1.Онтогенез тканин, роль детермінації

Розвиток тканин – гітогенез – відбувається в ембріональному періоді онтогенезу після утворення зародкових листків (екто ендо мезодерми). З клітинного матеріалу зародкових листків у процесі диференціації виникають тканини. В основі диференціації (виникнення різних відмінностей клітин – біонічних, морфологічних), є процес детермінації – визначення подальшого шляху розвитку клітин на генетичному підґрунті. Обмеження шляхів розвитку внаслідок детермінації – комікування. Воно здійснюється поступово. Сукупність клітин, що належали до одного ембріонального зачатка, може бути джерелом розвитку кількох тканин., подальша їх детермінація здійснюється у ході гістогенезу. Відмінності між тканинами, що належать до одного типу, не такі значні, як між тканинами, що належать до різних типів.

Дифференциация — это стойкое структурно-функциональное преобразование клеток в различные специализированные клетки. Дифференцировка клеток биохимически связана с синтезом специфических белков, а цитологически — с образованием специальных органелл и включений. При дифференцировке клеток происходит избирательная активация генов. Важным показателем клеточной дифференцировки является сдвиг ядерно-цитоплазменного отношения в сторону преобладания размеров цитоплазмы над размером ядра. Дифференцировка происходит на всех этапах онтогенеза. Особенно отчетливо выражены процессы дифференциации клеток на этапе развития тканей из материала эмбриональных зачатков. Специализация клеток обусловлена их детерминацией.

Детерминация — это процесс определения пути, направления, программы развития материала эмбриональных зачатков с образованием специализированных тканей.

2.Теорія еволюції тканин. За О.О. Заварзіним:

1)загальні – епітелій і тканини внутрішнього середовища.

2) спеціальні – м’язові та нервові.

За М.Г. Хлопіним.

Типи епітелію:

1)шкірний – походить з ектодерми, за будовою – багатошаровий або псевдобагатошаровий, захисна ф., локалізація шкіра, ротова порожнина, стравохід, рогівка ока, піхва, відхідник.

2)кишковий – з ентодерми, за будовою – одношаровий призматичний, ф. усмоктування, локалізація – шлунок, тонка і товста кишки.

3)нирковий – з проміжної мезодерми, за будовою – одношаровий, ф. реабсорбції речовин з первинної сечі у кров, локалізація – ниркові канальні.

4)целомічний - з вентральної мезодерми, за будовою – одношаровий плоский, розмежувальна ф., локалізація – серозні оболонки.

5)епендимо-гліальний – з нерв. Трубки, за будовою – одношаровий, локалізація – вистелення порожнин мозку.

6)ангіодермальний – з мезенхіми, за будовою – одношаровий плоский, утв. Вистелення кровоносних та лімфатичних судин і серця.

3. Класифікація епітеліїв

1.Філогенетична класифікація (за походженням)

-шкірний-розвивається з ектодерми, знаходиться в шкірі;

-кишковий-розвивається з ентодерми, знаходиться в шлунку, кишечнику;

-нирковий-розвивається з проміжної мезодерми, знаходиться в нирках;

-целомічний-розвивається з вентральної мезодерми, знаходиться в складі серозних оболонок;

-епендимогліальний-розвивається з нервової трубки, вистилає порожнини мозку;

-ангіодермальний-розвивається з мезенхіми, знаходиться в судинах.

2.Морфофункціональна класифікація.