1.3 Рак щитовидної залози

Рак щитовидної залози легко піддається діагностиці. Симптоми раку щитовидної залози (біль у горлі й шиї, біль при ковтанні й подиху) іноді приписують інфекційним захворюванням.

Щорічно лікарі реєструють більш 11 000 випадків захворювання раком щитовидної залози, в основному серед жінок. Ризику захворювання цього захворювання найбільш піддані жінки старше 30  років, і особливо клімактеричного віку. Імовірність видужання становить більш 95% за умови діагностики захворювання на ранній стадії.

1.4 Інші захворювання щитовидної залози

До інших розповсюджених захворювань щитовидної залози відносяться базедова хвороба, аутоімуний тиреоідіт і вузлові утворення щитовидної залози. Базедова хвороба викликана надмірною стимуляцією клітин щитовидної залози, у результаті чого залоза виробляє надлишкову кількість гормонів.

Аутоімуний тиреоідіт викликаний нагромадженням білих кров’яних тілець (лейкоцитів) і рідини усередині щитовидної залози. При цьому захворюванні відбувається поступове руйнування щитовидної залози. При збільшенні однієї із часток щитовидної залози на ній з’являються множинні вузлові утворення.

Мільйони людей страждають захворюваннями щитовидної залози, навіть не підозрюючи про це. Найчастіше жертвами подібних захворювань стають жінки. Дефіцит йоду в організмі — не єдина причина захворювань щитовидної залози.

Базедова хвороба й аутоімуний тиреоідіт викликані антитілами. Симптоми хвороб щитовидної залози легко не помітити або поплутати із симптомами синдрому тривожності. Як наслідок, багато захворювань щитовидної залози тривалий час не діагностуються й не лікуються.

Більшість захворювань щитовидної залози викликані зниженням або підвищенням активності щитовидної залози. Нормальне функціонування щитовидної залози називають еутиреозом.

Підвищена активність щитовидної залози: гіпертиреоз — захворювання, при якім щитовидна залоза виробляє надлишкову кількість гормонів. Це приводить до посилення обміну речовин, що викликає різку втрату ваги, виникнення відчуття жару й рясне виділення поту.

Симптоми гіпертиреозу: тремтіння рук, подразливість і прискорене серцебиття. У жінок, хворих гіпертиреозом, зменшується тривалість і інтенсивність менструації.

Знижена активність щитовидної залози: симптоми гіпотиреоза — втома й занепад сил. У жінок, хворих гіпертиреозом, підсилюється інтенсивність менструації. Незграбність і безпам’ятність, сухість шкіри й запори нерідко супроводжують цей розлад.

1.5 Симптоми захворювань щитовидної залози

Симптоми захворювань щитовидної залози з’являються в жінок, починаючи з статевого дозрівання й аж до клімаксу. По суті, захворювання або порушення роботи щитовидної залози можуть стимулювати передчасне статеве дозрівання або, навпаки, приводити до його затримки.

Оскільки підвищена або знижена активність щитовидної залози може вплинути на овуляцію, у жінок із захворюваннями щитовидної залози можуть виникнути проблеми з фертильністю, а саме тимчасова безплідність. Симптоми розладів щитовидної залози проявляються в 5 — 8% жінок після народження дитини.

Захворювання щитовидної залози нерідко можуть викликати передчасний клімакс. Симптоми підвищеної активності щитовидної залози часто плутають із перед клімактеричними симптомами. Симптоми зниженої активності щитовидної залози: сухість шкіри, ламкість нігтів, м’язові болі й спазми.

Недостатня активність щитовидної залози може супроводжуватися депресією. Приблизно 20% хронічних випадків депресії пов’язані з недостатнім виробленням гормонів щитовидної залози.

Лікування захворювань щитовидної залози вимагає правильно підібраної дози ліків. Недолік гормонів щитовидної залози може привести до підвищення тиску рівня холестерину в крові. З іншого боку, надлишок гормонів збільшує ймовірність зменшення щільності кісткової маси й остеопорозу.