
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
Для аналізу систем фізичного захисту й оцінки їх ефективності існують методи, що дозволяють оцінювати як існуючі, так і проектовані СФЗ. Найвідомішою й докладною методикою аналізу СФЗ є методика, розроблена Сандийськими національними лабораторіями (США). Їх навчальний курс з СФЗ докладно розглядає програму оцінки ймовірності перехоплення порушників, призначену для оцінки ефективності СФЗ (модель EASI).
Рисунок 1.8 – Залежність ефективності системи від розподілу ресурсів
Основою аналізу СФЗ при використанні моделі EASI є:
– критерій своєчасного виявлення порушників;
– імовірнісні характеристики виявлення порушників технічними засобами;
– імовірнісні характеристики шляху руху порушників територією об'єкта, що охороняється (час досягнення мети і його розкид);
– імовірнісні характеристики часу розгортання сил охорони;
– імовірність встановлення зв'язку й передачі інформації про сигнал тривоги силам охорони.
Під своєчасним виявленням у моделі EASI розуміється ухвалення рішення про виявлення в такий момент, коли залишається досить часу для розгортання сил відповідної дії з подальшим перехопленням порушників.
Усі вхідні дані відносяться до одного певного маршруту просування порушників. Час розгортання сил відповідної дії й час, необхідний порушникам для просування за даним маршрутом, представлені як сума проміжків часу, що необхідні на виконання певних завдань. Ці індивідуальні проміжки часу моделюються як змінні, що виражаються за допомогою середніх значень і середньоквадратичних відхилень.
Результатом розрахунку в моделі EASI є оцінне значення ймовірності перехоплення порушників силами охорони перед тим, як порушникам вдасться виконати поставлене перед ними завдання.
Для прикладу використання моделі EASI припустимо, якщо диверсанти мають намір здійснити акцію саботажу на деякому гіпотетичному об'єкті. Вони прагнуть здолати огородження, підійти до будинку, зламати вхідні двері, підійти до певного приміщення, зламати другі двері й детонувати вибуховий пристрій. Відповідні вихідні дані для використання разом з моделлю EASI наведені в табл. 1.10.
Таблиця 1.10 – Вихідні дані для використання моделі EASI
Завдання |
Час затримки, хв |
Середньоквадратичне відхилення, хв |
Імовірність виявлення |
Розріз огородження |
1,0 |
0,30 |
0 |
Пробіг до будинку |
0,2 |
0,06 |
0 |
Злом дверей |
2,0 |
0,60 |
0,9 |
Пробіг до приміщення |
0,5 |
0,15 |
0 |
Злом дверей |
5,0 |
1,50 |
0,9 |
Акція саботажу |
1,0 |
0,30 |
0 |
Імовірність встановлення зв'язку з охороною – 0,9 Час розгортання сил відповідної дії, хв – 5,0 Середньоквадратичне відхилення часу розгортання, хв –1,5 |
Після введення цих даних у модель EASI розраховується ймовірність перехоплення диверсантів, рівна в цьому прикладі 0,622. Проектувальник може прийти до висновку, що отримане значення ймовірності занадто мало й що необхідно вдосконалити СФЗ. При установці на огородження датчиків вібрації (імовірність виявлення 0,9) імовірність перехоплення диверсантів підвищується до 0,882, що в ряді випадків може вважатися задовільним результатом.
Не слід забувати, що модель EASI дозволяє аналізувати тільки один певний маршрут. На території об'єкта можуть існувати такі маршрути можливого руху порушників, для яких характерна низька ймовірність перехоплення. Маршрут просування порушників, для якого характерна найменша ймовірність перехоплення, називається критичним.
Аналіз СФЗ за допомогою моделі EASI має важливі обмеження.
По-перше, модель не враховує імовірнісного характеру результатів зіткнення порушників і сил охорони. По-друге, модель не враховує необхідність оцінки сил вторгнення на етапі перевірки вірогідності сигналів тривоги. Припущення про нечисленність сил вторгнення неправоможно й спричиняє небезпеку несприятливого результату зіткнення між порушниками й силами охорони. Рішення про розгортання всіх можливих сил протидії за фактом тривоги нераціональне.
Модель СФЗ вільна від цих недоліків і дозволяє одержати чисельну оцінку більш загального критерію – імовірності захисту об'єкта й спрогнозувати результат зіткнення порушників з силами охорони. Додатковою перевагою моделі, що описана виразами ((1.2), (1.4) – (1.13)) є простота обліку додаткових факторів, наприклад, надійності компонентів системи й СФЗ в цілому. Такий облік здійснюється введенням у добуток (1.4) або (1.5) імовірності безвідмовної роботи Рб р, що обчислюється по відношенню часу роботи системи Tр до її середнього наробітку на відмову Те:
Рб р = exp[ – Tр/Те]. (1.14)
Синтез СФЗ можна вважати завершеним, якщо отриманий прогноз для критичного маршруту задовольняє вимогам нормативних документів (табл.1.11).
Таблиця 1.11 – Вимоги нормативних документів для синтезу СФЗ
Показник СФЗ |
Категорія об'єкта |
||||
Особливо важливий з підвищеною значимістю втрат |
Особливо важливий |
Важливий |
Простий |
Простий зі зниженою значимістю втрат |
|
Імовірність захисту об'єкта |
0,980 |
0,960 |
0,95 |
0,8 |
0,7 |
Імовірність виявлення вторгнення |
0,995 |
0,995 |
0,99 |
0,95 |
0,9 |
Середній період фіктивних тривог, тис. год |
>5,0 |
>2,5 |
1,5 |
>1,0 |
>0,5 |
Для визначення ймовірності захисту конкретних об'єктів можна скористатися типовими значеннями ймовірності виявлення Роб, періоду фіктивних тривог Тлт і середнього часу наробітку на одну відмову Те широко розповсюджених засобів виявлення (табл. 1.12) для приміщень і периметрів.
Для систем збору й обробки інформації, що використовуються у СФЗ, значення наробітку на відмову становить у середньому 20 тис. год, період фіктивних тривог перебуває в межах від 5 до 10 тис. год.
Розрахунок імовірності виконання силами охорони свого завдання у функції від набору параметрів СФЗ за наведеними формулами дозволяє декількома ітераціями чисельно збалансувати СФЗ, минаючи етап аналітичного вирішення рівняння безпеки.