
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
5.4 Кронштейни
Кронштейни (brackets) можна розділити на два основних типи: кронштейни для відеокамер і кронштейни для термокожухів.
Кронштейни для відеокамер найчастіше перебувають у полі зору відвідувачів. Вони впливають на інтер'єр приміщень, тому головна до них вимога – привабливий дизайн. Для орієнтації відеокамери в просторі в кронштейні є шарнір, що фіксується стопорним гвинтом або цанговим затиском.
Кронштейни для термокожухів, як правило, служать для установки їх поза приміщеннями, тому поряд з підвищеною здатністю до навантаження, вони повинні мати покриття, стійке до впливу перепадів температур, вологості та ін. Сталеві кронштейни міцніші, ніж силумінові, додатковою перевагою деяких кронштейнів є їх антивандальне кріплення.
Як правило, довжина вироблених за кордоном вуличних кронштейнів не перевищує 300 мм, що в ряді випадків недостатньо при монтажі відеокамер на будинках зі складною формою фасаду, для того, щоб "обійти" виступи, ринви та ін. У таких випадках потрібні кронштейни довжиною біля напівметра й більше.
Крім кріплення на стіну, існують кріпильні пристосування для монтажу термокожуха на розі будинку, на стовпі, на стелі. Для кріплення поворотних пристроїв потрібні спеціальні кронштейни (без шарнірів), розраховані на більше навантаження.
5.5 Поворотні системи
Поворотні системи служать для зміни положення відеокамер у просторі. Поворотна система складається з виконавчого механізму – поворотного пристрою й пристрою керування – контролера.
Поворотні пристрої (Pan&Tilt) можуть виготовлятися для експлуатації як всередині приміщень (тільки для повороту відеокамери, менш потужні), так і поза приміщеннями (керують орієнтацією відеокамери з термокожухом, досить потужні, здатні нести навантаження до 40 кг). Поворотні пристрої можуть бути як з боковим розміщенням відеокамери (у цьому випадку кути повороту в обох площинах близько 360°), так і з верхнім розміщенням (у горизонтальній площині кут повороту близько 360°, у вертикальній близько 60°). Крім того, існують поворотні пристрої (scanners), що забезпечують поворот тільки по горизонталі.
Найпростішим пристроєм керування є пульт керування, на виходах якого виробляються напруги керування двигунами поворотного пристрою
(220 В, 24 В, 12 В – залежно від модифікації). Як правило, такий пульт дозволяє керувати й варіооб’єктивом відеокамери. Максимальна відстань між пультом керування й поворотним пристроєм визначається втратами в сполучних дротах і, як правило, не перевищує декількох десятків метрів.
За наявності вилучених (до 1500 м) поворотних пристроїв використовуються адресні приймачі сигналів телекерування (telemetry receivers), з'єднані з контролером керування кабелем крученої пари. Кількість приймачів, включених у ланцюг керування контролера, може бути досить великою (наприклад, 99), а функціями приймачів телекерування можуть бути керування поворотним пристроєм, керування об'єктивом, керування змивачем, склоочищувачем і вентилятором кожуха та ін. У ряді випадків керування приймачами телекерування можливо з відеомультиплексора.
Більші можливості у так званої швидкісної поворотної відеокамери, яка, по суті, є закінченим вузлом, що складається з досить легкої відеокамери, об'єктива з трансфокатором, поворотного пристрою й кожуха. Швидкість повороту такої відеокамери дійсно велика (до 400° у секунду). Пульти керування мають пам'ять положень і настроювань на певні кути огляду. При запуску опції порядку перегляду (tour, patrol) такі попередні настроювання можуть автоматично вибиратися на заданий час (їх може бути досить багато, наприклад, 64).
Деякі швидкісні відеокамери дозволяють автоматично змінювати ракурс при спостереженні за людиною, яка проходить під ними, що виключає незручності під час перегляду. Як правило, швидкісні відеокамери забезпечують велике збільшення (наприклад, 16-кратне оптичне плюс 8-кратне оптичне), автоматичне фокусування. Дані пристрої випускаються як для установки в приміщеннях, так і у вуличному виконанні, при цьому може використовуватися як прозорий, так і димчатий ковпак, що не дозволяє відвідувачу встановити, у яку сторону спрямована відеокамера.