
- •1. Об’єкт і предмет вивчення соціології
- •2. Категорії та функції соціології
- •4. Роль і місце соціології в житті суспільства
- •5. Передумовм виникнення соціології
- •6.Розвиток соціології в 19ст.О.Конт,г.Спенсер,к.Маркс
- •7. Розвиток соціології в 19ст.Е.Дюркгейм,м.Вебер,ч.Кул
- •8.Розвиток соціології в 20ст.
- •12.Суспільство і теорії його вивчення
- •13.Сутність,види,чинники соц..Змін
- •17.Соц.Стратифікація і соц.Мобільність
- •20.Структура і типологія особистості.
- •21. Соціалізація особи
- •22. Праця як соціально економічна категорія.
- •29. Сім’я як мала соціальна група, як соціальний інститут
- •39. Основні методи збору соціальної інформації (40 опитування)
1. Об’єкт і предмет вивчення соціології
Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Для соціології немає спеціально відведеної сфери соціальних явищ (як культура чи психологія), вона не вивчає які-небудь специфічні, характерні тільки для конкретної сфери суспільного життя явища.
Об’єктом соціологічного пізнання є: - Суспільство як цілісна соціальна реальність; - Об’єктивна реальність, що відбиває ту іншу сторону суспільного життя; - Розвиток і функціонування суспільства; - Такі об’єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв’язки, соціальні організації, соціальні інститути. Предмет будь-якої науки — це не явище або предмет чи процес об’єктивного світу, а результат теоретичного обґрунтування, яке дає змогу виділити специфічні закономірності розвитку і функціонування об’єкта науки. Предмет соціології — загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізм дії та форми цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів. Отже, з’ясувавши об’єкт і предмет соціології можна дати наступні визначення. Найбільш загальне: Соціологія — це наука про суспільство як єдину цілісну систему. Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
2. Категорії та функції соціології
Соціологічні категорії — це основні і найбільш загальні поняття соціології, що відображають об'єктивну соціальну дійсність в узагальненому вигляді, у її становленні, розвитку й утвердженні. Центральною для соціології визнають категорію "соціальне", яка відображає і виражає специфіку буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому, а відповідно — специфіку всіх соціальних процесів і суб'єктів.
- суспільство - як система зв'язків, відносин між індивідами, соціальними спільнотами і групами, їх діяльність, тобто як система соціальних організацій та інститутів;
- особистість - людина, що є членом конкретної суспільної системи, що володіє соціальною активністю, тобто як відображення сукупності всієї системи суспільних відносин;
- індивід - основний елемент соціальної системи, як конкретно існуюча особистість.
Соціальна реальність - об'єктивне (незалежно від свідомості людей) існування суспільства і системи суспільних відносин, процесів і явищ.
Явище соціальне - доконане подія, обумовлене результатами діяльності людей, суспільства; то в чому виявляється сутність життєдіяльності суспільства і суспільного життя людини, наприклад, суспільний поділ праці, держава, війна, мир, суспільну думку, суспільну свідомість, мода і т.д.
Соціальні відносини - взаємозв'язки між людьми та їх об'єднаннями, їх спільна діяльність з приводу відтворення життя суспільства і суспільного життя людини, з приводу задоволення своїх потреб.
Соціальний процес (від лат. Processus - проходження, просування) - хід, розвиток соціального явища, послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем, особистості, наприклад, соціальна стратифікація і соціалізація особистості, соціальна мобільність, міграція, соціальна революція і т.п.
Соціальна діяльність це спосіб існування людей, суспільства, що виявляється в цілеспрямованому відображенні та перетворенні навколишнього середовища, умов життя, як тих, які вони знаходять готовими в природі, так і тих які створюються ними самі.
Соціальне виробництво - цілеспрямована діяльність людей, суспільства по формуванню зв'язків, відносин між собою.
Соціальна організація (від франц. Organisation, від пізньолат. Organizo-повідомляю стрункий вигляд, влаштовую) - історично сформована упорядкована система діяльності суспільства, людей; історично сформована упорядкована система соціальних відносин, наприклад, економічна організація суспільства, військова організація суспільства, політична організація суспільства і т.д.
Соціальний інститут (від лат. Institutum - встановлення, установа) - історично склалася, стійка і закріплена в нормах моралі (моральності) і (або) права, система суспільних відносин, наприклад, сім'я, освіта, держава, право, власність, наука, економіка , політика, армія і т.д.
Соціальне відтворення це цілеспрямована діяльність людей, суспільства по відтворенню свого життя (суспільства і суспільного життя людини), наприклад, відтворення членів суспільства від народження до їх повної соціалізації, відтворення системи соціальних відносин в процесі матеріального виробництва, відтворення системи соціальних відносин у науковій, ідеологічної, політичній сферах і т.д.
Соціальна структура (від лат. Structura - будова) - історично сформована система суспільних відносин на основі відмінностей між людьми, що породжують соціальну нерівність, наприклад соціально-демографічна структура - за статтю, віком; соціально-етнічна - по приналежності до раси, нації, народності ; соціально-економічна структура - по місцю і ролі в системі суспільного виробництва і т.д.
Функції соціології.
1. теоретико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в* усіх своїх складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про різні
сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку,
виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін
тощо);
2. описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і
накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні
висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти,
здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами; інформація
соціологів допомагає проаналізувати стан соціально-психологічного
клімату і напруги у трудових колективах, навчальних групах, установах,
запобігти виникненню і вибуху соціальних конфліктів);
3. прогностична функція (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані
прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в
майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як зараз,
епохи розвитку суспільства. В цьому аспекті соціологія може визначати
діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих
процесів, пов'язаних з кожним із обраних сценаріїв; розрахувати ймовірні
втрати по кожному з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також
довготермінові наслідки.
3. Структура соціології (Р. Мертон)
-теоретична соціологія.До неї входять загально-соціологічні теорії,що пояснюють розвиток суспільства(теорії соц..конфлікту,соц..дії,структурного функціоналізму,марксистська теорія)
-теорія середнього рівня(Р.Мертон).До неї відносять а)теорії спеціальні соціологічні(соц..особистості,соц..сім*ї,соц..молоді,соц..нації)
б)галузеві соціологічні теорії(соц..політики,соц.релігії.соц.культури)
в)теорії,що вивчають певні соц.спільноти(соц..студентства)
-емпіричні соц.дослідження.Проводяться вони такими методами:опитування,експеримент,спостереження,аналізу документів)