
- •1.Онтогенез тканин, роль детермінації
- •3. Класифікація епітеліїв
- •23……Одношаровий
- •4. Загальні ознаки епітеліїв
- •5. Охарактеризуйте вертикальний анізоморфізм(полярність) одношарових та багатошарових епітеліїв
- •6.Регенерація епітелію.
- •8.Цитофізіологія секреторної клітини (пор. Х-та)
- •9. Способи секреції
- •10. Класифікація екзокринних залоз.
- •11. Голокринна секреція
- •12. Камбіальний
- •13. Зроговіння
- •15. Багатошаровий плоский незроговілий епітелій.
- •16. Плазма крові
- •17. Еритроци́ти
- •18.Гранулоцити
- •19. Нейтрофыли
- •20. Еозинофіли
- •21. Базофіли
- •22. Лейкоцити
- •23. Моноцити
- •24. Лімфоцити.
- •30. Стовбурові клітини крові
- •32. Ембріональний гемопоез
- •33 Пвст
- •34 Фібробластичний диферон
- •35 Міжклітиннаречовина хрящ тк
- •36. Орястя
- •37. Хондроцити
- •40 Остеон.
- •41 Остеокласт
- •42 Остеоцит
- •44.Прямий остеогенез.
- •45.Непрямий остеогенез
- •46.Регенерація та ріст кісткової тканини.
- •47. Основні компоненти скелетного м’язу.
- •48 Скелетний м*яз
- •49 Саркрмер
- •50 Скорочення скелетних мязів
- •51 Гладкі мязи
- •52 Гладкі мязи
- •53 Скорочення гладк мяз
- •5. Нервові волокна, визначення. Будова мієлінових нервових волокон.
- •6.Аферентні нервові закінчення, класифікація, локалізація в організмі.
49 Саркрмер
Будова міофібрил. Міофібрили , розташовані вздовж м'язового волокна. Довжина їх співпадає з довжиною м'язового волокна, товщина становить 1...2 мкм. Міофібрили мають характерну поперечну смугастість (чергування світлих і темних смуг), що зумовлена особливістю їхньої структури і у зв'язку з цим різними оптичними властивостями.У міофібрилі послідовно розташовані темні анізотропні смуги (або диски А) і світлі ізотропні (або диски І). Анізотропні диски забарвлюються інтенсивніше, ніж ізотропні.Всередині кожної І-смуги є тонка темна лінія, яка має назву телофрагми, або лінії -Z. У центрі темної А-смуги можна спостерігати більш світлу ділянку — Н-з о н у, або смужку Г е н з е н а, на середині якої розташована тонка темна л і-н і я М, або мезофрагма. Структурною одиницею міофібрили є саркомер, який являє собою ділянку між двома телофрагмами,Довжина саркомера становить 2...З мкм. Саркомери — це елементарні скоротливі одиниці поперечно-смугастих м'язів, які скорочуються завдяки тому, що можуть зменшувати свою довжину в два рази.У ділянці саркомера є поздовжні нитки, міофіламенти, або, двох типів — тонкі і товсті. Товсті розташовані лише у середній частині саркомера (в його А-смузі); побудовані вони з білка міозину. Тонкі філаменти розташовані в /-смузі і частково заходять між товстими нитками в А-смугу до зони Н. Одним кінцем вони прикріплюються до телофрагми, а другий кінець у них вільний, у той час як товсті філаменти мають обидва кінці вільні. Тонкі філаменти побудовані з білка актину і, крім того, з тро-поміозину і тропоніну.
50 Скорочення скелетних мязів
Молекулярні механізми скорочення м'язового волокна. Під час скорочення, головки міозину приєднуються до молекул актину в сусідньому тонкому філаменті.Комплекси тропоніну і тропоміозину діють як своєрідний молекулярний «замикальний пристрій», який під час розслаблення м'язового волокна не дає молекулам актину взаємодіяти з міозиновими головками товстих філаментів. «Відмикають» актин іони кальцію, які звільняються з порож-нин саркоплазматичної сітки при поширенні імпульса по Т-трубочках. Після зупинки стимуляції іони кальцію швидко транспортуються від міофібрил до саркоплазматичної сітки. Тоді актин знову замикається і скорочення припиняється. Механізм, за допомогою якого іони кальцію «відмикають» актин, пов'язаний з їхнім приєднанням до тропоніну: молекули тропоміозину при цьому зсуваються і відкривають ділянки актину, здатні взаємодіяти з головками міозину.Енергію, необхідну для скорочення м'язів, дає АТФ. Головки міозину здатні зв'язувати молекули АТФ і здатні розщеплювати АТФ. Комплекс актину з міозином і АТФ не стабільний і швидко розпадається на актин і міозин-АТФ. Очевидно, поперечні містки відокремлюються у той момент, коли головки міозину зв'язують молекули АТФ
51 Гладкі мязи
Структурною одиницею є гладкий м і о ц и тГ} Це веретеноподібна клітина довжиною від 20 до 100 мкм (у матці під час вагітності вона може досягати 500 мкм), діаметром від 2 до 20 мкм. У матці, ендокарді, аорті, сечовому міхурі трапляються міоцити з відростками.і'Ядра міоцитів паличкоподібної форми лежать у центральній широкій частині клітин, містять невелику кількість гетеро-хроматину, добре помітні ядерця. Коли міоцит скорочується, ядро вигинається і навіть закручується. Цитоплазма забарвлюється оксифільно з базофіль-ним відтінком. Органели загального значення, серед яких багато мітохондрій, містяться біля полюсів ядра. Комплекс Гольджі та ендоплазматична сітка (особливо гранулярна) розвинені слабо, є вільні рибосоми. Цитоплазма міоцита містить також включення — жирові, вуглеводні та пігментні. Цитоплазма утворює численні вгинання — пі-ноцитозні пухирці і кавеоли. З їх допомогою в цитоплазму надходять, зокрема іони кальцію.