- •1. Менеджмент персоналу як наука і навчальна дисципліна
- •2. Об’єкт і предмет вивчення науки менеджменту персоналу
- •3. Рівні менеджменту персоналу як науки:
- •4.Теорії, на яких базується менеджмент персоналу
- •5. Цілі і завдання менеджменту персоналу
- •6. Менеджмент персоналу як специфічна функція менеджменту
- •7. Взаємозв’язок менеджменту персоналу як конкретної функції менеджменту із загальними функціями менеджменту
- •8. Графічна модель процесу менеджменту персоналу
- •9. Процес менеджменту персоналу
- •10. Методи менеджменту персоналу
- •11. Етапи історичного розвитку менеджменту персоналу
- •12. Поняття, що характеризують людей, котрі працюють в організації
- •13. Характеристики персоналу
- •14. Види структур персоналу
- •15. Рольова структура персоналу підприємства
- •16. Види чисельності персоналу
- •17. Компетентність працівника: сутність та види
- •18. Поняття і значення політики менеджменту персоналу організацій
- •19. Чинники, що визначають політику менеджменту персоналу організацій
- •20. Види політики менеджменту персоналу організацій
- •21.Зміст політики менеджменту персоналу на різних етапах життєвого циклу організації
- •22. Стратегії управління персоналом організації
- •23. Види стратегій менеджменту персоналу
- •24. Основні види стратегій менеджменту персоналу залежно від маркетингової орієнтації організації
- •25. Організування роботи відділу персоналу організацій та його функції
- •26. Структура відділу управління персоналом великої організації
- •27. Типова структура положення про відділ управління персоналом організації
- •28. Діловодство в роботі відділу персоналу організацій
- •29. Принципи планування роботи з персоналом
- •30. Етапи планування потреби у персоналі
- •31. Види оперативних планів роботи з персоналом
- •32. Методи прогнозування потреби в персоналі
- •33. Характеристика процесу набору персоналу в організацію
- •34. Види забезпечення процесу наймання персоналу
- •35. Загальна послідовність набору персоналу
- •36. Принципи залучення персоналу
- •37. Ключові сфери аналізування змісту роботи
- •38. Перелік основних характеристик, що можуть братись до уваги при описі вимог до кандидата на посаду
- •39. Професіограма та психограма
- •40. Джерела набору персоналу, їх переваги та недоліки.
- •41. Переваги співпраці із рекрутинговими агентствами
- •42. Послідовність відбору персоналу
- •43. Якості працівників, що виявляються та оцінюються під час відбору персоналу
- •44 Управління трудовою адаптацією персоналу
- •45. Основні цілі та аспекти трудової адаптації персоналу
- •46. Напрями ефективної програми трудової адаптації персоналу
- •47. Професійна орієнтація в системі управління персоналом
- •48. Складові професійної орієнтації
- •49. Категорії працівників, які потребують профорієнтації, та її прикладне значення
- •50.Управлінські завдання, що дозволяє вирішити оцінювання персоналу організації
- •51. Елементи системи оцінювання персоналу організації
- •52.Критерії, що використовуються під час оцінювання працівників
- •53. Види забезпечення процесу оцінювання персоналу
- •54. Принципи оцінювання персоналу організації
- •55. Найпоширеніші помилки під час оцінювання персоналу організації
- •56. Види оцінювання персоналу організації
- •57. Основні методи оцінювання персоналу:
- •58. Метод 360
- •59. Управління за цілями
- •60. Ассессмент-центр
- •61. Основні методи установлення кількісних значень показників під час оцінювання персоналу
- •62. Узагальнена технологія формування системи оцінювання персоналу організацій.
- •63. Особливості атестації на відміну від оцінювання
- •64. Цілі атестації персоналу організації:
- •65. Технологія атестації працівників організації
- •66. Види кар’єри
- •1. За характером:
- •2. За можливістю реалізації:
- •3. За місцем здійснення:
- •4. За напрямами кар’єрного зростання:
- •5. За рушійними силами кар’єрного зростання:
- •6. За часом реалізації:
- •67. Мотиви кар’єри
- •68. Етапи кар’єри
- •69. Етапи кар’єри за Паркінсоном
- •70. Чинники, які обумовлюють те, що індивід опиняється в ситуації кар’єрного «застою»
- •71.Управління кар’єрою
- •72. Причини необхідності навчання персоналу
- •73. Форми навчання персоналу
- •74. Етапи процесу навчання працівників
- •75. Сутність та напрями мобільності персоналу
- •76. Причини і наслідки мобільності персоналу
- •77. Особливості управління мобільністю персоналу
- •78. Мобільність і плинність персоналу
- •79. Поняття та види резерву персоналу. Етапи роботи з резервом
- •80. Сутність та напрями соціального партнерства в організації
- •81.Рівні та сторони соціального партнерства
- •82. Колективний договір як вид соціального партнерства
- •83. Поняття тімбілдінгу
- •84. Приклади інструментів, заходів та програм зміцнення зв’язків із працівниками організацій
- •85.Види та показники ефективності управління персоналом організацій
1. Менеджмент персоналу як наука і навчальна дисципліна
Науку управління персоналом було започатковано наприкінці XIX — на початку XX ст., що було обумовлено орієнтацією суспільного виробництва не лише на матеріальні його складові, а й на людину, на удосконалення її інтелекту, творчих здібностей, культури мислення, створення матеріальних і духовних передумов для всебічного цілісного її розвитку. Наука менеджмент персоналу ідентифікується як окрема складова науки менеджменту з власними об'єктом, предметом, цілями та завданнями.
Об'єкт вивчення науки менеджменту персоналу – соціальна підсистема будь-якої організації, яка функціонує у сфері виробництва товарів і (або) послуг.
Предмет вивчення науки управління персоналом – процес укомплектування організацій працівниками, їх розвитку, оцінювання і стимулювання, формування високоефективних колективів, стратегічного та оперативного управління окремими працівниками та їх групами тощо.
Управління персоналом як наука існує на двох рівнях:
• теоретичному (мета – одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних і інших взаємозв'язків і закономірностей між ними, прогнозування типових організаційних ситуацій);
• прикладному (управління персоналом вивчає питання зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання працівників.)
"Менеджмент персоналу”, як навчальна дисципліна має на меті формування системних знань теорії та практики для ефективного управління трудовим колективом підприємства на основі використання наукових принципів і методів, розроблених вітчизняними і закордонними фахівцями, і позитивного практичного досвіду прогресивних підприємств.
2. Об’єкт і предмет вивчення науки менеджменту персоналу
Об'єкт вивчення науки менеджменту персоналу – соціальна підсистема будь-якої організації, яка функціонує у сфері виробництва товарів і (або) послуг.
Предмет вивчення науки управління персоналом – процес укомплектування організацій працівниками, їх розвитку, оцінювання і стимулювання, формування високоефективних колективів, стратегічного та оперативного управління окремими працівниками та їх групами тощо.
3. Рівні менеджменту персоналу як науки:
Теоретичний – мета - одержання нових знань, опис існуючих, встановлення причинно-наслідкових, функціональних та інших взаємозв'язків і закономірностей між ними, прогнозування типових організаційних ситуацій.
Прикладний - управління персоналом вивчає питання зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання працівників.
Між двома рівнями управління персоналом існує тісний взаємозв'язок: з одного боку, теорія виступає методологією конкретного аналізу і проектування, з іншого – дані прикладних досліджень складають базу для побудови гіпотез і розвитку теорії.
4.Теорії, на яких базується менеджмент персоналу
1. Економічні теорії, що охоплюють різні напрямки економічної науки. Це насамперед теорії ринку праці. Відображаючи процеси, що відбуваються у попиті на робочу силу та її пропозиції, вони допомагають пояснити ряд явищ у сфері управління персоналом. Висновки теорій ринку праці важливі для: розробки стратегії і прийняття оперативно-тактичних рішень у сфері залучення робочої сили, утримання цінних для підприємства працівників, стимулювання персоналу, зниження плинності кадрів, стабілізації колективу, формування у персоналу почуття відданості підприємству, зміцнення корпоративної культури і т.д.
2. Психологічні теорії (загальна психологія, психологічні теорії поведінки, психоаналіз, соціальна психологія, психологія спілкування, психологія праці).
3. Соціологічні концепції. їхній вплив на управління персоналом є різноманітним. Він виявляється насамперед у теоріях груп і організацій.
4. Трудове і соціальне право.
5. Політологічні теорії.
6. Конфліктологія.
7. Науки про працю: психологія праці, соціологія праці, технологія праці, педагогіка праці, медицина праці, антропометрія (наука, що розробляє способи виміру можливостей людського тіла й організму в цілому) та ін.