52 Гладкі мязи

Міоцити не мають поперечної смугастості. Під електронним мікроскопом у їхній цитоплазмі виявляються тонкі актинові міо-філаменти і товсті міозинові, розташовані переважно поздовжньо, але не так впорядковано, як у поперечно-смугастих м'язах і, очевидно, вони не утворюють міофібрил. Актинових фїламентів міститься більше. До їх складу, крім актину, входять білки — тропоміозин, каль-десмон та кальпонін. Вони, крім поздовжнього напрямку, йдуть під кутом до осі клітини, утворюючи об'ємну сітку. Фіксуються актинові нитки до цитолеми або одна до одної за допомогою електронно-щільних тілець, побудованих з білка а-актинінуОболонка кожного міоцита огорнута тонкою базальною мембраною, до якої прикріплюються колагенові фібрили. У базальній мембрані є отвори, в ділянці яких м'язові клітини контактують одна з одною за допомогою щілинних контактів (нексусів). Навколо м'язових клітин ретикулярні, еластичні і тонкі колагенові волокна утворюють сітку — ендомізій, який поєднує сусідні міоцити. М'язові групи з 10—12 м'язових клітин, у свою чергу, об'єднуються ум'язові пласти, між якими лежить пухка сполучна тканина з кровоносними судинами та нервами.

53 Скорочення гладк мяз

Гладка м'язова тканина людини і хребетних тварин розвивається у складі похідних мезенхіми, так само як і тканини внутрішнього середовища. Однак для всіх м'язових тканин характерно подібне відокремлення в складі ембріонального зачатку у вигляді клітин веретеноподібної форми - мишцеобразовательних клітин, або міобластів.

Скорочення м'язового волокна полягає в вкорочення міофібрил в межах кожного саркомера. Товсті (міозіновие) і тонкі (актинові) нитки, у розслабленому стані пов'язані тільки кінцевими відділами, в момент скорочення здійснюють ковзаючі рухи назустріч один одному. Виділення необхідної для скорочення енергії відбувається в результаті перетворення АТФ на АДФ під впливом міозину. Ферментна активність міозину проявляється за умови оптимального змісту Са2 +, які накопичуються в саркоплазматичної мережі.

1. нейрон. Морф-функц. Одиниця нерв.тканини. Розміри: від 4-5мкм до 140 мкм;Кількість: понад 100млд. Скл. З тіла (перикаріон), відростків (аксон і дендрити).Одне велике ядро, мало гетерохроматину. В цитоплазмі є органели загального приз., включення глікогену і пігментні, спеціальні органели( хроматофільна субстанція і нейрофібрили). Перша- гранулярна ЕПС яка забар. Базофільно, не міститься в аксонах. Друга-нитки нейровіламентів d 0,3-0,5 мкм

2. Нервова тканина - це високодиференційована спеціалізована тканина, яка формує нервову систему організму. Її структури здатні сприймати подразнення, трансформувати його в нервовий імпульс, швидко його передавати, зберігати інформацію, синтезувати біологічно активні речовини. Нервова система регулює взаємозв'язок органів і систем організму та адаптацію його до умов середовища. Нервова тканина складається із нервових та допоміжних речовин (нейроглії)

3. Нейроглія – сукупність нервових клітин, що оточують нейрони. Клітини нейрогліїдосить сильно відрізняються від нейронів. Найбільша різниця полягає в тому, що глія напряму не бере участь в генерації та проведенні нервових імпульсів, хоча її функцією є взаємоізоляція нервових контактів та підтримка функціонування нейронів.

Всі клітини нейроглії поділяють на два види: гліоцити (формують макроглію) і гліальні макрофаги (утворюють мікроглію).

Макроглія походить з нервової трубки, серед її клітин виділять: епендимоцити, астроцити та олігодендроцити. Епендимоцити локалізуються у спинномозковому каналі і шлуночках мозку, утворюючи там епітелієподібний пласт. В ембріональному періоді вони виконують розмежувальну та опорну функції, після народження – лишу вистеляють місця локалізації та виконують секреторну функцію ( секрет регулює водний обмін). Виділяють протоплазматичні(утворюють сіру речовину мозку) та фібрилярні (білу речовину) астроцити. Основною функцією астроцитів є опорна та підтримка сприятливого хімічного середовища для передачі нервових сигналів. Олігодендроцити оточують тіла та відростки нейронів. Забезпечують трофічну, ізолюючу та регенеративну функції.

Мікроглія походить з моноцитів, утворена клітинами, що наповнені фагоцитарним матеріалом. Вони виконують захисну функцію, мають здатність до синтезу антитіл.

4. нервові волокна-відростки нервових кл, укриті оболонками. Безмієлінові нервові волокна типові для автономного відділу нервової системи. Тонші ніж мієлінові. Складаються з осьового циліндра, нейролеми і базальної мембрани. Нейролема утв нейролемоцитами, оболонка яких утв глибоку складку-мезаксон. Якщо тяж нейролемоцитів охоплює не один осьовий циліндр, а кілька(10-20), то назив поліаксонними(волокна кабельного типу). Ззовні волокно вкрите базальною мембраною.