- •1. Громадяни, як суб’єкти трудового права.
- •2. Підвищена матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •3. Види матеріальної відповідальності.
- •4. Соціальна відпустка.
- •5. Комісія з трудових спорів (ктс) як обов’язків первинний орган з розгляду трудових спорів.
- •6. Трудові відпустки.
- •7. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •8. Тарифна система оплати праці та її складові елементи.
- •9. Поняття відпочинку та його види.
- •Підстави прийняття трудового договору.
- •11. Поняття і предмет трудового права.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •16. Судовий розпорядок розгляду трудових спорів.
- •17. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
- •18. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (строковий, безстроковий).
- •19. Поняття колективного договору.
- •20. Порядок надання відпусток.
- •21. Принципи трудового права.
- •22. Повна матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •23. Порядок відшкодування нанесеної шкоди.
- •24. Порядок звільнення з роботи.
- •25. Поняття охорони праці за трудовим правом.
- •26. Підстави (умови) матеріальної відповідальності.
- •27. Поняття і види відпусток. Порядок їх надання.
- •28. Оплата праці при відхилені від умов передбачених тарифами.
- •29. Системи оплати праці (почасова, відрядна).
- •30. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов’язків.
- •31. Охорона праці жінок.
- •32. Юридична відповідальність за порушення трудових обов’язків. Поняття дисциплінарного поступку.
- •33. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •34. Поняття і види трудового договору.
- •II. За формою:
- •35. Гарантія і компенсації.
- •36. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції, що визначають принципи регулювання відносин.
- •37. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •38. Тарифна система організації праці.
- •39. Поняття заробітної плати.
- •40. Заходи стягнення за порушення трудових обов’язків і порядок їх застосування.
- •41. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •42. Суб’єкти трудового права.
- •43. Методи забезпечення трудової дисципліни.
- •44. Поняття, підстави виникнення і зміст трудових правовідносин.
- •45. Поняття і зміст трудового договору.
- •46. Порядок укладання колективного договору. Зміст.
- •47. Поняття і види робочого часу.
- •48. Переведення на іншу роботу.
- •49. Відмежування трудового права від суміжних галузей права (цивільне, господарське, конституційне, адміністративне).
- •50. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії. Види інструктажів.
- •51. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
31. Охорона праці жінок.
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я. Граничними нормами підіймання і переміщення вантажів вважаються при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) — 10 кг, а якщо робота пов'язана з постійним підійманням і переміщенням вантажів протягом робочої зміни — 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги — 175 кг. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, а одиноким матерям за наявністю дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку.
32. Юридична відповідальність за порушення трудових обов’язків. Поняття дисциплінарного поступку.
Дисциплінарний поступок - протиправне невиконання або неналежне виконання працівником своїх труд, обов'язків, за яке щодо нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Порушення сторонами трудових правовідносин обов'язків, передбачених в законодавстві про працю, колективних договорах і правилах внутрішнього трудового розпорядку, призводить за певних умов до юридичною відповідальності, під якою слід розуміти заходи державного примусу, що ґрунтуються на юридичному і громадському осуді правопорушника, або встановлення щодо нього певних негативних наслідків у формі обмеження або позбавлення особистих чи майнових прав. Дисциплінарна відповідальність настає в разі вчинення працівником дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком визнається виновне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов'язків. Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Це проявляється в тому, що на працівника при вчиненні ним дисциплінарного проступку накладаються заходи примусового впливу, примусова санкція, яка викликає для нього певні негативні наслідки. Ці заходи впливу застосовуються тільки по відношенню до працівника, що дає підстави зробити висновок, що дисциплінарна відповідальність є односторонньою. Власник або уповноважений ним орган за порушення своїх обов'язків, що передбачені в правилах внутрішнього трудового розпорядку, перед працівником в дисциплінарному порядку не відповідає. Така відповідальність може мати місце перед вищими в порядку підлеглості органами. Але і в цьому разі відповідальність буде односторонньою. Дисциплінарна відповідальність може бути загальною і спеціальною. Загальна дисциплінарна відповідальність настає на підставі норм КЗпП і правил внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на переважну більшість працюючих, включаючи сезонних і тимчасових працівників, на яких не поширюється дія статутів і положень про дисципліну та інших спеціальних положень. Навіть у тих галузях народного господарства, де діють статути чи положення про дисципліну, значна частина працівників несе загальну дисциплінарну відповідальність. Спеціальну дисциплінарну відповідальність несуть працівники, на яких поширюється дія статутів і положень про дисципліну. Вони визначають сферу їх дії, загальні обов'язки відповідних працівників, заходи дисциплінарного стягнення і коло осіб, які можуть їх застосувати, порядок накладення і оскарження стягнень.