4.1.3 Вступ

Вступ (обсягом до двох сторінок) розміщують безпосередньо на наступному після змісту аркуші, починаючи з нової сторінки.

Цей розділ не включають у нумерацію розділів (проте сторінки нумеруються).

У вступі у такій послідовності коротко викладають:

- стислу оцінку сучасного стану конкретної проблеми, визначеної темою і завданням на основі огляду і аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел;

- актуальність роботи з точки зору сприяння підвищенню рівня знань та підставу для її виконання;

- об’єкт дослідження;

- мету роботи та сферу її застосування;

- предмет дослідження (методи дослідження);

- постановку завдань для виконання даної роботи;

- практичне значення результатів цієї роботи (з власної позиції) та взаємозв'язок з іншими роботами.

4.1.4 Основна текстова частина пояснювальної записки

Основна текстова частина ПЗ є власне суттю роботи.

Суть роботи – це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів оцінки і розрахунку; характеристик чи властивостей досліджуваного об’єкта; методичних засад економічної оцінки його стану чи основних принципових рішень, що дають уявлення про його стан та одержані результати.

При цьому особливу увагу приділяють новизні і практичній значущості одержаних у роботі результатів, а також питанням їх сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеці, економічності, екологічності, ресурсоощадності.

Якщо у звіті необхідно навести повні докази (наприклад, математичні) або подробиці дослідження (розроблення), їх вміщують у додатках.

Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи.

Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти (що мають заголовків) за необхідності поділяють на підпункти (що не мають заголовки), у яких наводяться відомості про предмет та об'єкт дослідження, необхідні і достатні для розкриття суті і змісту даної роботи. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Текст суті роботи може поділятися тільки на пункти.

Кожний розділ нумерують арабською цифрою і починають з нової сторінки. Підрозділи, пункти та підпункти нумеруються теж арабськими цифрами, причому перше число відповідає номеру даного розділу, друге число, що пишеться після крапки, визначає номер підрозділу, третє число (теж після крапки) – номер підпункту (якщо необхідно). Після останньої цифри шифру крапку не ставлять, а текст заголовка пишуть на цьому самому рядку з великої літери.

У роботі треба використовувати одиниці СI. Якщо виміри проведено в інших одиницях, переведення їх в одиниці СI обов’язкове для викладення найважливіших положень звіту.

Відповідальність за достовірність відомостей, які містить ПЗ, несе виконавець даної РГР.

В основній частині ПЗ в окремих розділах послідовно і у відповідному порядку викладається зміст роботи. Так, згідно з метою, визначеною вище відповідно до приклада теми (додаток А), зміст розділів може бути таким.

Перший розділ. У першому розділі студент-виконавець здійснює огляд опублікованих робіт (вітчизняних і зарубіжних літературних джерел) за темою з досліджуваного питання (тобто літературний огляд) та проводить аналіз стану заданої (досліджуваної) проблеми. Студент конспективно стисло і критично викладає розглянуті ним наукові праці, виділяє основні етапи розвитку наукової думки за обраною тематикою (стосовно даного конкретного досліджуваного питання). При цьому відмічаються практично розв'язані задачі та прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідні вчені і фахівці даної галузі, методичні засади та тенденції розв’язання поставлених задач у досліджуваній проблемі.

Так, згідно з прикладом теми (Економічні важелі регулювання природоохороної діяльності) у першому пункті виконавець стисло оцінює науковий і методичний рівень досліджуваного в роботі питання щодо економічної оцінки еколого-економічних показників досліджуваного техногенного джерела (з урахуванням особливостей заданої галузі виробництва) на основі аналізу літературних джерел.

На завершення цього дослідження виконавець на основі результатів літогляду дає короткий аналіз і стислу оцінку сучасного стану науки (досягнень і недоліків) з цього питання.

У заключній частині цього розділу виконавець окремим пунктом зазначає назву об’єкта, що розглядається в роботі як базисний об’єкт і на основі якого виконується робота, та обґрунтовує його вибір (так, згідно з прикладом завдання (додаток Б) - це економічні важелі.

Потім студент формулює мету даної роботи згідно із завданням. Далі визначає предмет роботи (так, згідно із прикладом – це наукові засади та методичні принципи регулювання природоохороної діяльності (зокрема, заданої галузі виробництва) та його короткий аналіз.

Нарешті, здійснює постановку завдань для досягнення поставленої мети (так, згідно з метою, визначеної вище, це перш за все розрахунок основних економічних показників базисного техногенного джерела (з урахуванням особливостей заданої галузі виробництва), а саме показника розміру плати за техногенні викиди, економічного збитку, завданого цими техногенними викидами; оцінка економічного результату природоохоронного заходу; оцінка економічної ефективності капіталовкладень в цей природоохоронний захід та строку відшкодування цих капіталовкладень).

Другий розділ. У цьому розділі розраховують розмір плати за викиди базисного техногенного джерела.

Третій розділ. У цьому розділі розраховують величину економічного збитку, завданого забрудненням середовища в зоні впливу викидів базисного техногенного джерела.

У заключній частині цього розділу студент-виконавець стисло формулює висновки за результатами цих досліджень.

Четвертий розділ. У цьому розділі здійснюється оцінка економічних результатів від впровадження природоохоронного заходу (згідно завдання).