
- •1. Менеджмент персоналу як наука і навчальна дисципліна
- •2. Об’єкт і предмет вивчення науки менеджменту персоналу
- •3. Рівні менеджменту персоналу як науки:
- •4.Теорії, на яких базується менеджмент персоналу
- •5. Цілі і завдання менеджменту персоналу
- •6. Менеджмент персоналу як специфічна функція менеджменту
- •7. Взаємозв’язок менеджменту персоналу як конкретної функції менеджменту із загальними функціями менеджменту
- •8. Графічна модель процесу менеджменту персоналу
- •9. Процес менеджменту персоналу
- •10. Методи менеджменту персоналу
- •11. Етапи історичного розвитку менеджменту персоналу
- •12. Поняття, що характеризують людей, котрі працюють в організації
- •13. Характеристики персоналу
- •14. Види структур персоналу
- •15. Рольова структура персоналу підприємства
- •16. Види чисельності персоналу
- •17. Компетентність працівника: сутність та види
- •18. Поняття і значення політики менеджменту персоналу організацій
- •19. Чинники, що визначають політику менеджменту персоналу організацій
- •20. Види політики менеджменту персоналу організацій
- •21.Зміст політики менеджменту персоналу на різних етапах життєвого циклу організації
- •22. Стратегії управління персоналом організації
- •23. Види стратегій менеджменту персоналу
- •24. Основні види стратегій менеджменту персоналу залежно від маркетингової орієнтації організації
- •25. Організування роботи відділу персоналу організацій та його функції
- •26. Структура відділу управління персоналом великої організації
- •27. Типова структура положення про відділ управління персоналом організації
- •28. Діловодство в роботі відділу персоналу організацій
- •29. Принципи планування роботи з персоналом
- •30. Етапи планування потреби у персоналі
- •31. Види оперативних планів роботи з персоналом
- •32. Методи прогнозування потреби в персоналі
- •33. Характеристика процесу набору персоналу в організацію
- •34. Види забезпечення процесу наймання персоналу
- •35. Загальна послідовність набору персоналу
- •36. Принципи залучення персоналу
- •37. Ключові сфери аналізування змісту роботи
- •38. Перелік основних характеристик, що можуть братись до уваги при описі вимог до кандидата на посаду
- •39. Професіограма та психограма
- •40. Джерела набору персоналу, їх переваги та недоліки.
- •41. Переваги співпраці із рекрутинговими агентствами
- •42. Послідовність відбору персоналу
- •43. Якості працівників, що виявляються та оцінюються під час відбору персоналу
- •44 Управління трудовою адаптацією персоналу
- •45. Основні цілі та аспекти трудової адаптації персоналу
- •46. Напрями ефективної програми трудової адаптації персоналу
- •47. Професійна орієнтація в системі управління персоналом
- •48. Складові професійної орієнтації
- •49. Категорії працівників, які потребують профорієнтації, та її прикладне значення
- •50.Управлінські завдання, що дозволяє вирішити оцінювання персоналу організації
- •51. Елементи системи оцінювання персоналу організації
- •52.Критерії, що використовуються під час оцінювання працівників
- •53. Види забезпечення процесу оцінювання персоналу
- •54. Принципи оцінювання персоналу організації
- •55. Найпоширеніші помилки під час оцінювання персоналу організації
- •56. Види оцінювання персоналу організації
- •57. Основні методи оцінювання персоналу:
- •58. Метод 360
- •59. Управління за цілями
- •60. Ассессмент-центр
- •61. Основні методи установлення кількісних значень показників під час оцінювання персоналу
- •62. Узагальнена технологія формування системи оцінювання персоналу організацій.
- •63. Особливості атестації на відміну від оцінювання
- •64. Цілі атестації персоналу організації:
- •65. Технологія атестації працівників організації
- •66. Види кар’єри
- •1. За характером:
- •2. За можливістю реалізації:
- •3. За місцем здійснення:
- •4. За напрямами кар’єрного зростання:
- •5. За рушійними силами кар’єрного зростання:
- •6. За часом реалізації:
- •67. Мотиви кар’єри
- •68. Етапи кар’єри
- •69. Етапи кар’єри за Паркінсоном
- •70. Чинники, які обумовлюють те, що індивід опиняється в ситуації кар’єрного «застою»
- •71.Управління кар’єрою
- •72. Причини необхідності навчання персоналу
- •73. Форми навчання персоналу
- •74. Етапи процесу навчання працівників
- •75. Сутність та напрями мобільності персоналу
- •76. Причини і наслідки мобільності персоналу
- •77. Особливості управління мобільністю персоналу
- •78. Мобільність і плинність персоналу
- •79. Поняття та види резерву персоналу. Етапи роботи з резервом
- •80. Сутність та напрями соціального партнерства в організації
- •81.Рівні та сторони соціального партнерства
- •82. Колективний договір як вид соціального партнерства
- •83. Поняття тімбілдінгу
- •84. Приклади інструментів, заходів та програм зміцнення зв’язків із працівниками організацій
- •85.Види та показники ефективності управління персоналом організацій
79. Поняття та види резерву персоналу. Етапи роботи з резервом
Кадровий резерв – це частина персоналу, яка проходить планову підготовку для можливості зайняти суміжні робочі місця вищої кваліфікації.
Виділяють такі типи кадрового резерву;
1. За видом діяльності:
а) резерв розвитку – група спеціалістів і керівників, що готуються до роботи в межах нових напрямків (при диверсифікації виробн., розробці нових товарів)
б) резерв функціонування – група спеціалістів і керівників, що повинні в майбутньому забезпечити ефективне функціонування підприємства.
2. За часом призначення:
а) оперативний резерв (складається із дублерів – кандидатів на заміщення певних посад, які готові приступити до роботи негайно або в найближчому майбутньому).
До нього входить частина посад, що стануть вакантними найближчим часом і вимагають конкретної підготовки кандидатів;
б) стратегічний резерв (молоді працівники з лідерськими якостями, що можуть займати ці посади в перспективі до 20 років).
У той же час необхідно мати загальний, "безадресний" резерв на тривалий термін.
Виділяють такі етапи роботи з резервом:
1. Аналіз потреби у резерві - потрібно визначити поточну і перспективну потребу у резерві. Потім визначення оптимальної чисельності резерву кадрів. Посадова структура резерву будується по трьох рівнях управління – вищому, середньому і нижчому відповідно до затвердженої номенклатури посад.
2. Формування і складання списку резерву:
• формування списку кандидатів у резерв;
• створення резерву на конкретні посади.
У процесі формування резерву варто визначити:
• кого можна і необхідно включити до списку кандидатів у резерв;
• хто з включених до списку кандидатів у резерв повинен пройти навчання;
• яку форму підготовки застосувати до кожного кандидата з урахуванням його індивідуальних особливостей і перспективи використання на керівній посаді.
За результатами оцінки і порівняння кандидатів уточнюється і корегується попередній список резерву.
3. Підготовка кандидатів.
Для професійної підготовки працівників можуть бути використані такі методи:
• індивідуальна підготовка під керівництвом вищестоящого керівника;
• стажування в посаді на своєму і інших підприємствах;
• навчання в інституті і на курсах у залежності від планованої посади.
Для підготовки резерву розробляються і затверджуються адміністрацією три види програм: загальна, спеціальна, індивідуальна.
Загальна програма включає теоретичну підготовку – відновлення і поповнення знань по окремих питаннях науки і практики управління; підвищення освіти кандидатів, зарахованих у резерв, що пов'язане з їхньою колишньою (базовою) підготовкою; навчання спеціальним дисциплінам, необхідним для підвищення ефективності управління.
Спеціальна програма передбачає поділ усього резерву по спеціальностях і підготовку, що поєднує теорію і практику.
Індивідуальна програма включає конкретні задачі по підвищенню рівня знань, навичок і умінь для кожного спеціаліста, зарахованого в резерв, за наступними напрямками: виробнича практика на передових вітчизняних і закордонних підприємствах, стажування на резервній посаді.