
- •Загальна характеристика
- •Виробництво
- •В ідпуск тепла
- •В иробництво електроенергії
- •В ідпуск електроенергії
- •Градирні
- •Головний корпус
- •Технологічна схема тец
- •Паливне господарство
- •Технологія вироблення енергії на тец Технологія виробництва електроенергії.
- •Технологія виробництва теплової енергії.
- •Паливне господарство
- •Хімводоочищення
- •Труба харківської тец
- •Електротехнічні споруди
- •Вибір кількості і розрахунок висоти димарів
- •Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Стан атмосфери
- •Роза вітрів на січень 2010 року
- •Розрахунок максимальної приземної концентрації
- •Встановлення категорії небезпечності підприємства
- •Визначення кількості та місць розташування постів спостережень за станом атмосферного повітря
- •Захист водоймищ
- •Програми спостережень за якістю поверхневих вод
- •Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву, які потрапили до нього внаслідок діяльності промислового сектору.
- •Площа хімічного забруднення грунтів внаслідок дії
- •Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів важкими металами.
- •Висновки
- •Література
- •7. Характеристика тец-5 як учасника водогосподарського комплексу (вгк)
- •7.1. Фоновий стан річки
- •7.2. Забруднюючі речовини, що надходять до річки при скиданні вод з тец-5
- •Прогнозування показників якості води
- •Прилади, які використовуються для контролю за якістю води
- •Характеристика впливу тец-5 на грунтовий покрив
- •Розрахунок гдв:
Головний корпус
Головний корпус ТЕЦ об'єднує машинний зал, де розташовані турбіни і генератори, приміщення, в якому змонтовано котли, та інші службові приміщення. Корпус споруджений із застосуванням каркасу в брусових конструкціях і в збірному залізобетоні з кроком колон 12 м. За умовами генерального плану прийнято праву компоновку головного корпусу. Його будівля має трьохпрольотну форму. Основні розміри головного корпусу:
проліт машинного відділення |
54 м |
проліт деаераторного відділення |
12 м |
проліт котельного відділення |
|
для блоку 300 МВт |
33 м |
для блоків 120 МВт |
42 м |
висота машинного відділення |
34,8 м |
висота деаераторного відділення |
40,8 м |
висота котельного відділення |
|
для блоку 300 МВт |
61,4 м |
для блоків 120 МВт |
37,6 м |
Турбінні агрегати розташовані поперечно. Проліт машинного залу 54 м прийнятий відповідно до компонування турбіни Т-250/300-240 і зберігається також для турбін типу Т-110/120-130, з установленням в машинному залі одного типу кранів. Вільна площа між двома турбінами використовується для випарних установок. З боку постійного торця у двох вільних прольотах розміщено загальностанційне обладнання машинного залу, ремонтні майстерні.
Між приміщеннями котельних відділень котлів на 500 та 100 т/год розміщена будівля, в якій знаходяться інформаційно-обчислювальні машини, що обслуговують енергоблоки. Котельне відділення, на відміну від машинного залу, зроблено роздільним для котлів 500 і 1000 т/год. Тут, окрім котлів, встановлено мостові крани (по два крани на кожне котельне відділення), майстерні для ремонтного персоналу. Між котельним відділенням та димовою трубою розташовані відкрита установка регенеративних повітропідігрівників та тягодуттьові механізми котлів.
Технологічна схема тец
Х
У
Паливне господарство
Паровий котел
Регенеративний повітропідігрівник
Дуттьовий вентилятор
Димосос
Димосос рециркуляції димових газів
Димова труба
Водяний економайзер
Екранна система котла
Пароперегрівник
Вторинний або проміжний пароперегрівник
Насоси шлакозоловидалення
Циліндр високого тиску турбіни
Циліндр середнього тиску
Циліндр низького тиску
Конденсатор
Система водоохолодження
Циркуляційні електронасоси
Конденсатні електронасоси
Підігрівники низького тиску
Деаератори
Бустерні електронасоси
Турбоживильний насос
Живильний електронасос
Підігрівники високого тиску
Хімводоочистка
Відбір пари на виробництво
Підігрівники мережевої води
Електричний генератор
Силовий трансформатор
Трансформатор власних потреб
Сітковий електронасос
Пікова водогрійна котельня
Основними тепловими агрегатами ТЕС є паровий котел та парова турбіна. Паровий котел являє собою системи поверхонь нагрівання для виробництва пари з води, що безперервно надходить до нього, шляхом використання теплоти, яка виділяється при спалюванні палива, що подається у топку разом з необхідним для горіння повітрям. Воду, що надходить до парового котла, називають живильною. Живильна вода підігрівається до температури насичення, випаровується, а насичена пара, що виділилася з котлової води, перегрівається. При спалюванні палива утворюються продукти згоряння — теплоносій, який у поверхнях нагрівання віддає теплоту воді, парі та повітрю, що використовується при горінні. Після поверхонь нагрівання продукти згоряння з відносно низькою температурою видаляються через димову трубу в атмосферу. На електростанціях великої потужності димові труби виконують заввишки 200—300 м і більше з метою зменшення місцевих концентрацій забруднюючих речовин у повітрі. При спалюванні палива залишаються зола та шлаки, що також видаляються з агрегату. Одержана в котлі перегріта пара надходить до турбіни, де її теплова енергія перетворюється в механічну, що передається ротору турбіни. З останнім зв'язаний генератор, в якому механічна енергія перетворюється в електричну. Спрацьована пара з турбіни прямує до конденсатора — пристрою, де пара охолоджується циркуляційною водою з природного (озеро, річка) чи штучного (градирня) джерела і конденсується. На сучасних конденсаційних електростанціях (КЕС) з агрегатами одиничною потужністю 200 МВт і більше застосовують проміжне перегрівання. Звичайно використовують одноступінчастий проміжний перегрів пари. В установках дуже великої потужності застосовується подвійний промперегрів, при якому пара з проміжних ступенів турбіни двічі повертається до котла. Проміжний промперегрів пари збільшує ККД турбіни і, природно, зменшує питому витрату пари на вироблення електроенергії, а також вологість пари на ступенях низького тиску турбіни та знижує ерозійне спрацювання її лопаток. Конденсаційним насосом конденсат перекачується через підігрівники низького тиску в деаератор. При доведенні конденсату до кипіння відбувається його звільнення від кисню та вуглекислоти, що спричиняють корозію устаткування. З деаератора вода бустерними насосами (на блоках малої потужності не використовуються) подається на всмоктування живильними насосами, і через підігрівники високого тиску надходить до парового котла. Підігрівання конденсату в підігрівниках низького тиску та живильної води в підігрівниках високого тиску здійснюється парою, частково спрацьованою у турбіні — так званий регенеративний підігрів. Останній також підвищує ККД паротурбінної установки, зменшує втрати теплоти у конденсаторі.
Отже, на КЕС паровий котел живиться конденсатом вироблюваної ним пари. Частина конденсату втрачається і складає безповоротні витоки. На ТЕЦ частина пари може відводитися на технологічні потреби промислових підприємств або використовуватися для побутових споживачів. На КЕС витоки становлять незначну частку загальних витрат пари — до 1%. Для їх поповнення потрібна добавка попередньо обробленої хімводоочисткою води. На ТЕЦ ця добавка може досягати 30—50%, а подекуди й більше. Окрім цього, на ТЕЦ необхідна велика кількість (сотні тонн на годину) підживлювальноЇ води для відшкодування втрат у теплових мережах.
До числа пристроїв та механізмів, що забезпечують роботу парового котла, входять: паливоприготовні пристрої, що виконують подачу палива потрібної якості й кількості; дуттьові вентилятори, які подають повітря для горіння; димососи, призначені для відведення продуктів згоряння через димову трубу в атмосферу; димососи рециркуляції димових газів, що повертають частину димових газів зворотно в цикл для регулювання температури перегрітої пари та зниження викидів окислів азоту; регенеративні повітропідігрівники, які дозволяють підняти температуру повітря, що подається в топку, за рахунок відбору тепла у вихідних димових газів. Паровий котел і увесь комплекс вказаного вище обладнання складають котельну установку.
Для технологічних потреб хімцеху, електроцеху та ремонтних підрозділів є потужна компресорна. Оскільки охолодження генераторів здійснюється з використанням водню, в технологічний ланцюг ТЕС включено електролізну. На ТЕС є власне маслогосподарство, де зберігається чисте і відпрацьоване турбінне та трансформаторне масло. Тут можна також викнувати грубе очищення масла від механічних домішок та вологи.
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ТЕЦ
Склад
Котлоагрегати
Турбоагрегати
Генератори
Трансформатори
|