3. Водостоки будівель

Дощові та талі води з покрівлі будівлі видаляються шляхом викиду води зі звисів, карнизів організованим відводом по зовнішніх чи внутрішніх водосто­ках.

Зовнішні водостоки (водоспуски) (рис. 31, а) складаються з жолобів, які збирають воду зі схилу покрівлі, та водостічних труб з воронкою, що скидають воду на вимо­щення біля будівлі. По проїздах вода стікає у дощоприймач, а далі – в мережу зовнішньої дощової каналізації. У зимові періоди водостоки об­мерзають і талі води видаляються не повністю, що призводить до руйнування бу­дівельні конструкції через їх зволоження. Зовнішні водостоки збільшують витра­ти на експлуатацію покрівлі (необхідність видалення снігу, сосульок), вони не довговічні та трудомісткі у ремонті. Тому їх влаштовують у будівлях, де немає можливості організувати внутрішній водостік, або в малоповерхових будівлях з невеликою площею покрівлі, в основному в південних районах.

Внутрішні водостоки (рис. 31, б) відводять по трубопроводах, що

розташовані всередині будівлі. Вони надійно працюють в усі сезони й потребують мінімального обслуговування. Внутрішні водостоки отримали широке розповсюдження при будівництві будівель з плоскими покрівлями.

Вода з внутрішніх водостоків відводиться у зовнішні мережі дощової чи загально сплавної каналізації через закритий випуск (рис. 31, б). Приєднання водо­стоків до господарсько-побутової системи не допускається. Дозволяється викид дощової води у виробничу каналізацію незабруднених чи повторного викорис­тання вод. За відсутності каналізації випуск передбачається в лотки біля будівлі – відкритий випуск (рис. 31, в). Внутрішні водостоки складаються з приймачів атмосферних вод – водостічних воронок, стояків, відвідних труб, які з’єднують водостічні воронки зі стояками, випусків, пристроїв для прочистки.

Водостоки з відкритим випуском при від’ємних температурах зовнішнього повітря обладнують гідрозатвором, який у холодну пору року перешкоджає проникненню охолодженого повітря та промер­занню водостоку. В будівлях з від’ємною температурою передбачають устрої для підігріву водостоків (подача теплого повітря, електропідігрів).

Внутрішні водостоки монтують з напірних чавунних, азбестоцементних, пластмасових труб.

Водостічні воронки складаються з корпуса, який влаштовуєть­ся в перекритті, рами, під яку заводиться гідроізоляція, ковпака або решітки для затриму­вання сміття. Верхня частина воронки (ковпак, решітка) мають отвори з площею перерізу не менше ніж удвічі більшою перерізу відвідного пат­рубка, для зменшення опору руху та підпору води перед воронкою. Воронки обов’язково герметично з’єднані з покрівлею, щоб атмосферні води не просочувалися й не руйнували перекриття. Для цього шар гідроізоляції кріпиться болтами між корпусом і рамою та заливається зверху мастикою.

Білизнопровід

Білизнопровід призначений для періодичного, порціонного гравітаційного транспортування білизни в білизноприймальну камеру.

У готелях місткістю 300 місць і більше при поверховості більше 5 поверхів допускається застосування білизнопровідов.

Схема білизнопроводу наведена на рис. 32.

Рис. 32. Схема білизнепроводу:

1 - стовбур 2 - білизноприймальник.3 - лоток сортувальний 4 - логнестійка заслінка 5 - завантажувальний люк, 6 - вентиляційний вузол. 7 - протипожежна система (сплинкер)

Стовбур білизнопровіда (діаметр 450-1000 мм) складається з окремих елементів, з'єднаних між собою в розтруб і скріплених болтовим з'єднанням.

Вогнестійка заслінка автоматично перекриває отвір ствола білизнопровода, запобігаючи поширення вогню та диму в стовбур).

Завантажувальний має ущільнення і запірний замок.

Протипожежна система (сплинкер) для автоматичної ліквідації вогнища загоряння в стовбурі білизнопровіда.

Всі конструктивні елементи білизнопровіда виконані з антикорозійного, жаростійкої сталы товщиною 1,5 мм.

Майданчик розбирання брудної білизни при білизнопроводі передбачається площею не меншою 4м².

Найбільш безпечне технічне рішення - використання замикаючої автоматики, яка при відкриванні одного з завантажувальних люків блокує всі інші. Це пов'язано з тим, що білизнопровіди не мають завантажувальних клапанів, а геометричні розміри дверцят досить великі, і при маніпуляціях з білизною обслуговуючий персонал може отримати травму важкими тюками з білизною, що викидаються в білизнопровід з вищерозташованих поверхів. Тим не менше, оскільки нормативних вимог до білизнопроводів в нашій країні, фактично, немає, використання замикаючої автоматики не є обов'язковим, найчастіше дверцят просто замикають на ключ.

При наявності замикаючої автоматики дверцята білизнопровіду обладнується електромагнітним замком і найпростішою індикацією, наприклад, лампами червоного і зеленого кольору. При закритих дверцятах на всіх поверхах постійно горить індикаторна зелена лампа, що сигналізує про те, що білизнопровід вільний. Натисканням відповідної кнопки електромагнітний замок відмикає дверцята; одночасно блокуються дверцята на всіх інших поверхах, загоряються індикаторні лампи червоного кольору.

Вентиляція в білизноприймальній камері може бути як примусова, так і природна, через стовбур, з виведенням на покрівлю через дефлектор. Стовбур білизнопровода також може у верхній частині закінчуватися адаптером для підключення до системи загальнобудинкової витяжної вентиляції. Якщо немає можливості підключитися до витяжної вентиляції або вивести стовбур на покрівлю, влаштовують так звану вентиляцію зворотною тягою. У цьому випадку ствол білизнопровода вентилюється через білизноприймальну камеру. У білизноприймальній камері влаштовується витяжна вентиляція, причому при розрахунку її продуктивності враховується також і обсяг стовбура білизнопровіда. Для надходження повітря в стовбур використовуються нещільності в люках і спеціально передбачений зазор в заглушці у верхній частині стовбура. способом.

Ніяких запахів в білизн проводах не утворюється, проте очищати їх необхідно. При розміщенні тюків з білизною в стовбур білизнопровіда утворюється велика кількість нитяних волокон, пилу і т. д. Пил, що осів на внутрішній поверхні ствола, успішно видаляється тими ж самими тюками, але при цьому досить велика її кількість потрапляє в систему вентиляції.