9. Визначення власного капіталу, його оцінка та структура.

Власний капітал КБ – один із видів банк.ресурсів, який підлягає детальному регулюванню зі сторони НБУ й КБ-ів. Це невідємна частина його фін.ресурсів, формуюча фін.базу розвитку банків. Власний капітал (кошти банку) – грош.кошти, занесені акціонерами, а також кошти кошти, формуючі в процесі подальшої дія-ті банку. Розмір влас.капіталу – важливий фактор забезпечення надійності фукц-ння банка и повинен значодитися під контролем органів, які регулюють дія-ль КБ. Влас.кап. виконує 3 функції: - захисна; - регулюющу; - оперативну. Джерело формування капіталу – уставний капітал, резервний фонд банку, спеціальні фонди, нерозподілений прибуток. Можна виділити слід.фактори, впливаючі на розмір влас.кап.: рівень матеріальної вимоги НБУ до капіталу КБ; - специфіка клієнтури; - хар-ка актив.операцій. влас.кап. :-ся на загальний (факт.оплачений уставний капітал, комісійні різниці, загальні резерви банку, нерозподіл.прибуток минулих років і т.д.) та додатковий (фонди банку, індексація основних засобів, прибуток поточного року) капітали. Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи: 1. Вкладений капітал – це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї). 2. Накопичений капітал – це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства. Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його елементів. Вкладений капітал включає такі елементи: - зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал); - додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд). До накопиченого капіталу відносяться такі елементи: - нерозподілений прибуток (непокритий збиток); - резервний капітал; - інший додатковий капітал.

10. Система рах.Для обліку капіталу банку.

Власний капітал банку – залишкова вартість активів після вирахування всіх його зобовязань. Управлінський персонал банку приділяє належну увагу правильності здійснення оцінки власного капіталу, оскільки співвідношення власних та залучених засобів значною мірою впливає на автономність, фінансову стійкість та незалежність банк.установ у кредитній системі Украни. Для відображення в обліку операцій, повязаних з капіталом банку, використовують 5-й клас – «Капітал банку», який розподіляється на 2 розділи: розділ 50 «Стат.кап. та ін фонди банку» і 51 «Резуль.переоц.». Клас 5 вкл.такі елементи: розділ 50 «Стат.кап. …»: група 500 «Стат.кап.», група 501 «Еміс.різн.», гр.502, гр.503,гр.504; розділ 51: гр.510. Рах. 5 класу здебільшого кореспондують між собою, але в разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, учасників банку, здійснення переоцінки активів рахунки 5 класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рах.готівкових коштів. Для реалізації подвійного запису при відображенні операцій з влас.кап.банку, використовують такі балансові рах.четвертого порядку: 5000 П «», який налічує такі субрахунки: 5000/1 для обліку вартості привілейованих акцій; 5000/2 ….. простих акцій; 5001 КП «». За дебетом 5001 – сума зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу в кореспонденції з рах.№5000. за кредитом – суми сплаченого статутного капіталу або суми несплач.у встановлені строки зареєстров.кап. Крім того, в бугх. проведеннях, повязаних з формуванням капіталу, викор.такі рах.: 1001 А, 1200 А, 2600 АП, 3630 П, 3660 П, 4300 А, 4400 А, 5002 КП, 5003 П, 5010 П, 5020 П, 5021 П, 5030 П, 5031 А, 5040 П, 5041 А, 5100 П, 5102 П, 5103 П . Правильність відображення в обліку операцій, повязаних з влас.кап. банку, регламентується чинною нормативно-правовою базою.