Тема. Розв’язування задач з типовим конкретним сюжетом.

План.

1. Методика розв’язування задач на визначення проміжків часу у 3 і 4 класах.

2. Методика розв’язування задач на рух:

1. прості задачі на визначення швидкості, відстані та часу руху;

2. задачі на зустрічний рух;

3. задачі на рух у протилежних напрямках та в одному напрямку.

3. Методика розв’язування задач з геометричним змістом:

1. обчислення периметрів многокутників;

2. обчислення площі прямокутника.

Література:

1. М.В.Богданович. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: “А.С.К.”, 1998. – С. 293 – 297.

2. М.В.Богданович. Методика розв’язування задач у початковій школі. – К.: “Вища школа”, 1986.

3. М.О.Бантова, Г.В.Бельтюкова, О.М.Полєвщикова. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: “Вища школа”, 1982.

1. Методика розв’язування задач на визначення проміжків часу у 3 і 4 класах.

Усе життя людини тісно пов’язане з часом, з умінням вимірювати, розподіляти, цінувати час. Час збігає безперервно, його не можна ні спинити, ні повернути, тому за тривалістю дуже важко сприймати проміжки часу, порівнювати події. Як відомо, наше сприймання часу недосконале: нам здається, що час збігає то швидше, то повільніше залежно від того, чим заповнений той чи інший проміжок часу. Дуже гарно про це сказано у вірші С. Маршака:

Мы знаем: время растяжимо.

Оно зависит от того,

Какого рода содержимым

Вы наполняете его.

Бывают у него застои,

А иногда оно течёт,

Ненагруженное, пустое,

Часов и дней напрасный счет.

Пусть равномерны промежутки,

Что разделяют наши сутки,

Но, положив их на весы,

Находим долгие минутки

И очень краткие часы.

Тому час – одна з важких для вивчення величин. Часові уявлення в дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин.

Внаслідок вивчення теми “Час і його вимірювання” в учнів мають бути сформовані певні уявлення про такі одиниці часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Вивчені учнями одиниці у 4 класі систематизуються у вигляді таблиці, яка складається самими учнями під безпосереднім керівництвом учителя.

Одиниці часу	Позначаються скорочено	Співвідношення між одиницями часу
Секунда	с
Хвилина	хв	1 хв = 60 с
Година	год	1 год = 60 хв
Доба		1 доба = 24 год
Місяць	міс.	1 міс. = 30 або 31 день (у лютому 28 або 29 днів)
Рік	р.	1 звичайний рік — 365 діб 1 високосний рік — 366 діб
Століття	ст.	1 століття — 100 років

Учні повинні вміти перетворювати одні одиниці в інші. Перші вправи на перетворення іменованих чисел, виражених одиницями часу, коментує сам учитель. Наприклад, 1 хв – це 60 с. У 187 с стільки хвилин, скільки разів в числі 187 вміщується по 60. 187 поділити на 60, буде 3 і в остачі 7. Отже, 187 с = 3 хв 7 с.

Із задачами на визначення проміжків часу діти знайомляться вже у третьому класі. Корисними є такі підготовчі вправи:

• Який час показує годинник?

• Який час покаже цей годинник через 15 хв?

• Який час показував годинник 30хв тому?

Задачі на час можна поділити на такі групи: задачі, які розв’язуються за допомогою циферблата годинника; задачі, які розв’язуються за допомогою табеля-календаря; задачі, які розв’язуються за допомогою арифметичних дій.

Задачі, які розв’язуються за допомогою циферблата годинника розглядаються у 3 класі. Наприклад:

Задача. Магазин відкривається о 8 год, а закривається о 9 год вечора. Скільки годин працює магазин, якщо обідня перерва триває одну годину?

Учні на годинниковому циферблаті показують, що від 8 до 12 год минуло 4 год. Від 12 до 9 вечора — ще 9 год. Усього минуло 13 год. Перерва триває 1 год, отже, магазин працює 12 год.

Ці задачі також можна поділити на три типи: задачі на знаходження тривалості події;

на знаходження часу, коли почалася подія; на знаходження часу, коли подія закінчилася.

Для опрацювання на одному уроці всіх трьох типів задач можна взяти такі:

1) Перерва розпочалася о 9год 15хв і тривала 10 хв. Коли закінчилася перерва? (№487, 3 клас)

2) Перерва тривала 30хв і закінчилася о 10год 35 хв. Коли розпочалася перерва?

3) Перерва розпочалася о 10год 10хв і закінчилася о 10год 30хв. Скільки часу тривала перерва?

Під час фронтальної роботи учні розв'язують задачі за допомогою арифметичних дій, а перевірку правильності від­повіді виконують практично на циферблаті.

Зразок запису розв'язання третьої задачі:

10год 30хв – 10год 10хв = 20хв

Якщо в задачі числове значення подається з вказівкою про частину доби, то обчислення варто практикувати двома способами.

Задача. На шкільному городі учні почали копати кар­топлю об 11год 25хв, а закінчили працювати о 1год 40хв дня. Скільки часу учні копали картоплю?