- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
4.1.6 Інфрачервоні системи
Активні променеві ІЧ-системи
Променеві інфрачервоні системи (їх часто називають також лінійними активними оптико-електронними сповіщувачами) складаються з передавача й приймача, розташовуваних у зоні прямої взаємної видимості. Такий датчик формує сигнал тривоги при перериванні променя, що попадає на фотоприймач. Відмінна риса активних променевих систем – можливість створення дуже вузької зони виявлення. На практиці перетин чутливої зони визначається розміром лінз, що використовуються в оптичних блоках. Це особливо важливо для об'єктів, навколо яких неможливо створити зону відчуження. Однак, як і радіопроменеві, ІЧ-променеві системи можуть застосовуватися тільки на прямолінійних ділянках периметрів або огорож.
Основна проблема променевих ІЧ-охоронних приладів – помилкові спрацьовування при несприятливих атмосферних умовах (дощ, снігопад, туман), що зменшують прозорість повітря. Надійність у таких випадках забезпечують за рахунок багаторазового перевищення енергії променя над мінімальним граничним значенням, необхідним для спрацьовування датчика.
Джерелом перешкод може бути також пряме засліплення приймача сонячними променями. Найчастіше це трапляється під час заходу або сходу сонця, коли воно знаходиться низько над обрієм. Згідно зі стандартами датчик має зберігати працездатність при природній освітленості не менше 10000 лк і не менше 500 лк – від електричних освітлювальних приладів. Більшість сучасних вітчизняних і закордонних променевих датчиків мають спеціальні засоби фільтрації фонового випромінювання й відповідають зазначеним вище вимогам. Однак для забезпечення високої перешкодозахищеності від прямого засліплення дуже важливо правильно юстирувати датчик під час його настроювання й виконувати всі рекомендації виготовлювача стосовно монтажу.
Крім того, ІЧ-системи можуть спрацьовувати під час влучення в промінь птахів, листя або гілок дерев та ін. Для підвищення стійкості й надійності ІЧ-променевих систем їх роблять багатопроменевими (звичайно використовують 2 або 4 незалежних промені), а також застосовують схеми автоматичної обробки сигналів, зменшуючи вплив зовнішнього середовища.
Спеціальні заходи приймають для збереження працездатності датчиків у зимових умовах, у разі обмерзання або налипання снігу на оптичні поверхні блоків. Досить надійними методами боротьби із цими явищами є спеціальні козирки на оптичних фільтрах і внутрішні обігрівачі оптико-електронних блоків.
Одними з найпоширеніших вітчизняних ІЧ-променевих охоронних приладів є сповіщувачі серії СПЕК. Комплект СПЕК-75 містить блок випромінювача, блок фотоприймача й комплект для монтажу. Система забезпечує кут розходження оптичного пучка 3 градуси й дозволяє організувати однопроменевий рубіж охорони довжиною до 75 м (на вулиці). Випромінювач генерує в діапазоні ближнього ІЧ-спектра на довжині хвилі 0,8...0,9 мкм, сигнал тривоги включається під час переривання променя на заданий проміжок часу. Для забезпечення роботи в несприятливих умовах (дощ, снігопад, туман) випромінювач має стократний запас з потужності випромінювання. Вжито заходи для виключення помилкових спрацьовувань від сонячного засліплення (10000 лк).
Електронні блоки ідентичні за конструкцією, вони мають розміри
140 х 145 х 65 мм. Для юстирування системи можна використовувати вольтметр, що підключається спеціально для цієї мети. Номінальна напруга живлення –12 В, споживаний струм – не більше 60 мА. Діапазон робочих температур від – 40оС до +50о С. Для організації двопроменевого бар'єра використовують другий комплект сповіщувачів.
Випускаються також модифікації серії СПЕК для зон охорони до
175 метрів.
Потужнішим є ІЧ-променевий сповіщувач “Рубіж-3М”. Комплект включає дві пари приймально-передавальних блоків, керованих загальним блоком контролю. У приладі застосована імпульсна модуляція ІЧ-випромінювання й синхронний прийом, що дозволило підвищити дальність дії й реалізувати паралельну роботу декількох випромінювачів у багатопроменевих бар'єрах. Комплект дозволяє організувати двопроменевий контур охорони на довжині ділянки 300 м або два окремих однопроменевих рубежі на довжині до 600 м. За допомогою двох комплектів ,,Рубіж–3М” можна також створити чотирипроменевий бар'єр з підвищеною перешкодозахищеністю. Система працездатна навіть при густому тумані, коли метеорологічна дальність видимості зменшується до 180 м. Апаратура видає сигнал тривоги, якщо промінь перекривається не менше ніж на 100 мс, що відповідає руху людини зі швидкістю до 5 метрів у секунду (18 км/годину).
Блоки випромінювача й фотоприймача системи ,,Рубіж–3М” поміщені в ідентичні металеві корпуси, що встановлюються на поворотних кронштейнах. Габаритні розміри блока (із кронштейном) – 275 х 190 х 120 мм. Усередині блоків є пристрої підігріву, що забезпечують працездатність при температурі до – 450С. На неогороджених територіях блоки встановлюють на спеціальних стійках. Мінімальна рекомендована висота променя над землею – 0,3 м, що дозволяє виявити повзучого порушника. За наявності огорож блоки звичайно зміцнюють уздовж верхнього краю огорожі.
Практично всі закордонні ІЧ-променеві охоронні прилади поєднують у загальному корпусі двопроменеву або чотирипроменеву синхронну систему.
Для об'єктів з високим ступенем захисту іноді застосовують ІЧ-променеві системи із кількістю променів від 4-х до 8-ми. Серед таких багатопроменевих систем можна згадати датчик IPS 600 фірми GPS (Італія), датчики серії IS 400 фірми Alarmcom (Швейцарія) або датчики серії IPID фірми ECSI (США). Конструктивно багатопроменеві ІЧ-датчики звичайно виконують у вигляді вертикальних штанг висотою приблизно до 3,5 метра. Багатопроменеві системи використовують найчастіше для охорони військових об'єктів, об'єктів атомної енергетики, великих промислових підприємств.
Пасивні ІЧ-системи
Такі “однопозиційні” системи є пасивними ІЧ-детекторами із просторовою діаграмою чутливості у вигляді променя. Вони простіші в монтажі й настроюванні, ніж двопозиційні ІЧ-променеві системи й використовуються частіше там, де потрібно перекрити короткі ділянки периметра – зони в'їзду транспорту, розриви в огородженнях, ворота, віконні прорізи та ін. Для таких датчиків характерно більший поперечний переріз чутливої зони, ніж для променевих оптичних датчиків.
Пасивні ІЧ-бар'єри IS 402 і IS 412 фірми Alarmcom (Швейцарія) призначені для вуличної експлуатації в складних атмосферних умовах. Датчик IS 402 має міцний алюмінієвий корпус з козирком, що захищає від сонячного засліплення. Датчик IS 402 формує зону чутливості у вигляді “завіси” довжиною 100 м і висотою до 4 м. Датчик IS 412 має підвищену чутливість і забезпечує зону охорони довжиною 150 м.
Однопозиційні пасивні ІЧ-датчики для охорони периметрів випускає англійська компанія Security Enclosures Ltd (SEL). У відкритому просторі датчик Redwall-100Q, що використовує технологію чотириканального детектування, забезпечує зону чутливості довжиною 100 м і поперечним перерізом 3 м. Удосконалений двосекційний датчик Megared-180Q дозволяє захищати зону довжиною до 180 м. Одна із секцій датчика призначена для детектування в ближній зоні, а інша – в далекій. Сигнали від секцій датчика можна використовувати, наприклад, для керування поворотною відеокамерою. Одна з модифікацій детектора фірми SEL – комбінований датчик Redwatch-100Q – поєднує в собі пасивний ІЧ-датчик і убудовану мініатюрну відеокамеру, поле зору якої збігається із чутливою зоною ІЧ-датчика. Можливість оперативної візуальної перевірки ситуації в “тривожній” зоні підвищує загальну ефективність охорони.
Для підвищення стійкості до зовнішніх факторів і зниження частоти помилкових спрацьовувань периметральні ІЧ-детектори іноді конструктивно поєднують з НВЧ-датчиками. Прикладом такого комбінованого приладу (іноді їх називають датчиками подвійної технології) є детектор серії DT-900 фірми C&K. Два канали виявлення – пасивний інфрачервоний і радіохвильовий – дозволяють забезпечити високу здатність до виявлення порушень, при високій стійкості до перешкод. Датчик має потрійну систему самодіагностики; він має спеціальний активний оптичний датчик, що сигналізує про спробу навмисного блокування приладу шляхом перекриття чутливої зони. Мікропроцесор з пам'яттю подій дозволяє вибирати оптимальний алгоритм виявлення вторгнення в різних навколишніх умовах. Залежно від використаної оптики, що фокусує, дальність дії датчика становить 37 м (перетин зони 3 м) або 61 м (перетин 5 м).
