- •1. Об’єкт і предмет вивчення соціології
- •2. Категорії та функції соціології
- •4. Роль і місце соціології в житті суспільства
- •5. Передумовм виникнення соціології
- •6.Розвиток соціології в 19ст.О.Конт,г.Спенсер,к.Маркс
- •7. Розвиток соціології в 19ст.Е.Дюркгейм,м.Вебер,ч.Кул
- •8.Розвиток соціології в 20ст.
- •12.Суспільство і теорії його вивчення
- •13.Сутність,види,чинники соц..Змін
- •17.Соц.Стратифікація і соц.Мобільність
- •20.Структура і типологія особистості.
- •21. Соціалізація особи
- •22. Праця як соціально економічна категорія.
- •29. Сім’я як мала соціальна група, як соціальний інститут
- •39. Основні методи збору соціальної інформації (40 опитування)
4. Роль і місце соціології в житті суспільства
Місце соціології зумовлене тим, що вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплюю загальну соціологічну теорію суспільства, яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних
наук. Усі науки, які вивчають різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства
і людини, завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та
закономірності, які виявляються в певній сфери суспільного життя,
реалізуються через діяльність людей. Техніка й методика вивчення людини, спільнот, суспільства,застосовуванні соціологією, використовуються всіма суспільними та
гуманітарними науками. На перетині соціології з іншими науками склалася ціла система досліджень: соціальні, соціально-економічні,соціально-політичні, соціально-демографічні та інші.
Соціологія як система знань не може розвиватися і реалізовувати свої функції, не взаємодіючи з іншими науками. Те, що соціологія посідає загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою. Її значення для інших наук полягає в тому, що вона продуктує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його
структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур.Соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом,
соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце і роль у системі соціальних зв'язків тощо.
5. Передумовм виникнення соціології
Економічні передумови.
Важливим каталізатором появи нової науки про суспільство стали зміни в економічній сфері, зумовлені промисловою революцією. Промислова революція — це перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Але технічні зміни були лише частиною значно ширшого спектра соціально-технічних нововведень. Разом з технікою приходив і новий соціально-економічний порядок.
Політичні передумови. Особливе місце займає Велика французька революція 1789—1798 рр., яка стала символом політичних перетворень епохи. Змінилася форма організації суспільства: якщо в феодальному суспільстві організація людей забезпечувалася тиском на них з боку влади, то у новому капіталістичному суспільстві вільним і незалежним людям стали необхідними конкретні знання про суспільство, розуміння своїх інтересів, причин та обставин, які спонукають людей вдаватися до певних вчинків.
Наукові передумови. Соціологія народжувалася як наука про суспільство і його перетворення, а відтак важливою передумовою виникнення став розвиток науково-теоретичних знань. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в країнах Західної Європи бурхливо розвиваються природничі науки. Їх прогрес був обумовлений стрімким розвитком капіталістичного виробництва.
6.Розвиток соціології в 19ст.О.Конт,г.Спенсер,к.Маркс
У 30-х роках XIX ст. французький філософ Огюст Копт (1798-1857) обґрунтовує принципи позитивізму як філософського напряму. Він увійшов в історію як засновник філософії позитивізму та соціології. О. Конт вперше вводить поняття "соціологія", розробляє систему соціологічного знання, окреслює його предмет, структуру, методи та можливості.
Під час обґрунтування нової науки він прагнув точно визначити її місце в людському пізнанні, сформулювати її основні закони. Для цього він робить спробу класифікувати науки. Вчений порівнював суспільство з живим організмом, який має різні органи, що виконують свої специфічні функції. Якщо О. Конт у питанні про співвідношення особистості й суспільства віддавав пріоритет суспільству як системі, то Г. Спенсер, навпаки, — особистості, індивіду.Тому головним і визначальним для Г. Спенсера, на відміну від О. Конта, було безпосереднє вивчення не суспільства як цілого, а особистості й інших його структурних елементів, їхніх рис, функцій і взаємодій. Не випадково його соціологічні погляди розглядаються як приклад індивідуалістичного підходу до вивчення суспільства і його еволюції.Органіцистичні, натуралістичні ідеї Г. Спенсера невіддільні від його еволюціонізму в соціології.
Відомий німецький науковець Карп Маркс (1818—1888) так само, як і Стюст Конт, вважав, що вивчати соціальні процеси потрібно для того, щоб покращити суспільство, але, на відміну від Конта, для якого головним була соціальна стабільність, Маркс запропонував цілком новий підхід до розуміння суспільства. Карла Маркса вважають засновником теорії соціального конфлікту.
