МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський університет імені Бориса Грінченка

Університетський коледж

Курсова робота

З предмету проектування

На тему:

«Дизайн-проект музею в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка»

Виконавець проекту:

Студентки групи ДЗмс-01-09-4од

Лазутікова Віра Володимирівна,

Цебрик Антоніна Василівна,

Чугай Інна Олександрівна

Керівник проекту:

Казіміренко О.В.

Київ – 2012р.

Зміст

ВСТУП	Ст.
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ	Ст.
РОЗДІЛ 2. ОПИС ПРОЕКТУ	Ст.
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ	Ст.
ВИСНОВКИ	Ст.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	Ст.
ДОДАТКИ	Ст.

Вступ

Тема курсового проекту - дизайн-проект музею в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка.

Мета проекту: розробити дизайн-проект музею в Університетському коледжі Київського університету імені Бориса Грінченка.

Університет носить ім’я видатного українського педагога, громадського діяча, письменника, вченого, фольклориста, етнографа, лексикографа Бориса Дмитровича Грінченка (9 грудня 1863р – 6 травня 1920р). Життя й діяльність Б.Грінченка для багатьох поколінь слугують дієвим прикладом подвижництва на теренах розвитку української культури і національної ідеї. Постать Бориса Грінченка по праву стоїть поруч з такими титанами нашої нації, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Його ім’я – святе для кожного, хто працює та навчається у навчальному закладі.

Університетський коледж є складовим підрозділом Київського університету імені Бориса Грінченка. В коледжі існує дванадцять напрямів підготовки фахівців. З кожним роком з’являються нові студенти та викладачі, які не знайомі з постаттю Б.Грінченка, для ознайомлення з його діяльністю та популяризації цієї особистості існує необхідність у створенні музею.

За умов інформатизації освіти, впровадження у навчальний процес новітніх інформаційних технологій змінюються форми і методи забезпечення інформаційних потреб, тому дизайн-проект музею дозволяє надати всім абітурієнтам нашого коледжу, а також гостям повну інформацію про життя, творчість та діяльність Бориса Дмитровича Грінченка.

Головною метою функціонування музею в коледжі є інформаційне забезпечення учасників навчально-виховного процесу, зокрема, навчальної, дослідницької, самоосвітньої діяльності студентів.

В музеї, присвяченому Борисові Грінченку буде розміщена узагальнена інформація в сучасному вигляді про цього діяча, яка ознайомить першокурсників та вчителів з його творчим шляхом,викладені відгуки відомих людей про його діяльність.

Цей проект надасть розуміння конструктивних особливостей та загального вигляду (естетичного, функціонального) музею, оформлення має відповідати постаті Бориса Дмитровича Грінченка, буде спрямоване на підтримання духу української національної свідомості, перекликатися з корпоративною символікою Університету.

Музей буде виконувати багато функцій: інформувати про життя, діяльність та творчість Бориса Грінченка. Завдяки музею, студенти пізнають багато цікавого про відомого мовознавця, фольклориста, етнографа, педагога, публіциста, організатора видавничої справи, бібліографа. Також в музеї будуть розміщені його фотографії.

Кольорова гама має включати корпоративні кольори Київського університету імені Бориса Грінченка – бірюзовий та золотий. Також буде розроблений український орнамент в цих кольорах.

При створенні музею буде використана інформація про Бориса Грінченка та експозиція творів студентів присвячених цій видатній постаті. Розробка буде складатися зі стендів та художнього оформлення музейної експозиції, загального декоративного оформлення музею та виставкової експозиції. Музей буде розміщено на третьому поверсі Університетського коледжу, на коридорній стіні біля бібліотеки.

Отже, музей в нашому коледжі може донести необхідну та деталізовану інформацію до студентів, викладачів та гостей,яка буде викладена в сучасній інтерпретації і зацікавить всіх бажаючих.

Розділ 1. Передпроектний аналіз

Темою курсового проекту визначено створення музею.

Музей – це культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Музеї поділяють:

- за місцем створення – стаціонарні у окремих приміщеннях, університетські музеї, заводські музеї

- за профілем – історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, меморіальні, мистецькі, етнографічні.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна робота.

Основу діяльності музеїв становить збереження експонатів та обслуговування користувачів інформації, тому мета проектування музеїв – забезпечення максимально повної відповідності всім вимогам збереженості експонатів, задоволення споживчих запитів відвідувачів музеїв. Проектування музеїв вимагає високого професіоналізму, дотримання ряду вимог.

Особливість проектування музеїв полягає у врахуванні таких основних моментів як профіль музею, врахування специфіки колекцій експонатів, особливостей місця розміщення. Проектування музею включає безліч різних робіт : розробку тематико-експозиційного плану, робочої документації, ескізного проекту оформлення експозиції, проектування музейного устаткування тощо.

Більшість закладів освіти мають власні музеї, присвячені особистості ім’я якої носить заклад, профілю діяльності закладу, або студентським роботам.

Музей в закладі освіти створюється на громадських засадах. Головними умовами для його створення є систематична робота постійного активу студентів, наявність фонду оригінальних матеріалів, що відповідає профілю музею, приміщення і обладнання, де зберігатиметься і демонструватиметься зібрана музейна експозиція.

Положення про музей при закладі освіти визначає, що створення музею є результатом цілеспрямованої, систематичної творчої пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної роботи. Наказ про відкриття музею видається директором закладу освіти після оформлення відповідної музейної експозиції. Профіль музею визначається колективом педагогів, студентів закладу згідно з Положенням про музей.

Основна ознака музею – наявність фонду оригінальних матеріалів, пам'яток історії та культури (документи, листи, щоденники,відгуки видатних діячів про життєвий і творчий шлях людини тощо).

Створення музею – це значна подія, якщо вона не зводиться до формального акту. Всі експозиції повинні бути цікавими, щоб привернути увагу викладачів та студентів.

Створення музею в коледжі – справа всього закладу освіти. Бажано б захопити весь колектив перспективою створення музею.

Музей Університету «Україна»

30 червня 1998 р. було прийняте рішення про створення Відкритого міжнародного Університету розвитку людини «Україна» на перших Зборах засновників, серед яких — Київська міська державна адміністрація, Українська спілка інвалідів, Міжнародний благодійний фонд розвитку людини, Українське товариство глухих, Міжнародний благодійний фонд інвалідів Чорнобиля, інші юридичні та фізичні особи. Вже 12 липня наступного року розпочала роботу приймальна комісія, і на перший курс було зараховано 1616 студентів. У цьому ж році відкрито перші філії університету в 20 містах України.

Університет "Україна" - потужний навчальний заклад, у структурі якого шість інститутів та один факультет (Інститут права і суспільних відносин, Інженерно-технологічний інститут, Інститут економіки та менеджменту, Інститут комп'ютерних технологій, Інститут соціальних технологій, Інститут філології та масових комунікацій, Факультет біомедичних технологій), 20 регіональних територіально-відокремлених структурних підрозділів (у Полтаві, Миколаєві, Луцьку, Вінниці, Житомирі та ін.) і коледж "Освіта" (Київ).

Університет «Україна» слугує осередком розвитку спорту, волонтерського та скаутського молодіжних рухів. Університет нагороджено за значний внесок у справу протидії епідемії ВІЛ/СНІДУ в Україні. Заклад отримав чимало подяк від Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Дитячого фонду ООН, Національної організації скаутів України та ін. за систематичне проведення заходів, спрямованих на оздоровлення молоді та пропаганду спортивної активності серед студентів. Університет започаткував новий напрям спортивного руху серед студентів-інвалідів.

Чому саме університет отримав назву - "університет розвитку людини". Тому що тут навчаються люди з особливими потребами. Сучасна українська молодь не завжди готова навчатися в одній групі з особою, яка, скажімо, не бачить чи не чує. Утім, співробітники університету вважають, що замовчувати інформацію про те, що тут навчаються люди з особливими потребами не слід. Цим варто пишатися, це потрібно афішувати, оскільки це і робить цей вищий навчальний заклад унікальним. Варто пам'ятати, що справді хороші батьки подбають про те, щоб їхня дитина розвивалася не лише як фахівець, але й як особистість. Те, що студенти протягом навчання бачать різні долі, різні проблеми, допоможе стати не просто ще одним фахівцем, а ще однією людиною.

Ринок освітніх послуг в Україні є надзвичайно насиченим, тому конкурентоспроможними серед великого числа ВНЗ можуть бути тільки ті, які динамічно розвиваються, активно реагують на зміни в сучасному глобалізованому інформаційному світі та пропонують креативні підходи до вирішення проблем сучасної освіти. Маючи серед своїх завдань не тільки освітні,навчально-виховні,а соціальні потребою міжнародного Університету розвитку людини «Україна» стало створення музею Університету.

Музей Університету «Україна» відображує таку інформацію:

-нормативні документи (освітні закони,ліцензія,сертифікат про акредитацію),

-структура університету (ректорат,департаменти та їхні підрозділи,інститути,факультети,кафедри,відокремлені структурні підрозділи),

-історія і здобутки (історія створення,стратегія,колективні здобутки,особисті здобутки,поважні гості,галерея слави),

-студентське життя,

-науково-дослідна робота (фундаментальні і прикладні дослідження,публікації),

-фотогалерея,

-відеогалерея.

Музей Університету розміщений у холі блоку«Б».

Має такі зони:

-експозиційну,

-інформаційну,

-головну композицію до проекту,

-експозиційні стенди.

Експлікація до головної композиційної зони містить у собі:

-історію заснування,

-історію та біографію засновників,

-символіку,

-макети.

Експлікація інформаційної зони міжнародної діяльності містить :

-напрями,

-проекти.

Стіни музею мають забарвлення світло-бежевого кольору,по центру яких проходять дві горизонтальні лінії сірого кольору.

Експозиційні зони містять інформацію розміщену на стендах,виготовлених з матового бірюзового оргскла. Всі кольори знаходяться в певній взаємозалежності. Один і той самий колір у оточенні різних кольорів та завдяки освітленню виглядає по-різному.

Колір, в даному випадку, використовується в якості універсального засобу створення цілісного, художнього,гармонійного середовища.

Колористичне об'єднання здійснюється за рахунок введення одного активного колірного фону(бежевого кольору). Гармонізації середовища служить балансування кольору: яскраві кольори врівноважуються приглушеними, холодні - теплими, темні - світлими.

Колір, таким чином, по праву вважається одним з найактивніших універсальних образотворчих засобів, структурних елементів художнього оформлення музею.

Найважливішим виразним засобом формування образного ладу експозиції є штучне світло. Світло не як робоче освітлення, а як продумана, організована система впливу на психологію і емоції глядача.

Прикрасою композиційного рішення є мозаїка з різнокольорового акрилу,яка знаходиться над стендами. Тут поєднуються прозорі кольори червоного, фіолетового, помаранчевого, жовтого, розміщені хаотично з накладанням однієї мозаїки на іншу. Між стендами знаходяться об’ємні куби різного формату, кольорове вирішення-це матовий білий, матеріал-пластик. Ці куби необхідні для експозиції кубків та нагород.

Макет корпусу університету виготовлений з пластику білого кольору, який розміщений під склом і знаходиться на металевому столі.

Загальне враження від музею викликає багато позитивних емоцій. Тут використано новітні технології дизайну (сучасне оформлення стендів, цікаве композиційне рішення, гарне освітлення).

У квітні 2010 р. в самому центрі Києва відкрився музей одного з найвідоміших українських просвітителів Бориса Грінченка. Ініціатором проекту виступив Київський університет, який носить ім’я публіциста і творця першого українського словника.

В старовинній будівлі на Воровського 26, Б. Грінченко колись читав свої лекції, проводив літературно-мистецькі вечори. Там же відбувся єдиний вечір, присвячений 25-річчю літературної діяльності автора.

Мета музею − допомогти учнівській і студентській молоді поглибити знання про громадське та суспільно-політичне життя України другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст., літературний процес та культурно-мистецьке середовище, в якому жив і працював Борис Дмитрович Грінченко. Представлені грінченкознавчі матеріали стануть у пригоді також і вчителям, викладачам, науковцям – дослідникам його творчості.

У музеї експонуються автентичні речі та автографічні тексти Бориса Грінченка, його дружини Марії Загірної – української письменниці й перекладачки, їхньої доньки Насті, дитячої письменниці. Широко представлено листування родини Грінченків. Чимало експонатів – це матеріали з архіву Миколи Плевако – одного з перших біографів Б. Д. Грінченка, що були подаровані музею відомим грінченкознавцем, професором В. В. Яременком.

На стендах розміщені копії особистих та історичних документів, оригінали яких зберігаються в архівах Києва, Харкова та Львова. Відвідувачі можуть оглянути раритетні поштові листівки з портретами Б. Д. Грінченка; рідкісні світлини; надруковані у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст., фото-натурні листівки з краєвидами Харкова, Херсона та Києва, що передають тогочасний міський колорит; табличку з дверей квартири №6 на вул.Гоголівській, 8 – саме тут упродовж 1902 – 1905 рр. учений працював над славнозвісним «Словником української мови».

Музей експонує унікальні видання Грінченкових творів, серед яких є прижиттєві, та книги, аналоги яких знаходилися в книгозбірні письменника, деякі з них («Словарь української мови», «Українська граматка», «Рідне слово» та ін.) – із дарчими написами автора, а також «Вибрані твори» в 10-ти томах (20-30 рр. ХХ ст., видавництва «Вік» і «Книгоспілка»). У фондах музею – повний комплект журналу «Нова громада» (1906 р.), редактором якого був Б. Д. Грінченко, книги з україніки й української та світової класики ХІХ – ХХ ст.

Із часів , коли багато чого у світі культурології знайшло новий зміст, музейним працівникам довелося прийняти концептуальний підхід у проектуванні музейних експозицій. Перед цим багато музейних працівників вирішували виставляти пам'ятники культури, як відкриті фонди, заміняючи в науковій документації концепцію тематичною структурою. У зв'язку із введенням у цей час нових економічних понять, таких як ринкова економіка, прибуток, все більше культурологічних теоретиків стали переглядати соціальні функції музеїв, схиляючись до заперечення їхнього суспільного значення, їхньої науково-освітньої діяльності.

Прийшло усвідомлення того, що музей займає одне із провідних місць у знаходженні змісту розвитку людського суспільства, дає можливість доторкнутися до справжніх пам'ятників людської діяльності минулого, вивчити характер і традиції націй, що призвело до перегляду підходів до формування експозицій музеїв.

Музей Б.Грінченка по вул. Воровського оформлений в історичному стилі. Правильно підібране освітлення, оформлення музейного залу, експозиційне обладнання й меблі в сполученні із продуманим маршрутом руху відвідувачів дозволяють представити музейні експозиції не тільки як збірки історичних і культурних цінностей, але і як економічно вигідний захід.

Широкі, гарно освітлені за рахунок денного і штучного світла коридори,мають забарвлення світлих та теплих кольорів.Інформація розміщена на стендах з легкої латуні,закріплена прозорим оргсклом.В коридорах по боках стін знаходяться стенди-вітрини,які теж містять інформацію.У настінних розетках з гіпсу розміщені портрет Б.Грінченка та портрети його друзів,відомих діячів,які мали відношення до життя і творчості видатного письменника.

Відвідавши музей Б.Д.Грінченка,я неначе опинилася у осередку літературної творчості. Комплектація музейної експозиції виконана з дотриманням декількох основних принципів:

• принципу відповідності предметів темі;

• принципу історизму, що показує процес розвитку й становлення якого-небудь явища;

• принципу предметності,бо проілюстровано певні події;

• принципу дохідливості - предмети передають зміст, який є зрозумілим певному колу відвідувачів музею.

На базі Луганського державного медичного університету відкрито