3. Фінансові ресурси та грошові надходження підприємств.

Грошові надходження — це сума грошових коштів, які мають на­дійти чи надійшли від усіх видів діяльності до каси підприємства або на його рахунки.

Грошові надходження підприємств формуються у розрізі ви­дів діяльності:

1. Грошові надходження від звичайної діяльності:

1.1) грошові надходження від операційної діяльності:

- від основної діяльності — дохід від реалізації продукції, то­варів, робіт, послуг;

- від іншої операційної діяльності — надходження у вигляді позитивних курсових різниць; одержані штрафи, неустой­ки, пені; відшкодування раніше списаних активів; списання кредиторської заборгованості; одержані субсидії, гранти;

1.2) грошові надходження від іншої діяльності:

- від інвестиційної діяльності — надходження від продажу ак­цій або боргових зобов'язань та часток у капіталі інших під­приємств; від продажу нематеріальних активів, довгостроко­вих фінансових інвестицій; від продажу дочірніх підприємств та господарських одиниць; грошові надходження у вигляді відсотків, дивідендів як результат придбаних акцій або бор­гових зобов'язань та часток у капіталі інших підприємств;

- від фінансової діяльності — надходження від продажу ак­цій, що призводять до збільшення власного капіталу під­приємств; надходження коштів в результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, інших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю);

2. Грошові надходження від надзвичайної діяльності — надхо­дження коштів, пов'язані із надзвичайними подіями (страхові від­шкодування, кошти з резервних фондів).

Грошові фонди — це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать:

- статутний капітал (фонд) — сукупність коштів засновників, необхідна для функціонування, а також майнові права, що ма­ють грошову оцінку, виступає основним джерелом власних ко­штів підприємства: на основі статутного капіталу формується основний і оборотний капітал;

- резервний фонд — утворюється на підприємстві за рахунок від­рахувань від прибутку, використовується для покриття збит­ків, подолання тимчасових фінансових ускладнень (повинен складати не менш як 25,0% статутного фонду, щорічно відрахо­вується не менш як 5,0% від розміру прибутку);

- фонд розвитку виробництва — концентрує кошти, які викорис­товуються для розвитку виробництва;

- фонд оплати праці — формується на підприємстві для грошо­вих виплат працівникам за виконану роботу;

- амортизаційний фонд — утворюється в процесі використання основних засобів і нематеріальних активів за рахунок аморти­заційних відрахувань;

- фонд для виплати дивідендів — утворюється на акціонерних під­приємствах один раз на рік для виплати акціонерам дивідендів за акціями;

1. - інші фонди, передбачені статутом підприємства.

В процесі здійснення підприємницької діяльності підприємства формуються його доходи, витрати і фінансові результати.

Доходи підприємства - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доходи підприємства включають:

• доходи від операційної діяльності (в т.ч. дохід від реалізації продукції, інші операційні доходи);

• фінансові доходи (в т.ч. дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи);

• надзвичайні доходи (страхові відшкодування, сума зменшення податку на прибуток і ін.).

• інші доходи (в т.ч. дохід від реалізації фінасових інвестицій, від реалізації необоротних активів, від реалізації майнових комплексів, ін. доходи);

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це загальний дохід, виручка від реалізації продукції без урахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків.

Інші операційні доходи включають доходи від операційної діяльності, окрім доходу від реалізації продукції. До них відносяться:

• доходи від реалізації іноземної валюти;

• доходи від реалізації інших оборотних активів (окрім фінансових інвестицій);

• доходи від оперативної оренди активів;

• суми отриманих штрафів, пені, неустойок і інших санкцій за порушення господарських договорів;

• доходи від списання кредиторської заборгованості;

• повернення раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні борги);

• суми отриманих грантів і субсидій;

• інші доходи.

Дохід від участі в капіталі відображає доходи, отримані від інвестицій в асоційовані, дочірні або сумісні підприємства. Вони є збільшенням частки інвестора в чистих активах об’єкту інвестування (в результаті отримання асоційованим, дочірнім або спільним підприємством прибутку або зростання їх власного капіталу).

Інші фінансові доходи включають доходи, що виникають в процесі здійснення фінансової діяльності підприємства. До них відносяться:

• дивіденди отримані;

• відсотки отримані;

• інші доходи від фінансових операцій.

Надзвичайні доходи підприємства – це доходи, які поступають в умовах надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних катастроф і ін.) Вони включають:

• страхові відшкодування (надходження від страхових організацій);

• покриття втрат від надзвичайних ситуацій з інших джерел (бюджетів, резервних фондів і ін.);

• суму зменшення податку на прибуток від звичайної діяльності унаслідок таких втрат.

Здійснення діяльності підприємства передбачає здійснення різноманітних витрат.

Витрати підприємства – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Структура витрат підприємства включає:

• витрати на операційну діяльність (в т.ч. собівартість продукції, адміністративні витрати, витрати по збуту продукції, інші операційні витрати);

• фінансові витрати

• надзвичайні витрати.

• Інші витрати

Всі грошові витрати підприємства по своєму економічному змісту і призначенню поділяються на три самостійні групи:

2. витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням прибутку (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів і ін.);

3. витрати, які безпосередньо не пов’язані з отриманням прибутку (кошти, направлені на споживання власників підприємства, добродійні внески, відрахування до недержавних страхових і пенсійних фондів, соціальну сферу);

4. примусові витрати (податки і податкові платежі, відрахування до державних цільових фондів).

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи і надходження, що знаходяться у розпорядженні суб’єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працівників. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи.

Залежно від джерел формування фінансові ресурси підприємства поділяються на:

• сформовані за рахунок власних і прирівняних до них грошових надходжень;

• мобілізовані на фінансовому ринку;

• ресурси, що поступають в порядку перерозподілу.

По праву власності фінансові ресурси поділяються на:

• власні кошти суб’єкта господарювання власні фінансові ресурси — фінансові ресурси, які формують­ся у процесі створення підприємства,залежать від форми власності і організаційно-правової форми;

• залучені кошти залучені фінансові ресурси — до цих фінансових ресурсів від­носяться державне фінансування,субсидії (надання коштів суб'єктам господарювання в межах державних програм), дотації (надання коштів суб'єктам господарювання, збитко­вість яких є наслідком державної політики), інвестиції ін­ших підприємств, емісія корпоративних прав;

• позикові фінансові ресурси — фінансові ресурси, які форму­ються за рахунок отриманих кредитів (комерційний, банків­ський, державний, лізинговий) та емісії боргових зобов'язань.

Розглянемо більш детально фінансові ресурси підприємств.

Первинне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення підприємства, коли утворюється статутний капітал.

Основними власними джерелами фінансових ресурсів на підприємствах, що діють, є прибуток (від основної і інших видів діяльності) і амортизаційні відрахування.

Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу засобів, вкладених у виробництво. Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку за цільовим призначенням дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній основі.

В процесі своєї діяльності підприємство може додатково залучати фінансові ресурси:

• з бюджету або державних фондів цільового призначення;

• з централізованих корпоративних фондів;

• через отримання страхових сум при настанні відповідного страхового випадку.

Залучені фінансові ресурси по характеру використання наближаються до власних, оскільки після їх надходження вони переходять в розпорядження підприємства. Разом з тим існують деякі обмеження в їх використанні, тому що такі засоби мають в основному цільовий характер.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) в таких формах:

• бюджетні інвестиції;

• державні дотації;

• державні субсидії.

Бюджетні інвестиції – це виділення коштів з державного або місцевого бюджетів на розвиток виробництва, перш за все у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються в пріоритетні галузі і проекти, які визначають розвиток економіки країни в цілому.

Державні дотації – це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємства, як правило, у разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад, цінової.

Державні субсидії – це виділення коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань в межах різного роду державних програм.

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням.

До позикових фінансових ресурсів відносяться:

1) банківський кредит. Його необхідність визначається характером кругообігу основних і оборотних засобів, коли з’являється потреба в позикових коштах, які запозичуються на певний час і на поворотній основі.

2) бюджетний кредит, який діє на тих самих принципах, що і банківський.

3) комерційний кредит – це придбання товарів або отримання послуг з відстроченням їх оплати. Така угода оформляється спеціальним борговим зобов’язанням – комерційним векселем.

Кредитування на відміну від бюджетних асигнувань здійснюється з використанням принципів поворотності, терміновості, платності, забезпеченості.

Перехід на ринкові умови господарювання вимагає нових підходів до формування фінансових ресурсів підприємств. В даний час значно скорочуються об’єми фінансових ресурсів, що поступають від галузевих структур, об’єми бюджетних субсидій. Зростає значення прибутку, амортизаційних відрахувань і позикових засобів у формуванні фінансових ресурсів підприємств.

Значні фінансові ресурси, особливо по новостворюваних підприємствах, підприємствах, що реконструюються, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їх мобілізації є: продаж акцій, облігацій і інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, кредитні інвестиції.

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по багатьом напрямам, головними з яких є:

• платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов’язань. Сюди відносяться: податкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення раніше узятих позик, страхові платежі тощо;

• інвестування власних коштів в капітальні витрати (реінвестування), пов’язане з розширенням виробництва і технічним його оновленням, переходом на нові прогресивні технології;

• інвестування фінансових ресурсів в цінні папери: акції і облігації інших фірм, в державні позики тощо;

• спрямування фінансових ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;

• використання фінансових ресурсів на добродійні цілі, спонсорство тощо.