12. Порядок формування акціонерного капіталу банку та внесення змін до його розміру.

Формування статутного капіталу акціонерного комерційного банку здійснюється шляхом випуску акцій на заплановану суму статутного капіталу банку, що передбачається установчою угодою та статутом банку. Додатковий випуск акцій можливий тоді, коли всі раніше випущені акції повністю сплачені. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства.

До реєстрації комерційного банку в територіальному управлінні Національного банку України йому відкривається тимчасовий рахунок для формування статутного фонду шляхом накопичення внесків акціонерів. Після державної реєстрації акціонерного банку сума статутного капіталу відображається в обліку: Д-т 1200 Кореспондентський рахунок в НБУ — сплачена частина Д-т 5001 Несплачений зареєстрований статутний капітал — несплачена частина К-т 5000 Зареєстрований статутний капітал — сума зареєстрованого капіталу.

Формування статутного капіталу після реєстрації банку здійснюється шляхом продажу акцій акціонерам за номінальною вартістю чи з емісійною різницею. Банк повинен реєструвати кожного акціонера. Кожному акціонерові відкривається аналітичний рахунок за рахунком 5001.

13. Розкриття інформації про власний капітал у фін.звіт.банку.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства. Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу); короткий опис основної діяльності підприємства; назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії; У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5. Норми цього П(С)БО стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Особливості! складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим Положенням (стандартом). Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про власний капітал складається за формою, наведеною в додатку до П(С)БО 5.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.