- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
Особливість периметральних систем полягає в тому, що звичайно вони конструктивно інтегровані з огородженням і сигнали, що генерує охоронна система, дуже залежать як від фізико-механічних характеристик огорожі (матеріалу, висоти, твердості та ін.), так і від правильності монтажу датчиків (вибору місця кріплення, методу кріплення, виключення випадкових вібрацій огорожі та ін.). Велике значення має правильний вибір типу охоронної системи, що найадекватніше відповідає даному типу огорожі.
Периметральні системи використовують, як правило, систему розподілених або дискретних датчиків, загальна довжина яких може становити кілька кілометрів. Така система має забезпечувати високу надійність у разі різких коливань навколишньої температури, дощу, снігу, сильного вітру. Тому будь-яка система має забезпечувати відповідну автоматичну адаптацію до погодних умов і можливість дистанційної діагностики.
Будь-яка периметральна система має легко інтегруватися з іншими охоронними системами, зокрема, із системою відеоспостереження.
4.1.4 Радіопроменеві системи
Такі системи містять приймач і передавач НВЧ-сигналів, які формують зону виявлення у вигляді витягнутого еліпсоїда обертання (рис.4.1). Довжина окремої зони охорони визначається відстанню між приймачем і передавачем, а діаметр зони варіюється від сантиметрів до декількох метрів.
Рисунок 4.1 – Принцип дії радіопроменевої системи
Принцип дії таких систем заснований на аналізі змін амплітуди й фази прийнятого сигналу, що виникають із появою в зоні стороннього предмета. Системи застосовуються там, де забезпечується пряма видимість між приймачем і передавачем, тобто профіль поверхні має бути досить рівним і в зоні охорони неповинні рости кущі, великі дерева та ін.
Застосовують радіопроменеві системи як при установці уздовж огорож, так і для охорони необгороджених ділянок периметрів. Ці системи звичайно розраховані на виявлення порушника, що перетинає рубіж охорони в повний ріст або зігнувшись.
Загальним недоліком радіопроменевих систем є наявність “мертвих” зон – чутливість системи знижена поблизу приймача й передавача, тому приймачі й передавачі сусідніх зон необхідно встановлювати з перекриттям у кілька метрів. Крім того, радіопроменеві системи недостатньо чутливі безпосередньо над поверхнею землі (30 – 40 см), що може дозволити порушникові перебороти рубіж охорони поповзом.
Відносно широка зона чутливості системи спричиняє обмеженість її застосування на об'єктах, де можливо випадкове влучення в зону виявлення людей, транспорту та ін. У таких випадках для запобігання помилкових спрацьовувань рекомендується за допомогою додаткової огорожі обладнати передзону.
Блоки радіопроменевих систем установлюють або на ґрунті (за допомогою спеціальних стійок), або на огорожі або стіні будинку. При установці системи на ґрунті потрібно підготувати охоронювану зону – спланувати територію, видалити чагарники, дерева й сторонні предмети. При експлуатації необхідно періодично косити траву й прибирати сніг. При значній висоті сніжного покриву (більше 0,5 м) необхідно змінити висоту кріплення блоків на стійках і провести їх додаткове юстирування.
Розглянемо деякі радіопроменеві периметральні системи.
Система “Гефест” призначена для охорони обгороджених і необгороджених рубежів довжиною від 10 до 200 метрів. Вона дозволяє виявляти людину, що пересувається в повний ріст або зігнувшись. Зона чутливості має висоту 2,5 м і ширину 5 м. Приймач системи аналізує зміни амплітуди сигналу й при перевищенні заданого порога включає реле тривоги. У системі застосований оригінальний алгоритм обробки виявлення з роздільним регулюванням чутливості для ближніх і середніх ділянок зони чутливості. Система не спрацьовує з появою в зоні дрібних тварин або птахів; вона стійка до впливів снігу, дощу й вітру.
У комплект постачання входять передавач, приймач, блок живлення, монтажний комплект і з’єднувальні кабелі. Діапазон робочих температур – від -40 до +50Со, напруга живлення – 12 В, потужність 1 Вт. Забезпечено можливість дистанційного контролю працездатності системи.
Аналогічна за призначенням система “Грот” дозволяє захищати ділянки периметра довжиною до 300 м при ширині зони виявлення 6 м. Удосконалена конструкція блоків приймача й передавача дозволила підвищити однорідність електромагнітного поля й практично виключити області малої чутливості на краях зони. Система зберігає працездатність і не вимагає додаткового настроювання при висоті сніжного покриву до 70 см.
Для зон довжиною до 500 м можна використовувати радіопроменевий охоронний пристрій “Бар'єр”, який за конструктивним даними аналогічний до системи “Гефест”.
Периметральная радіопроменева система РЛД-94 випускається в трьох модифікаціях: для ділянок довжиною 30, 100 і 300 м. Модифікації на 100 і 300м є базовим комплектом (на 30 м), оснащеним додатковими відбивачами. У приладі використовується імпульсний синхронний режим роботи, що дозволяє знизити енергоспоживання й підвищити завадостійкість до впливу електромагнітних перешкод. Система РЛД-94 широко використовується в охоронних комплексах АЕС, великих підприємств, митних терміналах та ін.
Із закордонних радіопроменевих систем можна відзначити “Модель 16001” фірми Senstar-Stellar (США). Система дозволяє захищати зони довжиною до 240 м і призначена для встановлення на землі, на торці огорожі або на стіні будинку. Відмітна якість передавача — можливість регулювання кутової ширини діаграми випромінювання в межах від 11оС до 24оС та в такий спосіб оптимізувати поперечний переріз чутливої зони.
Всі перераховані системи забезпечують тільки одну зону охорони й застосовуються на прямолінійних ділянках периметра. На ділянках з непрямолінійною межею або при складному рельєфі місцевості потрібно використовувати багатозонну систему, що складається з декількох комплектів апаратури. Для невеликих об'єктів були розроблені багатозонні радіопроменеві системи, що мають один загальний блок обробки сигналів.
У комплект системи “Протва” входить п'ять приймально-передавальних пар і блок аналізатора сигналів. Кожна приймально-передавальна пара дозволяє захистити ділянку довжиною до 100 м. Весь комплект добре підходить для охорони, наприклад, невеликого складу — чотири зони периметра й одна зона
охорони воріт. Є режими дистанційного контролю й ручного відключення будь-якого каналу. Система живиться від мережі змінного струму (220 В або 36 В) або від джерела постійного струму 24 В. Робоча температура від –50оС до +50оС; вологість — до 98% (при температурі +35о С).
Для спеціальних застосувань створена польова система “Витим”. Вона використовується для організації тимчасових рубежів охорони на непідготовлених територіях. Комплект складається з 11 приймально-передавальних пристроїв, що дозволяють організувати 10 окремих ділянок охорони довжиною по 100 м. Кожна з 11-ти стійок містить убудований акумулятор для живлення приладів. Приймачі підключені до виносного блоку індикації, що показує номер ділянки, у якому виник сигнал тривоги. Особливість системи – використання радіопроменя для подачі сигналів тривоги. Це дозволяє оперативно розгорнути систему – для установки й настроювання 10 зон потрібно не більше однієї години.
Всі перераховані вище радіохвильові детектори є “двопозиційними” пристроями – у комплект входять передавач і приймач. Простішими і дешевшими є “однопозиційні” пристрої, які є малопотужними радарами. Вони можуть застосовуватися для захисту ділянок довжиною до 20 м. Особливість однопозиційних систем у порівнянні із двопозиційними – менш чітка межа чутливої зони, “розмитість” її країв.
Однопозиційні системи “Агат-3П” і “ Агат-СП3” призначені для застосування в приміщеннях (робоча температура від –50С до +500 С). Електронний блок має розміри 260 х 210 х 60 мм; напруга живлення 12 В, потужність 0,5 Вт. Дальність виявлення — 16 і 20 м відповідно, поперечні розміри чутливої зони — 5 х 5 м. Однопозиційний прилад “ Агат-СП3В” можна використовувати й на вулиці (робоча температура від –400С до +500С ). Прилад відрізняється компактністю (розмір блоку 110 х 80 х 45 мм) і малим енергоспоживанням (менше 0,1 Вт при напрузі 12...30 В). Розмір чутливої зони – 20 х 5 х 5 м. У всіх приладах серії “Агат” забезпечені регулювання чутливості й адаптивний поріг спрацьовування.
