1. Історію первісного суспільства вчені поділили на декілька періодів, взалежності від матеріалів з яких були виготовлені їхні знаряддя праці та та взалежності від технології виготовлення цих знарядь.

Розрізняють такі періоди:

-камяний вік

-вік міді

-вік бронзи

-залізний вік

Камяний вік в свою чергу поділяється на:ПАЛЕОЛІТ,МЕЗОЛІТ,НЕОЛІТ.

Палеоліт тривав 1млн-10тис.р.до н.е.

Стоянки цього періоду: біля с.Королеви Закарпаття; біля с.Мізин на Чернігівщині;біля с.Межиріччя на Черкщині біля с. Молодово Чернівецької обл.біля с. Рукаврублівецька Хмельничина основні заняття: збиральництво, полювання, рибальство, видобуток вогню, спорудження примітивного житла, пошиття одягу.

Знаряддя праці: камяні рубилла. скребла, різці, палиці. Спочатку проживали первісним стадом, на прикінці палеоліта стали жити общиною. Зароджуються перші релігійні вірування.

Мезоліт 9-7 тис.р. до н.е.

стоянки: фатьма коба, шанкоба в криму, гребеньківська на одещині, кирнасівська на Київщині.

Було приручено собаку, зароджується скотарство.удосконалюється знаряддя праці,винайдено лук, стріли.

Неоліт 7-4 тис.р. до н.е.

Стоянки: Ізюмська на Харківщині, біля Камяної могили Запорізька обл.

В цей період відбувається перехід від привласнювального до відтворюючого господарства.

Архіолог Чайлд назвав цей період неолітичною революцією

Риси революції:

- винайдення та поширення якісно нових способів, знарядь праці;

- поява перших штучних матеріалів: кераміка, тканини.

- перехід до осілого способу життя;

- активне формування стад свійських тварин.

Енеоліт (мідно камяний вік) 4-2 тис.р. до н.е. - була поширена трипільська культура

Бронзовий вік 2-1 тис.р. до н.е.- використання бронзи призлело до зростання продуктивності праці. Відокремлення господарства від землеробства.

Поширені такі культури: ямна. катакомбна, зрубна, білогрудівська.

Залізний вік 1 тис. до н.е.-1 ст. н.е. - відбувся другий та третій поділ праці, відокремлення ремесла, відокремлення торгівлі.

Виникає майнова нерівнівність, зароджуються класові відносини. Утв союзи, зароджується державність.

2.Трипільська кулутура

Археологічна культура енеоліту, відкрита в 1893р. чеським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля на Київщині.

Особливості культури:

довготривалий період існування;

була поширена на великі території 200тис км2;

культ.наз. культурою кочуючи землеробів;

утворення гігантських протоміст.

Трип. культ. була І-ю землеробською культурою на терит. Укр. Була розвинена гончарна справа, садівництво, прядіння, ткацтво, скотарство, рибальство, мисливство. Виготовляли знаряддя праці. Панував матріархат. Щодо походження культури історики не дійшли спільної думки.

3. Кочові народи на території України. Кімерійці. Скіфи. Сармати.

Кімерійці( Х-VII ст.. до н. е.) - перший народ у Східній Європі. Вони були першими не терит. Укр.хто перейшов до кочового скотарства, виплавляти залізо з болотяної руди, виготовляти сталь. Племінні союзи на чолі з царями(вождями). Основні заняття: скотарство, землеробство, ремесло, військова справа. Воєнні походи: до Малої Азії, Урарту, Ассирії, Лідії.

Скіфи(VII-IIIст. до н.е.) – войовничі кочові племена, на чолі яких стояли царі. Найб. характеристики дав Геродот. Він поділив їх на: землеробів, орачів, кочівників. Розв. такі ремесла: ковальське, гончарство, ткацтво. Воєнні походи: на Персію, Грецію. В 4ст. до н.е. вони утв.держ. скіфію, яка досягла найб.розквіту за царя Алтея. Сармати(ІІІ ст.. до н.е. – ІІІ ст. н.е. ) – дістали назву від римлян, об’єднання войовничих племен(алани, роксолани, савромати) на чолі з вождями. Основні заняття: торгівля, скотарство, ремесло, військова справа. Воєнні походи з державами Закавказзя, Римом.

4. Антична цивілізація північного Причорноморя

У 5ст. на терит. Північного Причорномор’я прибувають греки колоністи. Причини: демографічна(перенаселення Греції), аграрна(нестача землі), сировинна(нестача сировини), торгівельна, політична.

Найб. містами-державами були: Пантікапей, Херсонес, Ольвія, Тіра.

Основні заняття: землеробство, садівництво, виноградництво, рибальство, скотарство.

Розвинуті такі ремесла: гончарство, ткацтво, металеве, деревообробне.

Із цієї терит.до Греції вивозили: зерно, льон, мед,віск, рабів, хутро.

Із Греції завозили: посуд, тканини, прикраси.

Причини занепаду міст-держав: 1)загальна криза рабовласництва, яка підривала силу держав. 2)натиск кочівників.

5.Слов'яни є коріним населеням Європи.Як окрема етнічна спільність,слов'яни сформувалися на початку нашої єри.Західні слов'яни дали початок полякам,чехам,словакам.Південі слов'яни-болгарамсербам,хорватам,словенцям,боснійцям,македонцям.Східні слов'яни-українцям,росіянам,білорусам.

Слов'яни прийшовши,сіли по Дніпру і назвалися поляками,бо осіли у лісах,а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і називалися дреговичами;а інші сіли на Двіні і називалися-полочанами-од річки,яка впадає в Двіну і має назву Полота.

Усі племена мали свої звичаї ,і закони предків своїх,і заповіти.

6. Існує декілька теорій походження Київської Русі:

- норманська теорія. (німецькі історики Г. Баєр та Г. Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Росії.)

- теорія автохтонного походження

- Антинорманська теорія (Цю теорію сповідували українські історики XIX - початку XX ст. М. Костомаров, В.Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій.)

Представники вважали, що з варягами чи без варягів східні слов’яни були в змозі утворити свою державу, бо:

-для цього у східних слов’ян існували всі необхідні внутрішні соціально-економічні передумови;

-процес державотворення розпочався у східних слов’ян ще до приходу варягів;

Антинорманської теорії дотримується і сучасна українська історіографія.

Дійсно, держава виникає лише тоді, коли стає історичною необхідністю — на стадії розпаду первіснообщинного та формування класового суспільства. Саме на такій стадії суспільного розвитку знаходилися східні слов’яни у VIII - IX ст.

7.Київська Русь утворилася у наслідок об'єднаня навколо племені поляк таких племен :Дреблен,Тиверців,Уличів,Радимиців,Кривичів,Волинян,Бужан,Дулібів,Словен.

882р.Новгородський князь Олегздійснив похід до Києва.Ним було убито Аскольда і Діра і проголосив Київ матір'ю міст руських.

883р. він воює з древ'янами

885р. з уличами.

907-911рр. здійснив два походи до Візантії.Було підписано договори з Константинополем за якими руські купці отримали право на безмитну торгівлю та постійне місце проживання протягом 6 міс.Олег здійснив походи до арабського Хіліфату.Обставини його смерті залишається загадкою.

З 912-945рр. правив князь Ігор.Здійснює походи на землі Древ'ян,Улиців.

915-920рр.веде боротьбу з Печенігами.Походи були менш удалі ніж у Олеги.

945р. під час походу до Древ'ян Ігор загинув.

945-964рр. князювання Ольги.Ольга визнала чіткі розміри данини,та місце збору данини.

946-957рр. здійснили 2-дипломатичні візити до Візантії,під час дрегого візиту прийняла християнство.

959-961рр.до священої римської імперїї направлено делигацію Адельберто.

967-969рр. здійснив два походи до Болгарського царства.

969р.Святослов посадив у Києві Ярополка,в Овручі Олега,в Новгороді Володимера.