Міністерство освіти і науки України

Житомирський технологічний коледж

ЗАТВЕРДЖЕНО Заступник директора з навчальної роботи __________ І.І. Бондар “___” __________ 200_ р.

Методичні вказівки

по виконанню курсової роботи

з дисципліни

“Конструювання програмного забезпечення”

для студентів спеціальності

5.05010301“Розробка програмного забезпечення”

Житомир

2009

Укладач: Данилко Г.В. – викладач Житомирського технологічного коледжу.

Обговорено і схвалено на засіданні циклової комісії комп’ютерних дисциплін.

Протокол № від “ ” 2009 р.

Голова циклової комісії М. О. Максименко

1. Основні положення

Метою курсової роботи є:

• систематизація та закріплення теоретичних знань, отриманих студентами при вивченні дисципліни „Конструювання програмного забезпечення”;

• поглиблення практичних навичок

• формування вмінь застосовувати теоретичні знання до розв’язку практичних задач;

• розкриття змістовної характеристики обраної теми;

• отримання та закріплення навиків самостійної роботи;

• перевірка вмінь формувати основні висновки за результатами аналізу конкретної теми.

Ці методичні вказівки призначені для координування дій студентів під час розробки ними курсових робіт. В них викладені основні відомості щодо вмісту курсової роботи, вимоги щодо оформлення самої роботи, а також документації до неї. Наведено також орієнтований перелік тем курсових робіт.

Курсова робота являє собою результат виконання наступних взаємопов’язаних етапів:

1. Вибір теми;

2. Розробка робочого плану, проектування структури програмного продукту;

3. Сбір, аналіз та узагальнення матеріалів дослідження, формування основних теоретичних положень;

4. Розробка алгоритмів та створення програм;

5. Документування створеного програмного продукту і оформлення курсової роботи;

6. Захист.

Робота виконується самостійно в довільний час і здається в суворо обговорені терміни.

Курсова робота повинна містити протестований програмний засіб та пояснювальну записку.

2. Тематика курсових робіт

Тематика курсових робіт з дисципліни визначається викладачем. При цьому вибір базується як на державному стандарті так і на напрямках науково-дослідницької та навчально-методичної роботи, актуальних напрямках роботи інших організацій, діяльність яких пов’язана з розробкою інформаційного і програмного забезпечень ЕОМ. Студенту надається право вибору однієї з наведених тем або надання власної теми з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Теми курсових робіт можна обирати з таких напрямків:

1. Інформаційно-пошукові системи;

2. Довідникові системи;

3. Текстові та графічні редактори;

4. Мультимедійні програми;

5. Програми для математичних розрахунків;

6. Логічні ігри;

Теми курсових робіт повинні бути унікальними та не повторюватися. Обрані студентами теми фіксуються старостами груп. Роботи в співавторстві не розглядаються. За однаково виконані роботи виставляється оцінка " Незадовільно".

Перелік рекомендованих тем курсових робіт приведено в додатку 1.

3. Зміст курсової роботи

Курсова робота повинна мати наступну структуру і містити такі розділи:

Титульна сторінка

Завдання на курсову роботу

Зміст

Анотація

Вступ

1. Загальні відомості про програмний засіб

1.1. Основне функціональне призначення програмного засобу

1.2. Повна назва програмного засобу

1.3. Умовне позначення програмного засобу

1.4. Розробники програмного засобу

2. Технічне завдання

2.1. Підстава для розробки

2.2. Призначення розробки

2.3. Вимоги до програмного засобу

2.4. Вимоги до програмної документації

2.5. Вимоги до ергономіки та технічної естетики

2.6. Стадії та етапи розробки

2.7. Порядок контролю та прийоми

3. Пояснювальна записка

3.1. Декомпозиція поставленої задачі

3.2. Загальна архітектура програмного засобу

3.3. Реалізація функціонального призначення програмного засобу

3.4. Розробка алгоритму розв’язку задачі

3.4.1. Детальна розробка алгоритмів окремих під задач

3.5. Структурна організація даних

3.6. Опис структури вихідної інформації

4. Керівництво системного програміста

4.1. Загальні відомості про програмний засіб

4.2. Структура програмного засобу

4.3. Встановлення програмного засобу

4.4. Перевірка програмного засобу

4.5. Повідомлення системному програмісту

5. Керівництво програміста

5.1. Призначення та умови застосування програмного засобу

5.2. Характеристика програмного засобу

5.3. Робота з програмним засобом

5.4. Вхідні і вихідні дані

5.5. Повідомлення програмісту

6. Керівництво користувача

6.1. Призначення програмного засобу

6.2. Умови виконання програмного засобу

6.3. Експлуатація програмного засобу

6.4. Повідомлення користувачу

Висновок

Перелік використаної літератури

Додатки

В розділах пояснювальної записки повинна міститися наступна інформація.

Титульна сторінка. Титульна сторінка виконується згідно з ГОСТ 2.105-79. Зразок оформлення титульної сторінки приведено в додатку 2. Шифр документу присвоюється відповідно до ГОСТ2.201-80, згідно якого має вигляд:

ЖТК КС. 460ХХХ.ХХХ-00ПЗ

де перші ХХХ - порядковий номер, інші ХХХ - три останні цифри залікової книжки.

Завдання на курсову роботу приведено в додатку 3.

Зміст. Зміст повинен містити назви всіх розділів пояснювальної записки, з вказівкою сторінок. Перша сторінка змісту повинна містити основний напис форми 2. (ГОСТ 2.104-68)

Анотація. В анотації вказується тема роботи, її основне призначення, функції, які виконує програмний засіб, об’єм пояснювальної записки, перелік графічної частини роботи, перелік додатків тощо. Приклад оформлення анотації приведено в додатку 3.

Вступ. У вступі коротко описується стан питання, формулюються цілі та задачі роботи, а також актуальність та обґрунтованість її рішень.

Загальні відомості про програмний засіб. В цьому розділі описується призначення ПЗ, тобто яку задачу воно вирішує і де може знайти своє застосування. Вказується повне найменування ПЗ з розшифровкою слів, що представлені абревіатурами. Вказується умовне позначення ПЗ, яке йому дали автори розробки, наприклад пакет прикладних програм (ППП)„TORNADO” або програмний комплекс (ПК) „Вихор”. Представляються автори розробки: прізвище, ім’я , по батькові, основне місце навчання а також частина роботи, що виконувалась в даній курсовій роботі.

Технічне завдання розробляється згідно з ГОСТ 19.201-78 „Техническое задание, требования к содержанию и оформлению”. Технічне завдання на роботу складається з таких розділів:

Підстава для розробки. В даному розділі повинні бути вказані документи, на основі яких ведеться розробка, організація, що затвердила цей документ, дата затвердження, назва та умовне позначення теми розробки.

Призначення розробки. Тут необхідно вказати функціональне та експлуатаційне призначення ПЗ.

Вимоги до ПЗ. В цьому розділі повинна міститися наступна інформація:

• вимоги до функціональних характеристик (склад функцій, організація вхідних і вихідних даних. тощо);

• вимоги до структури ПЗ (можливість модернізації, збільшення функціональних можливостей);

• вимоги до надійності (надійне функціонування, контроль вхідної і вихідної інформації);

• умови експлуатації (температура, вологість, кількість і кваліфікація персоналу);

• вимоги до складу і параметрам технічних засобів (склад технічних засобів з вказівкою їх технічних характеристик);

• вимоги до інформаційної і програмної сумісності (вимоги до інформаційних структур, мов програмування);

• вимоги до транспортування і зберігання:

• спеціальні вимоги.

Вимоги до програмної документації. Вказуються стандарти, на основі яких повинна виконуватись документація на ПЗ, що розробляється, а також склад цієї документації. Види документів описані в ГОСТ 19.101-77 „Виды программ и программных документов”.

Вимоги до ергономіки і технічної естетики. Формулюються вимоги, до організації інтерфейсу користувача. Загальний дизайн ПЗ. Представлення вихідної інформації (ілюстрації, графічне представлення інформації, анімація і т.д).

Стадії та етапи розробки. Вказуються строки розробки, тобто період часу, протягом якого дана робота повинна бути виконана, а також на які етапи дана робота поділяється. Зміст цього розділу повинен відповідати ГОСТ 19.102-77 „Стадии разработки”.

Порядок контролю та прийомки. Пояснюються загальні вимоги до атестації даної роботи.

В технічному завданні допускаються додатки. Допускається уточнювати вміст розділів, вводити нові та поєднувати окремі з них.

Пояснювальна записка розробляється відповідно до ГОСТ 19.404-9. В пояснювальній записці повинна бути представлена наступна інформація:

Декомпозиція поставленої задачі. Поставлена задача розбивається на ряд під задач, які необхідно вирішити при розв’язку цільової задачі.

Загальна архітектура ПЗ. Після розбиття задачі на під задачі, які можуть бути реалізовані у вигляді окремих модулів, процедур, функцій, необхідно розробити архітектуру ПЗ з описом взаємодії окремих елементів ПЗ. Необхідно показати, як обробляється та перетворюється інформація при переході від одного модуля до іншого. Опис повинен ілюструватися схемами.

Реалізація функціонального призначення. Оскільки різні функції ПЗ реалізовані окремими структурними одиницями, необхідно описати яка інформація потрібна для виконання конкретної функції і які результати виникають внаслідок її виконання. В описі необхідно навести функціональну схему програмного засобу.

Розробка алгоритму розв’язку задачі. На основі аналізу всіх функцій, які повинно виконувати ПЗ, що розробляється, необхідно розробити і описати алгоритм розв’язку задачі. В залежності від виконання або невиконання тих чи інших умов показати послідовність рішення задачі. Логічну структуру ПС показати на узагальненій схемі алгоритму.

Детальна розробка алгоритму розв’язку задачі. В цьому розділі повинна бути представлена логічна структура модулів та процедур. Для кожної програмної одиниці необхідно представити вхідні дані, функції, що виконуються і результати роботи модуля. Для модулів, що мають складну логічну структуру, опис може супроводжуватися графічними схемами алгоритму.

Структурна організація даних. В цьому розділі необхідно представити дані, що використовуються в ПЗ (файли, масиви, списки тощо), їх структуру, типи і т.д. Якщо дані мають складну структуру, то опис необхідно пояснювати за допомогою графічних схем.

Розробка інтерфейсу ПЗ. В цьому розділі необхідно описати структуру розробленого інтерфейсу, обґрунтувати його ергономічність.

Опис структури вихідної інформації. Тут необхідно описати, яку інформацію можна отримати в результаті експлуатації ПЗ.

Розділи пояснювальної записки можуть супроводжуватися схемами, для наочності процесу проектування. В я кості таких схем можуть використовуватися діаграми класів, слідування, структур класів, функціональні діаграми тощо.

В розділі «Керівництво системного програміста» необхідно представити інформацію, що необхідна для того, що системний програміст міг швидко і правильно здійснити встановлення ПЗ, перевити його і впевнитися в тому, що ПЗ знаходиться в робочому стані. Даний розділ розробляється згідно з ГОСТ 19.503-79 і повинно містити такі розділи:

Загальні відомості про програму. Тут коротко наводиться інформація про ПЗ, його призначення, основні функції, які воно виконує, застосування ПЗ.

Структура програми. Вказується зі скількох програмних продуктів складається ПЗ, описується повна комплектність з посиланням на пункт 3.2.

Установка програми. Описують всі дії, необхідні для встановлення ПЗ на ПЕОМ, вказують об’єм оперативної пам’яті на жорсткому диску, що займає програма, мінімальний об’єм оперативної пам’яті, необхідний для експлуатації ПЗ, технічні характеристики обладнання , необхідного для роботи програми.

Перевірка програми. Після того як ПЗ буде встановлено, необхідно впевнитися що воно правильно встановлене, тобто встановлені всі компоненти шляхом інсталяції або простим копіюванням., ПЗ знаходиться в робочому стані і може виконувати своє функціональне призначення.

Повідомлення системному програмісту. В процесі інсталяції або роботи ПЗ можливі повідомлення системному програмісту для пояснення або підтвердження правильності його дій.

В розділі «Керівництво програміста» необхідно представити інформацію необхідну для того, щоб програміст міг розібратися в структурі та логіці ПЗ, з організацією вхідних та вихідних даних для внесення змін, розширення функціональних можливостей та виправлення помилок.

Призначення та умови застосування. Пояснюється основне функціональне призначення ПЗ та можливості його застосування. Вказується мінімальний склад технічних засобів та їх технічні характеристики, для нормального функціонування ПЗ.

Характеристика ПЗ. Дається коротка характеристика ПЗ: режими роботи, необхідний об’єм пам’яті, засоби контролю тощо.

Робота з ПЗ. Тут пояснюється звернення до ПЗ, способи передачі керування, виклики підпрограм.

Вхідні та вихідні дані. Описується організація вхідних та вихідних даних.

Повідомлення програмісту. Якщо в ПЗ при проектуванні передбачена можливість розширення або зміни певних функцій, вони повинні бути описані для програміста, що буде займатися супроводом даного програмного засобу.

В розділі «Керівництво користувача» необхідно представити інформацію, необхідну для експлуатації ПЗ. Повинна бути описана послідовність виконання роботи з ПЗ, засоби захисту інформації, реакцію ПЗ на невірні дії користувача.

Призначення ПЗ. Дається короткий опис основного призначення.

Умови виконання програми. Описуються умови, при яких даний ПЗ може нормально функціонувати.

Виконання ПЗ. Описуються всі дії користувача для виконання програмним засобом свого функціонального призначення, тобто як працювати з ПЗ.

Повідомлення користувачу. При експлуатації програмного засобу, можуть бути передбачені різноманітні повідомлення, що пояснюють дії користувача, запобігають помилкам та дають можливість виправити допущені помилки.

Висновки. Тут наводять основні висновки та перспективи подальшого розвитку представленого ПЗ.

В розділі «Перелік використаної літератури» дається список використаної літератури при розробці ПЗ та оформленні документації.

В додатках повинен знаходитися текст ПЗ, контрольні та тестові приклади, результати роботи ПЗ, а також інші матеріали на основі яких ведеться розробка ПЗ.

Додаток 1.