45 Види стратегії управління персоналом та її складові.

Стратегія управління персоналом — це тип забезпечувальної стратегії, яка спрямована на керований розвиток та вдосконалення кадрового потенціалу підприємства, накопичення людського капіталу; існує у вигляді довгострокової стратегічної програми (плану), сформованої з метою створення однієї з головних конкурентних переваг.

Цілі персонал-стратегій (як функціональної підсистеми підприємства) ринково-орієнтованої організації можуть бути загально визначені таким чином:

• визначення місця й ролі підсистеми управління персоналом як не­від’ємної частини загальної системи управління, яка має забезпечувати підприємство кваліфікованими кадрами в необхідній кількості;

• формування кадрової політики, персонал-стратегії, окремих «кар’єрних стратегій», які мають враховувати природу «людського ресурсу», що розвивається, змінюється не лише професійно, а й у стилі життя та праці, впливаючи на розвиток усього підприємства;

• формування системи підготовки фахівців, орієнтованих на специфіку діяльності та напрямки розвитку підприємства;

• управління персоналом як поєднання стратегічної та поточ­ної діяльності, індивідуального та колективного впливу, комплекс­ного розв’язання проблем оплати та дисципліни праці, захисту, безпеки та гігієни праці тощо;

• формування ефективних комунікацій, що базуються на позитив­них стосунках як усередині підприємства, так і за його межами;

• дотримання чинного законодавства щодо регулювання трудових відносин;

• оформлення необхідних документів, що відбивають найом, просування, звільнення кадрів, згідно з вимогами державної звітності;

• формування системи планів і програм розвитку персоналу підприємства, що сприяє успішному розв’язанню поточних проблем.

46 Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства

Кореневі компетенції – це знання,вміння та зв’язки організації, які дозволяють їй отримати стратегічні переваги на одному або декількох ринках.

Їх поділяють на :

-технологічні компетенції:

• Капітальні активи

• Знання про ринки,споживачів,конкурентів,технологій

• Організаційні компетенції:

(культура організації, управлінський досвід,стиль керівництва,фінансові активи,імідж)

• Зовнішні контакти і зв’язки(позиція в ланцюгу постачання)

Стратегічна поведінка, як тип реакції:

-виробнича реакція, яка орієнтує організацію на виробництво,освоєння продукції та її реалізація на відомому ринку-організація аутсайдер;

-конкурентна реакція для якої притаманна цінова та диверсифікаційна структурна діяльність- організація захисник;

-інноваційна реакція спрямована на захист якості, розробка нових видів продукції- організація «захисник якості»;

-підприємницька, спрямована на збалансування СЗГ,ЗСР - інтегрований аналізатор;

-адміністративна,дозволяє організації використовувати своє монопольне становище та проводити диверсифікаційну діяльність в різних напрямках.Існує 3 види: - «диверсифікований аналізатор»; «організація проспектор»;- «організація монополіст».