1.Обєкт і предмет дослідження соціології.

Як і будь-яка наука, соціологія неможлива без об'єкта і предмета свого вивчення.

Обєкт соціології — це елемент навколишньої дійсності, на який спрямований дослідницький пошук. Природа, тваринний і рослинний світ, людина, суспільство, культура .

Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Для соціології немає спеціально відведеної сфери соціальних явищ (як культура чи психологія), вона не вивчає які-небудь специфічні, характерні тільки для конкретної сфери суспільного життя явища.

Загалом, об'єктом соціології є:

суспільство (глобальне світове співтовариство, національне співтовариство);

соціальні спільноти — сукупності індивідів, що реально існують, характеризуються відносною цілісністю і придатні для емпіричної фіксації (класи, конфесії, професійні, вікові групи тощо);

людина як творець соціальних спільнот і суб'єкт соціальних процесів;

соціальні інститути — сталі форми організації спільної діяльності людей, механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним.

У кожному конкретному випадку об'єктом дослідження соціології виступає проблемна ситуація, сфокусована на конкретному соціальному явищі, процесі, сфері соціального життя. Скажімо, як об'єкт соціологічного дослідження можуть бути виборці певного округу, колектив певної організації, сім'я чи потенційні покупці певного товару, чи взаємини між політичними партіями тощо.

Предметом кожної науки є логічно взаємопов'язана і несуперечлива система фундаментальних понять, які описують ту частину об'єктивної реальності, на яку націлені методи вивчення цієї науки.

Предмет соціології — це сукупність основних теоретичних понять, за допомогою яких вчені описують реальні факти, пояснюють і практично вирішують соціальні проблеми.

Предмет соціології - закони та закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти та суспільства загалом. Соціальне життя суспільства, тобто взаємодія соціальних суб'єктів із проблем, пов'язаних із їхнім соціальним статусом, роллю та соціалізацією.

2. Категорії та функції соціології.

Соціологічні категорії — це основні і найбільш загальні поняття соціології, що відображають об'єктивну соціальну дійсність в узагальненому вигляді, у її становленні, розвитку й утвердженні. Центральною для соціології визнають категорію "соціальне", яка відображає і виражає специфіку буття суспільства як суб'єкта життєвого процесу в цілому, а відповідно — специфіку всіх соціальних процесів і суб'єктів.

- суспільство - як система зв'язків, відносин між індивідами, соціальними спільнотами і групами, їх діяльність, тобто як система соціальних організацій та інститутів;

- особистість - людина, що є членом конкретної суспільної системи, що володіє соціальною активністю, тобто як відображення сукупності всієї системи суспільних відносин;

- індивід - основний елемент соціальної системи, як конкретно існуюча особистість.

Соціальна реальність - об'єктивне (незалежно від свідомості людей) існування суспільства і системи суспільних відносин, процесів і явищ.

Явище соціальне - доконане подія, обумовлене результатами діяльності людей, суспільства; то в чому виявляється сутність життєдіяльності суспільства і суспільного життя людини, наприклад, суспільний поділ праці, держава, війна, мир, суспільну думку, суспільну свідомість, мода і т.д.

Соціальні відносини - взаємозв'язки між людьми та їх об'єднаннями, їх спільна діяльність з приводу відтворення життя суспільства і суспільного життя людини, з приводу задоволення своїх потреб.

Соціальний процес (від лат. Processus - проходження, просування) - хід, розвиток соціального явища, послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем, особистості, наприклад, соціальна стратифікація і соціалізація особистості, соціальна мобільність, міграція, соціальна революція і т.п.

Соціальна діяльність це спосіб існування людей, суспільства, що виявляється в цілеспрямованому відображенні та перетворенні навколишнього середовища, умов життя, як тих, які вони знаходять готовими в природі, так і тих які створюються ними самі.

Соціальне виробництво - цілеспрямована діяльність людей, суспільства по формуванню зв'язків, відносин між собою.

Соціальна організація (від франц. Organisation, від пізньолат. Organizo-повідомляю стрункий вигляд, влаштовую) - історично сформована упорядкована система діяльності суспільства, людей; історично сформована упорядкована система соціальних відносин, наприклад, економічна організація суспільства, військова організація суспільства, політична організація суспільства і т.д.

Соціальний інститут (від лат. Institutum - встановлення, установа) - історично склалася, стійка і закріплена в нормах моралі (моральності) і (або) права, система суспільних відносин, наприклад, сім'я, освіта, держава, право, власність, наука, економіка , політика, армія і т.д.

Соціальне відтворення це цілеспрямована діяльність людей, суспільства по відтворенню свого життя (суспільства і суспільного життя людини), наприклад, відтворення членів суспільства від народження до їх повної соціалізації, відтворення системи соціальних відносин в процесі матеріального виробництва, відтворення системи соціальних відносин у науковій, ідеологічної, політичній сферах і т.д.

Соціальна структура (від лат. Structura - будова) - історично сформована система суспільних відносин на основі відмінностей між людьми, що породжують соціальну нерівність, наприклад соціально-демографічна структура - за статтю, віком; соціально-етнічна - по приналежності до раси, нації, народності ; соціально-економічна структура - по місцю і ролі в системі суспільного виробництва і т.д.

Функції соціології.

1. теоретико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в* усіх своїх складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про різні

сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку,

виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін

тощо);

2. описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і

накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні

висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти,

здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами; інформація

соціологів допомагає проаналізувати стан соціально-психологічного

клімату і напруги у трудових колективах, навчальних групах, установах,

запобігти виникненню і вибуху соціальних конфліктів);

3. прогностична функція (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані

прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в

майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як зараз,

епохи розвитку суспільства. В цьому аспекті соціологія може визначати

діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих

процесів, пов'язаних з кожним із обраних сценаріїв; розрахувати ймовірні

втрати по кожному з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також

довготермінові наслідки.