1. Об’єкт і предмет вивчення соціології

Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Для соціології немає спеціально відведеної сфери соціальних явищ (як культура чи психологія), вона не вивчає які-небудь специфічні, характерні тільки для конкретної сфери суспільного життя явища.

Об’єктом соціологічного пізнання є:  - Суспільство як цілісна соціальна реальність;  - Об’єктивна реальність, що відбиває ту іншу сторону суспільного життя;  - Розвиток і функціонування суспільства;  - Такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути.  Предмет будь-якої науки — це не явище або предмет чи процес об’єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, яке дає змогу виділити специфічні закономірності розвитку і функціонування об’єкта науки.  Предмет соціології — загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.  Отже, з’ясувавши об’єкт і предмет соціології можна дати наступні визначення.  Найбільш загальне: Соціологія — це наука про суспільство як єдину цілісну систему.  Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії. 

2. Категорії та функції соціології

Соціологічні категорії — це основні і найбільш загальні поняття соціології, що відображають об'єктивну соціальну дійсність в узагальненому вигляді, у її становленні, розвитку й утвердженні. Центральною для соціології визнають категорію "соціальне", яка відображає і виражає специфіку буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому, а відповідно — специфіку всіх соціальних процесів і суб'єктів.

- суспільство - як система зв'язків, відносин між індивідами, соціальними спільнотами і групами, їх діяльність, тобто як система соціальних організацій та інститутів;

- особистість - людина, що є членом конкретної суспільної системи, що володіє соціальною активністю, тобто як відображення сукупності всієї системи суспільних відносин;

- індивід - основний елемент соціальної системи, як конкретно існуюча особистість.

Соціальна реальність - об'єктивне (незалежно від свідомості людей) існування суспільства і системи суспільних відносин, процесів і явищ.

Явище соціальне - доконане подія, обумовлене результатами діяльності людей, суспільства; то в чому виявляється сутність життєдіяльності суспільства і суспільного життя людини, наприклад, суспільний поділ праці, держава, війна, мир, суспільну думку, суспільну свідомість, мода і т.д.

Соціальні відносини - взаємозв'язки між людьми та їх об'єднаннями, їх спільна діяльність з приводу відтворення життя суспільства і суспільного життя людини, з приводу задоволення своїх потреб.

Соціальний процес (від лат. Processus - проходження, просування) - хід, розвиток соціального явища, послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем, особистості, наприклад, соціальна стратифікація і соціалізація особистості, соціальна мобільність, міграція, соціальна революція і т.п.

Соціальна діяльність це спосіб існування людей, суспільства, що виявляється в цілеспрямованому відображенні та перетворенні навколишнього середовища, умов життя, як тих, які вони знаходять готовими в природі, так і тих які створюються ними самі.

Соціальне виробництво - цілеспрямована діяльність людей, суспільства по формуванню зв'язків, відносин між собою.

Соціальна організація (від франц. Organisation, від пізньолат. Organizo-повідомляю стрункий вигляд, влаштовую) - історично сформована упорядкована система діяльності суспільства, людей; історично сформована упорядкована система соціальних відносин, наприклад, економічна організація суспільства, військова організація суспільства, політична організація суспільства і т.д.

Соціальний інститут (від лат. Institutum - встановлення, установа) - історично склалася, стійка і закріплена в нормах моралі (моральності) і (або) права, система суспільних відносин, наприклад, сім'я, освіта, держава, право, власність, наука, економіка , політика, армія і т.д.

Соціальне відтворення це цілеспрямована діяльність людей, суспільства по відтворенню свого життя (суспільства і суспільного життя людини), наприклад, відтворення членів суспільства від народження до їх повної соціалізації, відтворення системи соціальних відносин в процесі матеріального виробництва, відтворення системи соціальних відносин у науковій, ідеологічної, політичній сферах і т.д.

Соціальна структура (від лат. Structura - будова) - історично сформована система суспільних відносин на основі відмінностей між людьми, що породжують соціальну нерівність, наприклад соціально-демографічна структура - за статтю, віком; соціально-етнічна - по приналежності до раси, нації, народності ; соціально-економічна структура - по місцю і ролі в системі суспільного виробництва і т.д.

Функції соціології.

1. теоретико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в* усіх своїх складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про різні

сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку,

виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін

тощо);

2. описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і

накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні

висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти,

здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами; інформація

соціологів допомагає проаналізувати стан соціально-психологічного

клімату і напруги у трудових колективах, навчальних групах, установах,

запобігти виникненню і вибуху соціальних конфліктів);

3. прогностична функція (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані

прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в

майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як зараз,

епохи розвитку суспільства. В цьому аспекті соціологія може визначати

діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих

процесів, пов'язаних з кожним із обраних сценаріїв; розрахувати ймовірні

втрати по кожному з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також

довготермінові наслідки.

3. Структура соціології (Р. Мертон)

-теоретична соціологія.До неї входять загально-соціологічні теорії,що пояснюють розвиток суспільства(теорії соц..конфлікту,соц..дії,структурного функціоналізму,марксистська теорія)

-теорія середнього рівня(Р.Мертон).До неї відносять а)теорії спеціальні соціологічні(соц..особистості,соц..сім*ї,соц..молоді,соц..нації)

б)галузеві соціологічні теорії(соц..політики,соц.релігії.соц.культури)

в)теорії,що вивчають певні соц.спільноти(соц..студентства)

-емпіричні соц.дослідження.Проводяться вони такими методами:опитування,експеримент,спостереження,аналізу документів)