12. Камбіальний

Камбіальний (або базальний) шар епідермісу – шар, який лежить на базальній мембрані. Його клітини мають циліндричну форму, поділяються мітозом. У верхній половині кожної клітини знаходиться овальне ядро, багате на хроматин.

13. Зроговіння

фізіологічний процес постійного відкладення в клітинах епідермісу (та багатьох ін. видів епітелію) нерозчинного білка кератину; внаслідок Процес зроговіння пов'язаний з накопиченням клітинами специфічних фибриллярных білків — кератинов

15. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій.

Він розвивається з ектодерми, вистилає роговицю, передній відділ травного каналу і ділянка анального відділу травного каналу, піхву. Клітини розташовуються в декілька шарів. На базальної мембрані лежить шар базальних або циліндричних клітин. Частина з них - стовбурові клітини. Вони проліферують, відокремлюються від базальної мембрани, перетворюються на клітини полігональної форми з виростами, шипами і сукупність цих клітин формує шар шипуватий клітин, розташованих у кілька поверхів. Вони поступово стають більш щільними і утворюють поверхневий шар плоских, які з поверхні відриваються в зовнішнє середовище.

• Сполучн тк

• Базалн кл

• Остисті кл

16. Плазма крові

Плазма – це колоїдний розчин, в’язкість якого у 5 разів вища, ніж у води. Вона містить 90-93 % води та 7 – 10% сухого залишку. Близько 7% білки. Білки плазми крові :

1)альбумін - 40%, зв’язують і переносять з кров’ю речовини.( он участвует в обмене воды между кровью и межтканевым пространством)

2)глобуліни 1.1 – 3.1%, поділяються на альфа, бета, гама глобуліни, в останній фракції містяться антитіла(осуществляют транспортные функции по переносу  липидов (жиров), гормонов и минералов в крови.)

3)фібро ген 0.2-0.4% , завдяки його здатності переходити у нерозчинну форму – фібрин – здійснюється процес згортання крові.

17. Еритроци́ти

Високодиференційованими клітинами, які у процесі розвитку втратили ядро та всі цитоплазматичні органели і пристосовані до виконання практично єдиної функції - дихальної, що здійснюється завдяки наявності в них дихального пігменту гемоглобіну. Тобто еритроцити, це невеликі без'ядерні клітини крові червоного кольору, функція яких — транспорт кисню і вуглекислого газу. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові називається еритроцитоз або поліцитемія , а зниження — еритроцитопенія. За хімічним складом еритроцити мають 60% води і 40% сухого залишку.95% сухого залишку складає гемоглобін і лише 5% - інші речовини. Діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. Тривалість життя еритроцитів у середньому складає 2-3 місяця

18.Гранулоцити

Вони поділяються на:

1)нейтрофільні гранулоцити – діаметр у мазку – 10-12 мкм, у свіжій 7-9 мкм. Цитоплазма фарбується слабко, оксифільно. Зернистість дрібна. Гранули поділяються на первинні і вторинні. Первинні гранули – лізосоми. Вторинні – специфічна зернистість. У цитоплазмі нейтрофілів слабко розвинені органели: є небагато мітохондрій, невеликий К.Г., іноді зустрічається елементі Е.С., включення – глікоген, ліпіди.

2) еозинофільні гранулоцити – діаметр у мазку 12-14 мкм, у свіжій краплі крові 9-10 мкм. Специфічна зернистість великих розмірів, добре видно. Ядро складається з 2-3 сегментів. Є фермент гістаміназа.

3)базофільні гранулоцити – діаметр у краплі крові 9мкм, у мазку 11-12мкм. Ядро не має певної форми, розташоване в центрі клітини, бідне на хроматин. Базофіли малорухомі, не здатні до фагоцитозу