
- •1.Обєкт і предмет дослідження соціології.
- •3.Структура соціології р. Мертон.
- •4.Роль і місце соціології в житті суспільства.
- •5.Передумовиціологі виникнення соціології.
- •6.Розвиток соціології в 19 столітті. Конт, Спенсер, Маркс.
- •7.Розвиток соціології в 19 ст. Дюркгейм, Вебер, Кулі.
- •8.Розвиток соціології в 20 ст.
- •9.Сучасні соціологічні теорії.
- •10. Розвиток соціології в Україні.
- •11., 13, 14, 15, 16, Є в зошиті.
- •12.Суспільство: теорії його вивчення.
- •17.Соціальна стратифікація і соціальна мобільність.
- •18. Сутність понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •19.Формування і розвиток особистості.
- •20.Структура і типологія особистості.
- •21. Соціалізація особи
- •22. Праця як соціально економічна категорія.
- •23. Основні завдання і проблеми соціології праці.
- •24. Поняття, структура та функції трудового колективу.
- •25. Типологія трудових колективів і їх функції.
- •26. Стилі та методи керівництва у трудовому колективі.
- •27. Причини виникнення та шляхи подолання конфліктів в передових колективах.
17.Соціальна стратифікація і соціальна мобільність.
Соціальна стратифікація — диференціація суспільства на соціальні класи та верстви населення. Стратифікація — це розташування індивідів і груп згори вниз горизонтальними шарами (стратами) за ознакою нерівності в доходах, рівня освіти, обсягу влади, професійному престижі.
Стратифікація відображає соціальну неоднорідність, розшарування суспільства, неоднаковість соціального положення його членів і соціальних груп, їхню соціальну нерівність. Термін показує відмінності між формами соціального ранжування і нерівності, котрі характеризують суспільства або що існують в рамках одного з них. У історичній та порівняльній перспективі, наприклад, — між рабом, кастою, станом і сучасним «класово відкритим» суспільством, а також між соціальними характеристиками, котрі диференціюють нерівність.
Соціальна мобільність — перехід індивіда, соціального об'єкта або цінності, створеної або модифікованої завдяки людській діяльності, від однієї соціальної позиції до іншої. Поняття було введено П. Сорокіним у 1927 р.
Існують два основних види соціальної мобільності — міжгенераційна і внутрішньогенераційна, і два основних типи — вертикальна і горизонтальна. Вони в у свою чергу поділяються на підвиди і підтипи.
Під вертикальною мобільністю розуміють ті відносини, що виникають при переміщенні індивіда або соціального об'єкта з одногосоціального прошарку в інший. В залежності від напряму переміщення вирізняють висхідну мобільність(соціальний підйом, рух вгору) і низхідну мобільність(соціальний спуск, рух вниз). Між ними існує певна асиметрія: всі прагнуть підніматися і ніхто не хоче опускатися соціальною драбиною. Як правило, висхідна мобільність — явище добровільне, а низхідна — вимушене.
Горизонтальна мобільність передбачає перехід індивіда з однієї соціальної групи в іншу, яка розміщена на тому ж рівні. Різновидом горизонтальної мобільності є географічна мобільність, що полягає не в зміні статусу або групи, а переміщення з одного місця в інше, зберігаючи при цьому попередній статус. Якщо до зміни місця додається зміна статусу, то географічна мобільність перетворюється вміграцію.
Класифікація може бути проведена і за іншими критеріями. Так, наприклад, розрізняють індивідуальну мобільність(переміщення індивіда відбуваються незалежно від інших) та групову мобільність(переміщення виникають колективно).
Внутрішньогенераційна мобільність (інтрагенераційна) — це висхідна чи спадна мобільність окремої людини протягом її життя. Інколи цей вид соціальної мобільності ще називаютькар'єрою, котру визначають як зміну соціального статусу індивіда протягом власного життя.
Міжгенераційна мобільність (інтергенераційна) — це рух індивіда соціальною драбиною між різними поколіннями. Вивчаючи цей тип мобільності, можна з'ясувати, як змінилися соціальні позиції поколінь дітей порівняно з поколіннями батьків. Масштаб міжгенераційної мобільності свідчить про те, наскільки в тому чи іншому суспільстві нерівність переходить від одного покоління до іншого. Якщо міжгенераційна мобільність невелика, то це свідчить про укоріненість нерівності в даному суспільстві.