Діпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара Факультет суспільних наук та міжнародних відносин Кафедра соціології

Тема аналітичного огляду:

<<Технології соціального консультування>>

Виконала

Студентка гр.СЦ-12-2

Носовська А.Ф.

Перевірила

Писна Ю.В.

Дніпропетровськ 2012

План

1. Що таке соціальне консультування,його типи.

2. Стратегії

3. Процедури підримки

4. Якості та здібності спеціаліста

5. Висновки

6. Література

1.Соціальне консультування та його типи

У вимогах до підготовки соціальних працівників Британської центральної ради з підготовки соціальних працівників зазначається: соціальні працівники, серед усього іншого, мають знати і розуміти цілі, методи і теорії для подальших видів практики: консультування, захист прав та інтересів клієнта, ведення переговорів, втручання в ситуаціях кризи, сімейна терапія, соціальна освіта.Розглянемо такий вид практики як консультування.

Соціальне консультування – діяльність, спрямована на надання допомоги клієнту у пошуку розв’язання проблемної ситуації; процес, в ході якого спеціаліст допомагає клієнту вивчити і зрозуміти зміст даної проблеми і запропонувати різні варіанти вирішення цієї проблеми. Найчастіше соціальне консультування виступає у формі поради, визначення альтернативних шляхів вирішення проблеми, надання клієнту необхідної інформації.

Розрізняють декілька типів соціального консультування:

• загальне консультування клієнтів соціальними педагогами;

• спеціальне консультування клієнтів відповідно до направлення спеціалістами соціальних служб;

• навчальне консультування спеціалістів соціальних служб працівниками керівних установ і організацій;

• договірне консультування спеціалістами соціальних служб з різноманітних питань.

2.Стратегії

Л.Скал та І. Хопсон виділяють шість видів допоміжних стратегій:

1. надання порад: пропонування людині своєї думки на найкращий спосіб дій в ситуації, що склалася;

2. надання інформації: надання людині інформації, якої вона потребує в ситуації, що склалася;

3. безпосередні дії: робити будь-що від імені іншої особи чи надавати необхідні послуги (доставляти продукти, надавати позику, здійснювати втручання в кризовій ситуації);

4. навчання: допомога в оволодінні фактами, знаннями і навичками, які сприяють поліпшенню ситуації;

5. системні зміни: вплив на системи, які викликають у людей труднощі, з метою удосконалення цих систем, тобто робота з організаційного розвитку;

6. консультування: допомога в аналізі проблеми, проясненні конфліктних зон, знаходження альтернативних шляхів виходу і прийняття рішення, тобто підтримка людей в плані допомоги самим собі.

Психосоціальний підхід до консультування спрямований на зниження рівня стресової ситуації і усунення внутрішнього чи зовнішнього конфлікту в рамках проблемної ситуації шляхом довготривалих підтримуючих і навчаючих відносин. В якості інструментарію використовуються дві основні процедури — підтримка і модифікація.