
- •1.Онтогенез тканин, роль детермінації
- •3. Класифікація епітеліїв
- •23……Одношаровий
- •4. Загальні ознаки епітеліїв
- •5. Охарактеризуйте вертикальний анізоморфізм(полярність) одношарових та багатошарових епітеліїв
- •6.Регенерація епітелію.
- •8.Цитофізіологія секреторної клітини (пор. Х-та)
- •9. Способи секреції
- •10. Класифікація екзокринних залоз.
- •11. Голокринна секреція
- •12. Камбіальний
- •13. Зроговіння
- •15. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій.
- •16. Плазма крові
- •17. Еритроци́ти
- •18.Гранулоцити
- •19. Нейтрофыли
- •20. Еозинофіли
- •21. Базофіли
- •22. Лейкоцити
- •23. Моноцити
- •24. Лімфоцити.
- •30. Стовбурові клітини крові
- •32. Ембріональний гемопоез
- •33 Пвст
- •34 Фібробластичний диферон
- •35 Міжклітиннаречовина хрящ тк
- •36. Орястя
- •37. Хондроцити
- •40 Остеон.
- •41 Остеокласт
- •42 Остеоцит
- •44.Прямий остеогенез.
- •45.Непрямий остеогенез
- •46.Регенерація та ріст кісткової тканини.
- •47. Основні компоненти скелетного м’язу.
- •48 Скелетний м*яз
- •49 Саркрмер
- •50 Скорочення скелетних мязів
- •51 Гладкі мязи
- •52 Гладкі мязи
- •53 Скорочення гладк мяз
- •5. Нервові волокна, визначення. Будова мієлінових нервових волокон.
- •6.Аферентні нервові закінчення, класифікація, локалізація в організмі.
8.Цитофізіологія секреторної клітини (пор. Х-та)
Виділять ендокринні (продукують гормони, що виділяються у внутрішнє середовище, тобто у кров) та екзокринні залози( гормони виділяються у зовнішнє середовище). Ендокринні залози не мають вивідних проток (у процесі розвитку втрачають зв язок з епітелієм), вони утворені сукупність ендокриноцитів, оточених сполучною тканиною з великою кількість кровоносних судин. Вона може бути організована у вигляді острівців або фолікулів. Екзокринні залози оточені сполучнотканинною капсулою. Вони складаються з двох основних частин: секреторного відділу та вивідної протоки. Секреторний відділ утворений екзокриноцитами, а також до його складу можуть входити міоепітеліальні клітини, що скорочуючись допомагають секрету з секреторного відділу просуватися до вивідної протоки. Вивідних проток може бути або одна, або декілька.
9. Способи секреції
1) Мерокринові – секрет виділяється із клітини без порушення її цілості; більшість залоз в організмі людини секретує за мерокриновим типом.2) Апокринові – апікальна частина клітини відторгається разом із секретом; у людини апокриновим сспособом декретують молочні та специфічні потові залози.3)Голокринові – після накопичення секрету клітина повінстю руйнується і її залишки включаються до складу секрету; у людини за цим типом виділяють секрет сальні залози шкіри. За хімічним складом залози поділяють на білкові, слизові, мішані, сальні та потові.
10. Класифікація екзокринних залоз.
Екзокринні залози поділять за відношенням до епітеліального пласту, за кількість вивідних проток, за формою секреторних відділів , за типом секреції та хімічним складом секрету.
За відношенням до епітеліального пласту виділяють ендоепітеліальні та екзоепітеліальні клітини. Перші розташовані цілковито в епітелії і в організмі людини та є одноклітинними, другі розташовуються поза епітеліальним пластом у сполучній тканини, пов язані з епітельем вивідною протокою та є багатоклітинними.
Екзоепітеліальні за кілюкість вивідних проток поділяють на прості( з однією вивідною протокою) та складні( вивідна протока розгалужена. Прості ,в свою чергу, поділяють на розгалужені , які кілька кінцевих відділ, та нерозгалужені( з одним кінцевим відділом). Складні завжди розгалужені.
За формою секреторних відділів залози поділяють на трубчасті, альвеолярні та трубчасто-альвеолярні.
За типом секреції залози поділяють на мерокринові, апокринові та голокринові. (див. питання 9)
За хімічним складом секрету виділяють білкові, мішані, слизові, сальні та потові.
11. Голокринна секреція
Голокринна секреція – тип секреції, за якого клітина після накопичення секрету повність руйнується, а секрет вивільняється. За голокриновим типом в організмі людини секретують сальні залози. В голокринових залозах відновлення здійснюється за рахунок розмноження спеціальних, стовбурових клітин. Знову утворені з них клітини потім шляхом диференціювання
перетворюються в залозисті клітини (клітинна регенерація).