50Моделі стратегічного планування

Стратегічне планування — це систематизовані та більш-менш формалізовані зусилля усієї організації, спрямовані на розробку стратегій, оформлення їх у вигляді стратегічних планових документів різного типу, організацію виконання цих стратегічних планів, проектів і програм.

Найпоширеніші моделі стратегічного планування:

1. Модель стратегічного планування на основі «стратегічної прогалини».

2. Модель стратегічного планування, що базується на врахуванні ринкових переваг - основна увага приділяється врахуванню інтересів акціонерів (зовнішніх і внутрішніх), які беруть участь у прийнятті рішень стосовно захо­дів, які забезпечують довгостроковий розвиток підприємства.

3. Модель стратегічного планування, орієнтована на створення та підтримку конкурентоспроможності підприємства.

4. Модель стратегічного планування, орієнтована на створення позитивного іміджу.

5. Моделі стратегічного планування, що враховують розміри підприємств.

51 Процес формування системи цілей.

Цілі - це конкретний стан основних показників діяльності підприємства в майбутньому. На досягнення цього бажаного стану спрямована його всебічна діяльність. Значущість цілей визначається тим, що вони є вихідним моментом для розробки планів і на них базується система планування. Вони є початком відліку в процесі контролю і оцінки результатів праці окремих працівників, підрозділів і підприємства в

Правильно сформульовані цілі мають відповідати таким вимогам:

• реальність, конкретність, досяжність;

• вимогливість, орієнтація на високий результат, успіх (а не на процес);

• наукова обґрунтованість, погодженість;

• вимірюваність;

• однозначність для сприйняття, ясність;

• гнучкість;

• прийнятність;

• відображення змісту діяльності.

«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпо­рядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.

Вимоги до побудови «дерева цілей» такі: повнота відображення процесу або явища; на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня; несуперечливість цілей нижчого та верхнього рівнів;усі цілі мають бути сформульовані в термінах робіт.

Процес формування системи цілей представлений наступними етапами:

• 1-й етап — формулювання цілей.

• 2-й етап — визначення пріоритетів цілей.

• 3-й етап — перевірка цілей на позитивність.

• 4-й етап — створення внутрішнього зворотного зв'язку.

• 1-й етап — формулювання цілей.

52 Стратегічні плани.

Стратегічний план – формальний інструмент, тобто документ, що охоплює комплекс показників з необхідним рівнем деталізації, щодо формування досягнення стратегічних цілей та подолання невизначеності в середовищі функціонування підприємства.

Стратегічний план має бути:

• інструментом досягнення встановлених цілей, шляхом документального оформлення та впровадження в повсякденну діяль­ність «стратегічного набору» підприємства;

• системою взаємопов’язаних заходів по виконанню складових «стратегічного набору»;

• визначеним за термінами, зорієнтованим у майбутнє;

• визначеним за витратами;

• гнучким, що реагує на зміни в середовищі;

• кількісно визначеним, чітким, ясним, легким для сприймання;

• легким для пояснення та можливим для виконання.

Стратегічний план має кілька «зрізів»:

• «часовий»;

• «функціональний»;

• «ресурсний»;

• «виконавчий».

Стратегічна програма — це координуючий адресний документ, що є економічно та науково обґрунтованою системою пов’язаних між собою, і націлених на досягнення загальної мети різноманітних заходів (соціально-економічних, науково-техніч­них та організаційно-господарських), узгоджених за термінами та виконавцями (співвиконавцями), а також забезпечених необхідними фінансовими та матеріально-технічними ресурсами.

Програма складається з певних програмних заходів, зміст яких залежить від типу та спрямованості програми на виконання певних стратегій.

Проект — одноразова сукупність цілей, стратегій, задач та дій, що має системні характеристики відносно взаємозв’язку ресурсів, послідовності виконання робіт і залучення спеціалістів певного профілю