23. Основні завдання і проблеми соціології праці.

Завдання соціології праці

• Вивчення та оптимізація соціальної структури суспільства, трудової організації (колективу).

• Аналіз ринку праці як регулятора оптимальної та раціональної мобільності трудових ресурсів.

• Пошук шляхів оптимальної реалізації трудового потенціалу сучасного працівника.

• Пошук шляхів оптимального поєднання моральних і матеріальних стимулів та вдосконалення ставлення до праці в умовах ринку.

• Вивчення причин і вироблення системи заходів щодо попередження та вирішення трудових спорів, конфліктів.

• Визначення ефективної системи соціальних гарантій, що захищають працівників.

По-іншому можна сказати, що завдання соціології праці зводяться до вироблення методів і прийомів використання соціальних чинників на користь рішення перш за все найважливіших соціально-економічних проблем суспільства й особистості.

• У цілому соціологія праці покликана:

  • з одного боку, розширювати знання про реально існуючої діяльності;

  • з іншого боку - сприяти затвердженню нових зв`язків і процесів, що протікають в сфері праці.

Трудова діяльність завжди вплетена в конкретні соціально-економічні умови, пов`язана з певними соціально-професійними групами, локалізована в часі і просторі. Тому соціологія вивчає соціальні форму і умови праці, її соціальну організацію (колективний, індивідуальний, сімейний, примусовий, добровільний). Гранично важливо знати механізми включення людини в трудову діяльність, тобто ціннісні орієнтації, мотиви, задоволеність працею і багато іншого. До теперішнього часу соціологія праці - найрозвиненіша частина вітчизняної соціологічної науки. Це позначилося і на формуванні певних економічних спеціальностей. Наприклад, в 1987 р. у вузах спеціальність "економіка праці" була перетворена в "економіку і соціологію праці", що свідчило про визнання того факту, що без соціального знання, без соціології вже немислимий ефективний процес управління у трудовому колективі.