- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
3.5.4 Діапазони частот
Частоти електромагнітного випромінювання зчитувача й зворотного сигналу, переданого міткою, значно впливають на характеристики роботи радіочастотної системи в цілому. Як правило, чим вище діапазон робочих частот системи RFID, тим більша дальність, на яких зчитується інформація з радіочастотних міток:
Таблиця 3.3 – Діапазон робочих частот системи RFID
Діапазон частот |
Характеристики системи |
Приклади застосування |
Низькі 100 – 500 кГц |
Мала дальність зчитування, низька вартість міток. |
Контроль доступу. Ідентифікація тварин. Системи інвентаризації. |
Проміжні 10 – 15 МГц |
Середня дальність зчитування. |
Контроль доступу. Смарт-карти. |
Високі 850 – 950 МГц 2,4–5,0 ГГц |
Більша дальність і швидкість зчитування, необхідне точне націлювання зчитувача, висока вартість міток. |
Спостереження за перевезенням вантажів залізницею. Системи одержання плати за користування дорогою з водіїв автомобілів. |
Низькочастотні мітки мають вбудовані антени у вигляді багатоконтурних (кілька сотень) обмоток. Високочастотні мітки мають одноконтурні обмотки (диполь-антена).
Найменшими розмірами й вартістю володіють пасивні мітки класу Read Only (тільки читання) і малої дальності (відстань до зчитувача не більше 2-х метрів).
3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
У класифікаційній схемі, що наводиться нижче (рис. 3.19), зверніть увагу на англомовну термінологію, що використовується серед виготовників і постачальників засобів RFID.
3.5.6 Переваги радіочастотних міток
Універсальною технологією в області автоматичної ідентифікації є штрихове кодування і найчастіше використовуються символіки EAN/UCC. Радіочастотна ідентифікація в порівнянні зі штриховим кодуванням має такі переваги:
– дані ідентифікаційної мітки можуть доповнюватися;
– на мітку можна записати набагато більше даних;
– дані на мітку заносяться значно швидше;
– дані на мітці можуть засекречуватися;
– радіочастотні мітки довговічніші;
– розташування мітки не має особливого значення для зчитувача;
– мітка краще захищена від впливу навколишнього середовища.
LF – Low Frequency |
|
RO – Read Only |
MF – Medium Frequency |
|
WORM – WriteOnce Read Many |
HF – High Frequency |
|
R/W – Read Write |
Рисунок 3.19– Класифікаційній схеми
Дані ідентифікаційної мітки можуть доповнюватися.
У той час, як дані штрихового коду записуються тільки один раз (при друкуванні), інформація, збережена радіочастотною міткою, може змінюватися, доповнюватися або навіть замінюватися на іншу за наявності відповідних умов. Це положення відноситься тільки до міток 'Read/Write" багаторазового запису й зчитування інформації.
На мітку можна записати набагато більше даних.
Недавно розроблені двовимірні й матричні штрихові коди, здатні зберігати великий обсяг даних, однак їх практичне використання стримується необхідністю використання специфічних принтерів і пристроїв зчитування (сканерів). Звичайні штрихові коди можуть містити інформацію не більше 50 байт (знаків), причому для відтворення такого символу знадобиться площа розміром зі стандартний аркуш формату А4.
У свою чергу радіочастотна мітка може легко помістити 1000 байт на мікросхемі площею в 1 квадратний сантиметр. Не виникає серйозної технічної проблеми й розміщення інформації обсягом 10 000 байт.
Дані на мітку заносяться значно швидше.
Для одержання штрихового коду звичайно необхідно надрукувати його символ або безпосередньо на матеріалі пакування, або на паперовій етикетці. І печатка, і наклеювання липкої етикетки є або ручними, або механізованими операціями. Радіочастотні мітки можна імплантувати в основу пакування на весь строк їх експлуатації. Самі дані про зміст пакування записуються винятково безконтактним способом за час, що не перевищує однієї секунди.
Дані на мітці можуть бути засекречені.
Як і будь-який цифровий пристрій, радіочастотна мітка має можливості, що дозволяють закрити паролем операції запису й зчитування даних. Крім того, інформацію можна зашифрувати. В одній і тій же мітці можна одночасно зберігати закриті й відкриті дані. Це робить радіочастотну мітку ідеальними засобами, що захищають товари й матеріальні цінності від підробок і крадіжок.
Радіочастотні мітки довговічніші.
У тих сферах застосування, де один і той же маркірований об'єкт може використовуватися незліченну кількість разів (наприклад, при ідентифікації пакунків або поверненої тари), радіочастотна мітка є ідеальними засобами ідентифікації, тому що може є використовуватися 1 000 000 разів.
Розташування мітки не має особливого значення для зчитувача.
З метою забезпечення автоматичного зчитування штрихового коду комітетами зі стандартів (у тому числі EAN International) розроблені правила розміщення символів штрихового коду на товарному й транспортному пакуванні. Для радіочастотних міток ці вимоги несуттєві. Єдине, що необхідно для зчитування інформації з радіочастотної мітки, – це її знаходження в зоні дії сканера RFID.
Мітка краще захищена від впливу навколишнього середовища.
Радіочастотні мітки не потрібно розміщати на зовнішній стороні пакування (об'єкта). Тому вони виявляються краще захищеними в умовах зберігання, обробки й транспортування логістичних одиниць. На відміну від штрихового коду на них не впливають пил і бруд.
