
- •Наукова робота
- •Теоретичні відомості
- •Основні напрями застосування даних дзз на водні об’єкти для аналізу процесів і виявлення небезпеки їх прояву:
- •Характеристика р. Тиси
- •40% Річного стоку припадає на весняний період.
- •Засоби протидії:
- •Методика дослідження руслових процесів
- •Висновки
- •Список літератури:
Засоби протидії:
створення в руслах великих рік запасних водоприймачів;
зміцнення стійкості прируслових лісів як важливого водорегулюючого чинника;
поліпшення травостою та підвищення його захисної ролі шляхом впровадження нових видів рослин;
проведення моніторингу екологічного стану гірських рік;
зміцнення землі в прируслових ділянках гірських рік шляхом посадки дерев, кущів і трав'янистих рослин з потужною кореневою системою;
підвищення відповідальності керівників усіх ланок природоохоронних відомств, прирожоохоронних структур та органів місцевої влади за порушення екологічної стабільності на місцях
Методика дослідження руслових процесів
Для спостереження за змінами русла р. Тиса використовуватимуться такі картографічні матеріали:
Космічні знімки отримані з апарата Landsat 7 - 2000 рік. (Рис. 1)
Топографічна карта масштабу 1:100 000 - 1983 рік (Рис. 4)
Австрійська топографічна карта масштабу 1:50 000 - 1901 рік (Рис. 3)
Космічні знімки Landsat-7 та GeoEye - Google Maps 2012 рік (Рис. 2)
Панхроматичний знімок з розрізненням 10м
Кольоровий знімок з розрізненням 14м
Вихідними даними для визначення деформацій ріки Тиса слугуватимуть цифрові космознімки. Під час опрацювання космічних знімків, які являють собою поєднання каналів. Це дає можливість отримати вищий показник інформативності.
Підставою для об’єднання каналів слугують теоретичні засади ДЗЗ, які полягають у тому, що всі об’єкти мають певну відбивну здатність. Власне відбивна здатність характеризує спектрофотограметричні характеристики об’єктів. Результатом об’єднання знімків, отриманих в різних каналах є , синтезоване зображення, на якому значно краще виділяється гідрографія.
Для отримання на результативному знімку кращої якості можна використати знімок 8-го панхроматичного каналу з вищою роздільною здатністю. Надавши йому 30% прозорості, виконують почергове накладання окремим шаром на вибрані канали з подальшим злиттям шарів. Отримані три графічні файли в градаціях сірого кольору слугують основою синтезу кольорового зображення в системі RGB.
Для проявлення на результативному знімку дрібніших структур використаємо знімок 8-го панхроматичного каналу з вищою роздільною здатністю – 15 м. Для покращення розрізнення об’єктів на місцевості застосовано технологію Sharping. Технологія передбачає надання 80-му каналу 30% прозорості, а піксельний розмір графічних файлів каналів необхідно привести до піксельних розмірів 8-го каналу.
Виконуємо почергове накладання 8 каналу окремим шаром з подальшим злиттям шарів. Отримані графічні файли слугують основою для синтезу кольорового зображення в системі RGB. Після зведення трьох каналів отримаємо одне кольорове зображення з просторовим розрізненням 15м.
П
орівняння
космічних знімків дасть змогу встановити
зміни положення русла ріки Тиса.
Рис. 1. Синтезоване зображення досліджуваної ділянки місцевості 2000 рік – Landsat7
Рис. 2. Синтезоване зображення досліджуваної ділянки місцевості 2012 рік – Landsat7
Рис. 3. Топографічна карта масштабу
1:50 000 – Австрія 1901 рік
Рис. 4. Топографічна карта масштабу
1:100 000 – 1983 рік
Рис. 5. Космічний знімок GeoEye (Google Maps) 2012 рік
Використовуючи топографічні карти різних років, можна проаналізувати зміни, що відбулись із руслом річки Тиси. Цифрову модель рельєфу можна побудувати у програмному пакеті ArcGis на основі топографічних карт.
Т
Рис. 6. Приклад порівняльного зображення русла ріки
опографічні карти сканують та завантажують у програмний пакет ArcGis для подальшого опрацювання. Для відображення й аналізу змін рельєфу необхідно оцифрувати горизонталі та позначки висот, а для відображення й аналізу змін річкового русла виконується оцифрування гідрографії. Таким чином після накладання двох зображень русла з двох карт, отримаємо порівняльне зображення русла ріки (Рис. 6)
Для детального аналізу деформації русла використовують геологічні та ґрунтові карти. За допомогою аналізу ґрунтових карт можна дізнатися які типи ґрунтів розташовані в місцях найбільших деформацій русла. Проаналізувавши типи ґрунтів, можна робити висновки про повеневі явища (наявність сучасного алювію). Присутність змитих та розмитих ґрунтів вказує на ерозійні процеси, викликані сильними зливами. Геологічні породи, що залягають у місцях деформації, теж можуть вказувати на причини зміщення русла.