66. Особливості технології перевезення масових навальних вантажів

До навалочних відносяться вантажі, які перевозяться без підрахунку місць та, як правило, без упакування; це насамперед сипучі і кускові вантажі: вугілля, руда, торф, будівельні матеріали тощо. Основні фізико-механічні властивості навалочних вантажів, які необхідно враховувати під час перевезення, зберігання, перевантаження, це: гранулометричний склад або кусковатість, насипна щільність, вологість, сипучість, абразивність, корозійність, липкість, отруйність, вибухонебезпечність, здатність самозайматися, злежуватися і змерзатися.

У залежності від умов перевезення і зберігання навалочні вантажі умовно поділяють на дві групи. До першої належать вугілля, торф, сланці, щебінь, гравій, бутовий камінь, пісок, глина, цукровий буряк, тобто ті вантажі, які перевозяться переважно у піввагонах, на платформах і зберігаються на відкритих складах у штабелях або відвалах. До другої групи входять цемент, негашене вапно, алебастр, мінеральні добрива та інші вантажі, які перевозять у критих або спеціальних вагонах типу “хопер” і зберігають у критих складах, елеваторах або під навісом.

Під час перевезення вантажів навалом у критих вагонах застосовуються дверні загородження: дошки, обаполи, щити, крафт-папір.

При оформленні перевізних документів на вантаж відправник зобов'язаний у накладній у графі "Кількість місць" зазначити "Навалом”.

Навалочні вантажі зважують, як правило, на вагонних вагах, без розчеплення вагонів, але з їх зупинкою на ваговій площадці. При цьому масу тари вагона приймають за трафаретом.

Перевезення масових навалочних вантажів може здійснюватись відправницькими маршрутами або групами вагонів з оформленням однієї накладної.

При навантаженні та вивантаженні їдких вантажів необхідно вживати заходів проти утворення пилу. Вивантажувати їдкі вантажі і мінеральні добрива можна тільки механізованим способом. Робітники, які обслуговують механізми, повинні працювати в спецодязі, респіраторах і антипилових окулярах, що видаються для індивідуального користування. Фільтр респіратора змінюють по мірі забруднення, але не рідше одного разу за зміну. Рекомендується виносити із запилених зон пульти керування машинами і механізмами.

При переробці хімічних вантажів робітники зобов'язані користуватися протигазами, індивідуальними засобами захисту. Для захисту шкіри необхідно застосовувати захисні мазі, пасти, емульсії. Не рекомендується приймати їжу і палити на робочих місцях. Перед їжею, палінням необхідно ретельно мити руки і полоскати рот. Після роботи спецодяг і спецвзуття обезпилюють і знешкоджують, робітники приймають гарячий душ.

Штабелі сипучих вантажів із крутизною більше кута природного нахилу необхідно огороджувати міцними підпірними стінками. З метою уникнення обвалу не слід вибирати в одному місці сипучі вантажі, які злежалися і змерзлися.

Вивантаження навалочних вантажів і їх складування біля залізничних колій повинно здійснюватися із дотриманням встановленого габариту.

75 Особливості технології перевезення твердого палива

Тверде паливо поділяється на 2 групи:

1. утворені природним шляхом;

2. утворені штучним шляхом.

Антрацити заборонено зберігати разом з рудою та хімікатами. Заборонено завантажувати вугілля до вагонів із залишками інших вантажів.

Під час ВРР кокс подрібнюється, що погіршує його якість. Перевозиться в піввагонах з „шапкою” трикутної форми, висотою 1150 мм (вантажопідйомність використовується на 50...67 %).

Горючі сланці взимку – змерзаються. Зберігаються на відкритих площадках. Притаманне самонагрівання та самозаймання.

ТОРФ Для покращення використання вантажопідйомності використовують „вертушки” з піввагонів з нарощеними на 800-900 мм бортами. Маса вантажу визначається за обміром або зважуванням.

Притаманне самонагрівання та самозаймання. Для попередження цього навантажують таким чином:

• до 200 мм нижче рівня борту – торф з нормальною вологістю;

• вище – торф з вологістю не менше за 65 %.

Перевозиться з „шапкою” трикутної форми висотою 200-250 мм. При температурі повітря вище за +20 °С – додатково зволожують.

Деревне вугілля перевозиться критими вагонами, які після вивантаження промивають. Вантажопідйомність вагонів використовується на 20...48 %. Є легкогорючим, що вимагає дотримання особливих умов перевезень.

Дрова поставляються довжиною 1 м (за згодою вантажоодержувача – до 4-6,5 м). В залежності від вологості поділяються на:

• 1 група – сирі (вологість >35 %);

• 2 група – напівсухі (вологість 25-35 %);

• 3 група – сухі (вологість < 25 %).

Свіжозрублені мають вологість 50-60 %. При природному висушуванні на протязі 1,5-2 років – до 16-20 %.

При перевезенні залізничним транспортом вантажопідйомність використовується на 60-65 %.

До відходів с/г виробництва , які використовуються в якості побутового палива є солома, лузга соняшникова, лузга рисова тощо. За складом та тепловою цінністю близькі до дров. Дуже мала об’ємна маса, тому для транспортування та опалювання їх попередньо брикетують.

Є легкогорючими, що вимагає дотримання особливих умов перевезень.