1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів

1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта

У сучасних умовах складної криміногенної обстановки у світі й Україні питання забезпечення безпеки промислових об'єктів і банківських установ набувають особливої актуальності. Особливою небезпекою для цих об'єктів є злочинні несанкціоновані дії фізичних осіб (порушників): терористів, диверсантів, злочинців, екстремістів. Результати їх дій непередбачувані: від розкрадання майна до створення надзвичайної ситуації на об'єкті (пожежа, руйнування, затоплення, аварія та ін.).

Одним з ефективних превентивних заходів щодо забезпечення безпеки важливих промислових об'єктів є створення автоматизованої системи охорони від несанкціонованого проникнення фізичних осіб – системи фізичного захисту (СФЗ).

Сучасні СФЗ повністю змінили тактику охорони об'єктів. У разі їх використання немає необхідності в організації постової служби за периметром об'єкта: замість цього створюються чергові тривожні групи, які починають негайні дії з нейтралізації порушників після одержання сигналу тривоги на центральному пульті керування СФЗ. У них зведено до мінімуму вплив людського фактору й досягається висока ефективність захисту об'єкта при мінімальній кількості особового складу сил охорони.

Основні терміни й визначення.

СФЗ – система фізичного захисту, є сукупністю правових норм, організаційних заходів і інженерно-технічних рішень, спрямованих на захист життєво важливих інтересів і ресурсів підприємства (об'єкта) від погроз, джерелами яких є злочинні (несанкціоновані) фізичні впливи фізичних осіб -порушників (терористів, злочинців, екстремістів та ін.).

КСБ – комплексна система безпеки, є складовою частиною СФЗ об'єкта й визначається як організаційно-технічна система, що складається з алгоритмічно об'єднаних підсистем, що забезпечують захист об'єкта від погроз різної природи. У КСБ входять: сигналізаційні рубежі, фізичні бар'єри, персонал контролерів КПП, стаціонарних і мобільних постів.

Безпека об'єкта фізична – це стан захищеності життєво важливих інтересів (об'єкта) від погроз, джерелами яких є злочинні протиправні (несанкціоновані) дії фізичних осіб (порушників).

Концепція безпеки – загальний задум забезпечення безпеки об'єкта від прогнозованих погроз.

Уразливість (об'єкта) – ступінь невідповідності вжитих заходів захисту (об'єкта) прогнозованим погрозам або заданим вимогам безпеки.

Надзвичайна ситуація (на об'єкті) – стан, при якому (на об'єкті) порушуються нормальні умови життя й діяльності людей, виникає загроза їх життю й здоров'ю, наноситься збиток майну й навколишньому природному середовищу.

Ефективність системи фізичної безпеки – імовірність виконання системою своєї основної цільової функції щодо забезпечення захисту об'єкта від погроз, джерелами яких є злочинні протиправні (несанкціоновані) дії фізичних осіб (порушників).

1.2 Система фізичного захисту об'єктів

Система фізичного захисту (СФЗ) є сукупністю правових норм, організаційних заходів і інженерно-технічних рішень, спрямованих на захист життєво важливих інтересів і ресурсів підприємства (об'єкта) від погроз, джерелами яких є злочинні (несанкціоновані) фізичні впливи фізичних осіб – порушників (терористів, злочинців, екстремістів та ін.).

У цьому єдиному комплексі задіяні люди (служба безпеки, сили охорони) і техніка – комплекс інженерно-технічних засобів охорони (ІТЗО) або комплекс інженерно-технічних засобів фізичного захисту (ІТЗФЗ). Від їх чіткої взаємодії залежить ефективність СФЗ.

Структурна схема типової СФЗ наведена на рис. 1.1.

Сучасні СФЗ будуються на базі широкого застосування інженерно-технічних і програмних засобів і містять такі основні складові частини (підсистеми):

– систему контролю й керування доступом персоналу (СККД)

– систему охоронної сигналізації (СОС)

– систему телевізійного спостереження (СТС)

– систему оперативного зв'язку й оповіщення

– системи, що забезпечують (освітлення, електроживлення охоронного освітлення та ін.).

При створені сучасних СФЗ, як правило, постає також і завдання захисту життєво важливих центрів і систем об'єкта від ненавмисних, помилкових або некомпетентних дій персоналу, які за характером можливого збитку наближаються до НСД зовнішніх порушників.