довгостр-вій перспективі можна лише за умови існування забезпечуючих стратегій. Забезпечуючі стратегії існують у формі планів та програм і створюються для встановлення субординації та упр-ня різними напрямками д-ності. Їхня роль — у підтриманні та забезп-ні цільових параметрів розвитку того чи іншого напрямку д-ності, наданні йому конкретної форми та визначенні внеску в загальні стратегії п-ства.

65. Порівняльна характеристика „традиційних” і „стратегічних” організаційних структур управління(осу).

Орг-ійна стр-ра — це с-ма зв'язків і відносин, що виникають (зникають) у процесі д-ності п-ства, між існуючими та створюваними (зникаючими) ланками, підрозділами, ступенями с-ми упр-ня згідно з обраною стратегією розвитку загального упр-ня. В умовах впровадження страт-ого упр-ня здійснюється перехід від “традиційних” до страт-их ОСУ. В еволюції ОСУ п-ства прийнято окреслювати три основних етапи: І—класичні ОСУ: (лінійна, функц-на, лінійно-функц-на); II—удосконалення лінійно-функц-ної ОСУ; III—перехід до страт-их ОСУ.“Традиційні” ОСУ мають такі особл-ті: функц-ні, центр-ні, ієрархічні, стабільні; щільний розподіл праці (за всіма ознаками), спец-зація д-ності, закріплення обов'язків у стандартних орг-ійних док-тах; механізм контролю — центр-ний із застосуванням всіх форм і методів.“Стратег” ОСУ: децентр-ні, гнучкі, з універсальними (в тому числі тимчасовими) ланками, створеними “під мету”; принцип форм- ланок: орієнтація на виявлення та розв'язання проблем.