
- •1.Онтогенез тканин, роль детермінації
- •3. Класифікація епітеліїв
- •23……Одношаровий
- •4. Загальні ознаки епітеліїв
- •5. Охарактеризуйте вертикальний анізоморфізм(полярність) одношарових та багатошарових епітеліїв
- •6.Регенерація епітелію.
- •8.Цитофізіологія секреторної клітини (пор. Х-та)
- •9. Способи секреції
- •10. Класифікація екзокринних залоз.
- •11. Голокринна секреція
- •12. Камбіальний
- •13. Зроговіння
- •15. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій.
- •16. Плазма крові
- •17. Еритроци́ти
- •18.Гранулоцити
- •19. Нейтрофыли
- •20. Еозинофіли
- •21. Базофіли
- •22. Лейкоцити
- •23. Моноцити
- •24. Лімфоцити.
- •30. Стовбурові клітини крові
- •32. Ембріональний гемопоез
- •33 Пвст
- •34 Фібробластичний диферон
- •35 Міжклітиннаречовина хрящ тк
- •36. Орястя
- •37. Хондроцити
- •40 Остеон.
- •41 Остеокласт
- •42 Остеоцит
- •44.Прямий остеогенез.
- •45.Непрямий остеогенез
- •46.Регенерація та ріст кісткової тканини.
- •47. Основні компоненти скелетного м’язу.
- •48 Скелетний м*яз
- •49 Саркрмер
- •50 Скорочення скелетних мязів
- •51 Гладкі мязи
- •52 Гладкі мязи
- •53 Скорочення гладк мяз
- •5. Нервові волокна, визначення. Будова мієлінових нервових волокон.
- •6.Аферентні нервові закінчення, класифікація, локалізація в організмі.
30. Стовбурові клітини крові
ділиться більше 100 раз мітозом, але в основном перебуває в G0 періоді (спить), постійно мігрує по організму, поліпотентна(диференціюється в усі формені елементи крові). За будовою подібна до лімфоцита, такі ж розміри, КГ нема, органели загального призначення дуже мало . Клітина ядерного типу. СКК виникає в жовтковому мішку, в ембріогенезі. В дорослої їх найбільше в кістковому мозку
31. Класи кровотворення:
I Клітина поліпотентна, здатна диференціюватися на усі формені елементи крові.
II Клітини частково детерміновані, здатні утворювати не всі види формених елементів.
III Клітині уніпотентні, здатні утворювати 1! Вид формених елементів.
Існування перших 3-х доведено експериментально.
IV Морфологічно розпізнавальні клітини, діляться мітозом.
V Дозріваючі клітини, які НЕ ДІЛЯТЬСЯ МІТОЗОМ!
VI Зрілі клітини, які виходять у кров’яне русло.
32. Ембріональний гемопоез
на 2-3-му тижні ембріогенезу у жовтковому мішку утворюються інтраваскулярно еритроцити, тип утворення мегалобластичний; 5-й тиждень печінка творить гранулоцити, мегакаріоцити, еритроцити; на 2-му місяці тимус; 3-й місяць селезінка; 4-й місяць кістковий мозок, а з 6-го він є центральним органом кровотворення.
33 Пвст
До клітинного компонента пухкої сполучної тканини належать фібробласти, фіброцити, тучні клітини, макрофаги, ендотеліальні адвентиційні клітини, лейкоцити, плазматичні клітини, перицити й адипоцити. Деякі із них утворюються безпосередньо із зародкової тканини (мезенхіми), яка в пренатальний період знаходиться в тих самих місцях, що й постнатальна дозріла форма тканини. Інші клітини розвиваються з мезенхіми в інших ділянках тіла, а потім потрапляють до кровотоку й звідти мігрують до пухкої сполучної тканини в певний період її розвитку.За функціональною спеціалізацією клітини сполучної тканини можна поділити на такі групи:
• клітини, що відповідають за синтез молекул позаклітинної речовини та підтриман- ня структурної цілісності тканини (фібробласти);
• відповідальні за накопичення та метаболізм жиру (адипоцити);
• клітини із захисними функціями (тучні, макрофаги та всі типи лейкоцитів). Усі перераховані клітини походять із мезенхіми.
34 Фібробластичний диферон
Фибробласты - преобладающая популяция клеток рыхлой волокнистой соединительной ткани. Они неоднородны по степени зрелости и функциональной специфичности и потому подразделяются на следующие субпопуляции:
малодифференцированные клетки;
дифференцированные или зрелые клетки, или собственно фибробласты;
старые фибробласты (дефинитивные) фиброциты, а также специализированные формы фибробласты;
миофибробласты;
фиброкласты.
Для структурной организации фибробластов характерно выраженное развитие синтетического аппарата - зернистой эндоплазматической сети и транспортного аппарата - пластинчатого комплекса Гольджи. Остальные органеллы развиты умеренно. В фиброцитах зернистая эндоплазматическая сеть и пластинчатый комплекс в значительной степени редуцированы. В цитоплазме фибробластов содержится микрофиламенты, содержащие сократительные белки (актин и миозин), но особенно развиты эти органеллы в миофибробластах, благодаря которым они осуществляют тракцию (стягивание, сморщивание) молодой соединительной ткани и образование рубца.