3.3.Використання сервісу Word Wide Web

Подорожуючи Інтернетом, ми найчастіше зіштовхуємося не з окремими електронними документами, а з Web-вузлами чи сайтами — сукупностями Web-сторінок, об'єднаних спільною темою, ідеєю і, що досить важливо, єдиним сти­лем оформлення. Звичайну Web-сторінку можна порівняти з друкованим аркушем, на яко­му розміщені текстова інфор­мація та ілюстрації до неї. Про­довжуючи аналогію, можна ви­значити Web-вузол як буклет, що складається з кількох сто­рінок. Як і друкований буклет, він завжди містить титульну сторінку, зміст, відомості про автора, анотацію. Але, на відміну від поліграфічного ви­дання, ви можете оновлювати інформацію на сайті, підтриму­ючи його актуальність.

Web-вузол складається з наступних елементів: заголов­ної (початкової) сторінки, інформаційних розділів, відо­мостей про автора та проект і гостьової книги. У більшості випадків подорож сайтом по­чинається із титульної сто­рінки. За назвами інших еле­ментів легко судити про їхнє призначення. Зауважимо тільки, що гостьова книга — це розділ, у якому кожен відвіду­вач може висловити свою дум­ку про ваш проект.

Базовим інструментом для створення Web-сторінок є мова НТМL. Утім, це навіть не мова у звичному розумінні цьо­го слова, за аналогією з С++ чи Раsсаl. НТМL — це набір міток, за допомогою яких мож­на визначити вигляд елект­ронного документа в Інтернет: шрифт, колір тла і тексту, роз­міщення ілюстрацій і багато чого іншого. Він не зовсім звичний, але дуже простий.

Рубрика “Цікаво”

МОНСТРИ

Двадцятичотирьохлітнього програміста знайшли мертвим перед увімкненим екраном комп’ютера. Швидка допомога констатувала - кроовилив у мозок. Коли один із друзів загиблого глянув на монітор, то тільки зусиллям волі примусив себе відвести погляд: виникло відчуття, що його затягує всередину екрана, голову ніби стягнули міцні обручі,а у вухах виник монотонний шум. Хоча на моніторі ,на перший погляд, нічого не було, крім синього віконця Norton Commander. Після ретельного тестування комп’ютера було з’ясовано, що його заражено вірусом, об’єм якого 666 байтів ! Ця містична історія, як кажуть, сталася на початку 90-х років у Воронежі .Вона добре відома тим , хто професійно займається комп’ютерами. З приводу того, був це дійсно факт убивства за допомогою екрана монітора чи ні, думки розходяться. Але те, що практично відразу після появи персональних ЕОМ розпочалися експерименти з психофізичного впливу на операторів, відомо. Наведемо деякі випадки.

1.Горезвісний 25-й кадр.

Власне, нічого фантастичного в технологіях, що діють на психіку й здоров’я людини, немає. У недавні (радянські ) часи в Москві, Санкт-Петербурзі, Одесі й Києві існувало кілька десятків засекречених лабораторій , які під контролем КДБ займалися методиками психічного впливу , як на великі групи людей, так і на конкретну особу. Вивчалося й те , як можна для подібних цілей використoвувати сучасну техніку. Скажімо, ту ж техніку 25 -го кадру. Відомо, що людське око сприймає інформацію зі швидкістю 24 кадри за секунду. Власне, на цьому факті базується кінематограф-за секунду кінопроектор прокручує точно24 картинки, чим і досягається ефект руху. В 60-х-70-х роках спочатку психологами, а тоді й рекламщиками використовували 25-й кадр. Людське око його ніби не помічало , але , виявляється, інформація, записана на ньому, в мозок потрапляла й, відповідно, впливала на людину. Відомий такий факт. Компанія Pepsi якось додавала в кінофільм безвинний кадр із закликом пити тільки Pepsi й нічого , крім Pepsi. В результаті після перегляду продаж напою в навколишніх магазинчиках виростав мало не вдвічі. Така практика рекламного зомбування незабаром була засуджена. Проте технологія продовжувала вдосконалюватися, але вже із застосуванням комп’ютера . Навіщо ? Наприклад, щоб змусити оператора передавати секретні файли компанії за деякою електронною адресою. Відомо, що технологія 25-го кадру використовувалася великими західними компаніями для промислового шпигунства у 80-х і навiть на початку 90-х років. Сучасні монітори здатні змінювати “картинки” не 24 рази на секунду , а частіше. Отже, ”мерехтіння“ зомбуючого кадру буде ще важче виловити.