- •1.Дати визначення понять: бароко, культура мережевого спілкування.
- •2.Назвати представників укр. Науки хіх ст.; охарактеризувати їх творчий внесок у культуру.
- •3.Пояснити концепцію «неовізантизму» м.Бойчука у контексті художніх пошуків українського живопису хх ст.
- •4.Охарактеризувати світоглядне значення творчості Івана Франка у формуванні української національної культури.
- •1.Дати визначення понять: Романтизм, авангардне мистецтво.
- •2.Назвати відомих укр. Співаків. Розказати про внесок у вітчизняну культуру одного з них.
- •3.Пояснити вплив тенденцій європеїзації /вестернізації/ на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурного простору.
- •1.Дати визначення понять: козак, медіакультура.
- •2.Назвати засновника української класичної музики та охарактеризувати його творчість.
- •3.Поясн.Які художні напрями набули поширення на початку хх ст.. Назвати прізвища митців,їх твори.
- •1.Дати визначення понять: рококо, вестернізація.
- •2.Назвати провідні тенденції української літератури хх ст..
- •3.Пояснити особливості розвитку української культури хх ст..
- •4.Охарактеризувати особливості містичного реалізму у творчості м.Гоголя.
- •1.Дати визначення понять: стиль бідермайєр, реалістичне мистецтво.
- •2.Назвати наукові і науково-технічні досягнення українських вчених хх ст..
- •3.Пояснити різницю в особливостях архітектури класицизму та бароко. Навести приклади.
- •4.Охарактеризувати культуру мережевого спілкування.
- •1.Дати визначення понять: абстракціонізм, глобалізація.
- •2.Назвати основні ознаки культури українського бароко.
- •3.Пояснити вплив інформаційних технологій на формування сучасної української культури
- •4.Охарактеризувати історичне і культуротворче значення творчості Тараса Шевченка.
- •1.Дати визначення понять: модернізм, полікультурність.
- •2.Назвати різновиди мистецтва театру, поширені на теренах Укр. В минулому і в сучасну епоху.
- •3.Пояснити вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури в і половині – 80-х роках хх ст..
- •4.Охарактеризувати медіакультуру як ознаку становлення інформаційного суспільства.
- •1.Дати визначення понять: кубофутуризм, постмодернізм.
- •2.Назвати етапи розвитку української культури в хх – на початку ххі ст.
- •3.Пояснити роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва. ?????
- •4.Охарактеризувати український живопис хіх ст.
- •1.Дати визначення понять: футуризм, net-культура.
- •2.Назвати основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини хх ст..
- •3.Пояснити перспективи збереження і розвитку національної української культури в контексті інформаційного суспільства.
- •4.Охарактеризувати розвиток українського театру в кінці хіх – на початку хх ст..
- •1.Дати визначення понять: супрематизм, гедонізм.
- •2.Назвати відомих українських акторів і режисерів. Розказати про творчість одного з них .
- •3.Пояснити особливості процесів культ. Трансформації в умовах незалежної Українськ. Держави.
- •4.Охарактеризувати соціально-історичні умови формування української культури в першій половині – 80-х роках хх ст..
3.Пояснити перспективи збереження і розвитку національної української культури в контексті інформаційного суспільства.
4.Охарактеризувати розвиток українського театру в кінці хіх – на початку хх ст..
На порубіжжі ХІХ—ХХ ст. українська драматургія переживала справжній розквіт, опановуючи жанрові форми, стильові ознаки, втілення всіх актуальних на той час типів художнього мислення (романтизму, натуралізму, реалізму, неоромантизму, символізму, імпресіонізму, експресіонізму). Зумовлений він був перебудовою українського театру, активним створенням професійних і аматорських труп, зорієнтованих на кращі взірці вітчизняного мистецтва (серед яких п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка», Т. Шевченка «Назар Стодоля», Г. Квітки-Основ’яненка «Москаль-чарівник»), пошуки нової європейської драми Г. Ібсена, Г. Гауптмана, М. Метерлінка, С. Пшибишевського, С. Виспянського, А. Чехова, Л. Андрєєва, А. Шніцлера, Г. Гофмансталя, репертуарною політикою.
Вже у діяльності трупи М. Кропивницького (1882—1883), особливо з оновленням її складу (1885—1888), побутово-етнографічний музично-видовищний театр вдається до олітературнення драматургії, зосереджуючись на художній вартісності її передусім як тексту. З появою п’єс М. Кропивницького, І. Тобілевича, М. Старицького, Олени Пчілки, Г. Цеглинського, П. Саксаганського, а також «драматургів-драморобів» все більшої ваги набуває художньо-естетична концепція драматурга, реалізована у словесному матеріалі, увиразненню якої слугували і невербальні засоби.У драматургії кінця ХІХ — початку ХХ ст. драматичні поеми, казки, фантазії, ліричні сцени, драматичні етюди здобули літературну самодостатність, право на факультативність театральної інтерпретації. Вони виявляли свою поетичну окремішність щодо підкреслено міметичних форм на зразок натуралістичної драми, «добре зробленої драми», мелодрами. Феномен ліричної драми яскраво заявив про себе у творчості Г. Гофмансталя, О. Блока, М. Метерлінка, В. Брюсова, Г. Єйтса, Т. Еліота.
Варіант №25
1.Дати визначення понять: супрематизм, гедонізм.
Супремати́зм — напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку ХХ століття. Зачинателем вважається К. Малевич (народився 1879 в Києві — помер 1935 в Ленінграді). Напрям вийшов від кубізму і футуризму, він знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці.
В Україні супрематизм пропагувала «Нова Генерація» (В. Єрмілов й ін.). У Галичині він відбився у деяких творах П. Ковжуна (екслібрис С. Гординського).
Гедонізм — філософський напрям етики, який вважає радість від фізичного задоволення вищим благом і умовою щастя у житті. Поняття гедонізму (у визначенні Епікура) використовується для опису матеріально орієнтованого, корисливого погляду на життя.
Основоположником гедонізму вважається Арістіпп (435—355), сучасник Сократа. Арістіпп розрізняє два стани душі людини: задоволення як м'яке, ніжне і біль як грубий, поривчастий рух душі. Сенс життя за Арістіпом полягає саме у фізичному задоволенні.